За
загальним правилом, для того щоб працівника, який перебуває у відпустці можна
було залучити до роботи в цей період, необхідно здійснити його відкликання з
відпустки. Водночас,
чинні на сьогодні норми Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) та Закону України від 15.11.1996 № 504 "Про відпустки" (далі - Закон) передбачають можливість відкликання тільки з
основної щорічної відпустки. Згідно зі статтею 4 Закону: додаткові відпустки
під час навчання до щорічних відпусток не відносяться, тобто правових підстав
для дострокового відкликання працівника з відпустки немає.
Але не все так просто. Деякі недобросовісні роботодавці, шляхом видання наказу в підприємстві, роблять перенесення
одного робочого дня, який не входить у період навчальної відпустки - на
вихідний день, що входить в період зазначеної відпустки. Тим самим намагаючись
створити юридичну можливість, для відкликання працівника з відпустки під час
навчання. А чи законно це?
Статті 21, 142 КЗпП, а також Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.84 № 213, передбачають, що трудовим договором укладеним між працівником та роботодавцем
встановлюється, крім іншого, і графік робочого часу для співробітника на
підприємстві.
Зазначена вище постанова діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".
При цьому персонал підпорядковується трудовій дисципліні (в тому числі і
обов'язкам виконувати розпорядження роботодавця) тільки в період свого робочого
часу, а протягом святкових, не робочих і днів відпустки, працівник підкорятися
трудовій дисципліні не зобов'язаний (якщо він сам не дав своєї письмової
згоди).
Отже, працівник, який перебуває у відпустці в період навчання, має право не
виконувати незаконних розпоряджень роботодавця, в тому числі і перенесення
робочого дня, до моменту свого виходу на роботу.
Крім того, відповідно до статті 5 Закону, тривалість строку відпустки
розраховується в календарних днях і не залежить від графіку або режиму роботи.
Тому, будь-які зміни графіка роботи підприємства, що відбуваються в період
перебування працівника у “навчальній відпустці”, на нього не поширюються. І
незалежно від того, який на підприємстві день (робочий або вихідний), у табелі
він відзначається як день відпустки.
Також слід пам'ятати і про норму статті 202 КЗпП, відповідно до якої
роботодавець зобов'язаний створювати для працівників, які поєднують роботу з
навчанням, всі необхідні умови, що сприяють такому поєднанню.
З наведеного вище випливає, що навіть винахідливий роботодавець не має законних підстав вимагати від
працівника "дострокового" виходу з додаткової відпустки під час навчання.тут
