Продовжуємо розгляд процедури щодо притягнення державного
службовця до дисциплінарної відповідальності (початок тут).
Проведення службового розслідування
Відповідно до статті 71 Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі - Закон) із метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов’язково.
Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться Нацдержслужбою, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.
Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб’єктом призначення, але не більш як до двох місяців.
До участі у проведенні службового розслідування суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, Нацдержслужби, можуть залучатися відповідні фахівці. Разом із цим, не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування.
Особи, які проводять службове розслідування:
а) несуть персональну відповідальність за неповноту і необ’єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування;
б) мають право одержувати:
- пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи;
- у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
- консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
- надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;
- порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи;
- бути присутнім під час виконання відповідних заходів;
- подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування Нацдержслужбою, передається Комісії.
Пунктом
4 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 N 950, встановлено що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання
повноважень за посадою або без такого
відсторонення. Рішення про
відсторонення приймається за поданням
голови дисциплінарної
комісії з проведення
службового розслідування керівником
органу державної влади, в якому
працює особа.
У разі якщо службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, розслідування проводиться з урахуванням положень законів України від 21.01.94 № 3855 "Про державну таємницю" і від 02.10.92 № 2657 "Про інформацію" за відповідними правилами діловодства.
Дата
|
Номер
|
Назва
|
постанова Кабінету Міністрів України
|
||
30.11.2011
|
Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади
|
|
накази Міністерства юстиції України
|
||
18.06.2015
|
Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181)
|
|
12.04.2012
|
Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884)
|
|
11.11.2014
|
Порядок роботи з електронними документами у діловодстві
та їх підготовки до передавання на архівне зберігання (зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198)
|
Відсторонення державного службовця від виконання
посадових обов’язків
Відповідно до статті 72 Закону на час здійснення дисциплінарного
провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання
посадових обов’язків.
Невиконання або неналежне виконання посадових
обов’язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну
матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі,
територіальній громаді, є підставою для відсторонення державного службовця від
виконання посадових обов’язків.
Рішення про відсторонення державного службовця
від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної
служби або суб’єктом призначення.
Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.
Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку.
Частиною третьою статті 65 Закону України від 14.10.14 № 1700 "Про запобігання корупції" визначено, що особа,
якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової
діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в
порядку, визначеному законом.
Особа,
щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з
корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути
відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу
(установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення
розгляду справи судом.
У
разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу
адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових
повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.
До відома. Постановами Кабінету Міністрів України затверджено:
- Положення про застосування стимулюючих виплат державним
службовцям (від 06.04.16 № 289);
- Порядок обчислення середньої заробітної плати (від 08.02.95 № 100).
Отже, відсторонення державного службовця при здійсненні дисциплінарного провадження (або без такого відсторонення), по суті, має на меті запобігти продовженню (або запобіганню) можливої його протизаконної діяльності під час виконання посадових обов’язків, а також впливу на хід дисциплінарного провадження.
Водночас, слід зауважити, що:
а) законодавцем не встановлено граничний строк здійснення дисциплінарного провадження, з яким безпосередньо пов'язаний строк відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків, а це в свою чергу, може призвести до зловживань та тиску з боку керівника державної служби або суб’єкта призначення на "неугодного" державного службовця. Таким чином можливо тривалий час здійснювати дисциплінарне провадження з відстороненням державного службовця від виконання посадових обов’язків, не притягуючи його до дисциплінарної відповідальності та не закриваючи дисциплінарне провадження, доки він сам не звільниться. При цьому "неугодний" державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці без відповідної оплати праці.
Тому вважаємо, що тривалість
відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків не може перевищувати часу проведення службового розслідування.(один місяць, а за необхідності - до двох місяців);
б) не визначено порядку оплати праці державного службовця, який буде виконувати обов'язки особи, відстороненої від виконання посадових обов’язків. У постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.17 № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" про це також жодним чином не згадується, що, фактично, означає виконання посадових обов'язків відстороненого державного службовця на безоплатній основі. Якщо
тільки не вважатиме державного службовця, відстороненого від виконання посадових
обов'язків - тимчасово відсутнім.
Оскільки відповідно до частини другої статті 50 Закону заробітна плата державного службовця складається, зокрема, з виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків:
- тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;
- за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;
в) вказуючи підстави відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків на час здійснення дисциплінарного провадження (частина друга статті 72 Закону) законодавець не оперує таким поняттям як "перевищення повноважень", хоча воно є підставою для проведення службового розслідування в обов’язковому порядку (абзац другій частини першої статті 71 Закону).
Також відзначимо, що Інструкцією про порядок ведення трудових
книжок працівників, затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства
юстиції України, Міністерства соціального захисту
населення України від 29.07.93 N 58, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 17
серпня 1993 року за N 110, внесення запису про відсторонення від виконання посадових обов’язків до трудової книжки державного службовця не передбачено.
Гарантії прав державних службовців під час застосування
дисциплінарного стягнення
Відповідно до статті 74 Закону дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню
тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення
виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він
був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність,
результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність
заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення:
а) може бути накладено тільки у
разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного
службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або
необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного
стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається
лише одне дисциплінарне стягнення.
б) не може бути застосовано під
час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою
непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні;
в) до державного службовця
застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного
проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у
відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець:
- має право на ознайомлення з
матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього
дисциплінарного стягнення у визначеному Законом порядку;
- може користуватися правовою
допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Пояснення державного службовця
Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт
призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до
дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час,
місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його
усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у
справі.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним
актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення
не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного
службовця дисциплінарного стягнення (стаття 75 Закону).
Рішення про накладення дисциплінарного
стягнення чи закриття дисциплінарного провадження
Відповідно до статті 77 Закону рішення про накладення на державного службовця
дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає
суб’єкт призначення протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання пропозицій
Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.
У рішенні, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) суб’єкта призначення,
зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про
державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного
проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного
стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях
державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб’єкт призначення
приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного
службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
У разі виявлення за результатами розгляду ознак
злочину чи адміністративного правопорушення суб’єкт призначення зобов’язаний
протягом 3 (трьох) календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів
справи до відповідного правоохоронного органу.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є
обов’язковими для розгляду суб’єктами призначення та враховуються ними під час
вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття
дисциплінарного провадження.
Державному службовцю видається під розписку належним
чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього
дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше
наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
У разі відмови державного службовця від одержання
копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення
чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний
строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем
його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зняття дисциплінарного стягнення
Статтею 79 Закону встановлено, якщо протягом року після накладення дисциплінарного
стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплінарне
стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо державний службовець не вчинив нового порушення Закону, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби і виявив
себе сумлінним службовцем, дисциплінарне стягнення стосовно нього може бути
знято до закінчення року, протягом якого воно було накладено, але не раніше ніж
через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення. Право на
дострокове зняття дисциплінарного стягнення належить суб'єкту призначення, що
його застосував.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення (крім
зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються.
Оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення
Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до Нацдержслужби, або до суду. Скарга подається протягом 10 (десяти) календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення (стаття 78 Закону).
Порядок проведення Національним агентством України з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затверджено наказом Нацдержслужби від 26.09.16 № 193, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2016 року за № 1369/29499.
Порядок проведення Національним агентством України з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затверджено наказом Нацдержслужби від 26.09.16 № 193, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2016 року за № 1369/29499.