Держслужба: розпочинаємо процедуру застосування дисциплінарного стягнення

Відповідно до статті 62 Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі - Закон)  державний службовець зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені статтею 8 цього закону, а також: не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
Законом терміни визначено в такому, зокрема, значенні:

а) керівник державної служби в державному органі (надалі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі;

б) безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець;
в) суб’єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади. 

Керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни він, зокрема, зобов’язаний:

- створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов’язків;

- забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків і здійснювати контроль, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

- належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

- виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

- організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

Безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державного органу про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Категорії посад державної служби
Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців. За статтею 6 Закону встановлено такі категорії посад державної служби: 

а) категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади: 

- Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; 

- керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; 

- керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників;

- голів місцевих державних адміністрацій;

- керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; 

б) категорія "Б" - посади:

-  керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників;

-  керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників;

 - заступників голів місцевих державних адміністрацій;

 - керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників;

- заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

в) категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".

Підстави та умови для притягнення до дисциплінарної відповідальності 

Дисциплінарна відповідальність державного службовця є різновидом юридичної відповідальності. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом та іншими  нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.(частина перша статті. 65).
Взяти до відома. 
а) постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.11  N 1195 затверджено Порядок  передачі   дарунків,   одержаних   як подарунки  державі,  Автономній  Республіці  Крим,  територіальній громаді,  державним або комунальним установам чи організаціям;
б) Наказами Національного агентства України з питань державної служби затверджено:
- Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців (від 13.09.11 N 11); 

- Типові правила внутрішнього службового розпорядку (від 03.03.16  № 50, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 457/28587); 

- Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (від 05.08.16 № 158, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1203/29333).   

Відповідно до частини першої статті. 66 Закону до державних службовців може застосовуватися виключно один із таких видів дисциплінарного стягнення, як:

- зауваження;

- догана;

- попередження про неповну службову відповідність;

- звільнення з посади державної служби.

Дисциплінарні проступки та стягнення (таблиця)

№ з/п	Дисциплінарний  проступок, частина друга статті 65 Закону	Дисциплінарне стягнення,  стаття 66 Закону
1	Порушення Присяги державного службовця	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
2	Порушення правил етичної поведінки державних службовців	Попередження про неповну службову відповідність  (частина четверта)
3	Вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
4	Дії, що шкодять авторитету державної служби	Оголошення догани  (частина третя) У разі вчинення систематично (повторно протягом року) - попередження про неповну службову відповідність  (частина четверта)
5	Невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень	Оголошення догани (частина третя)  У разі вчинення систематично (повторно протягом року) - попередження про неповну службову відповідність (частина четверта)
6	Недотримання правил внутрішнього службового розпорядку	Зауваження (частина друга)
7	Перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
8	Невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця	Попередження про неповну службову відповідність (частина четверта)
9	Використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
10	Подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
11	Неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
12	Прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин	Оголошення догани (частина третя) У разі вчинення систематично (повторно протягом року) - звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
13	Поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)
14	Прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення	Звільнення з посади державної служби (частина п'ята)

Слід наголосити, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло 6 (шість) місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув 1 (один) рік після його вчинення (частина третя статті 65 Закону).
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Звертаємо увагу. Відповідно до частин п'ятої, шостої та сьомої статті 66 Закону звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 таблиці, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 таблиці.

Обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність

Відповідно до статті 67 Закону дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків. 

а) Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:

-  усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

-  попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

-  високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

-  вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

-  вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

-  вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені вище обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.

б) Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

 - вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

-  вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

-  вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

-  вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

- настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Суб'єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення

Відповідно до статті 68 дисциплінарні провадження ініціюються суб’єктом призначення, а дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 

а) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А":

- зауваження - суб’єктом призначення;

- інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

б) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В":

- зауваження - суб’єктом призначення;

- інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Отже, дисциплінарні стягнення (догана, попередження про неповну службову відповідність та звільнення з посади державної служби), накладаються виключно за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби (надалі - Комісія), поданням дисциплінарної комісії. 

Комісія з питань вищого корпусу державної служби

Відповідно до частини першої статті 14 Закону Комісія є постійно діючим колегіальним органом і працює на громадських засадах. Персональний склад затверджується Кабінетом Міністрів України, за поданням Національного агентства України з питань державної служби (надалі - Нацдержслужба).

Членом Комісії може бути громадянин України з вищою освітою та досвідом діяльності або фаховими знаннями у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами, здатний представляти інтереси суспільства та забезпечувати політично неупереджену і професійну роботу Комісії.

Комісія у межах повноважень, встановлених статтею 15 Закону, зокрема: 

- розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади за ініціативою суб’єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", та повідомляє про своє рішення суб’єкта призначення і Нацдержслужбі;

 - вносить пропозиції суб'єкту призначення щодо переведення державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу у випадках, передбачених статтею 34 Закону;

 - здійснює дисциплінарні провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", та вносить суб'єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження.

Комісія здійснює діяльність відповідно до Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.16 № 243 (надалі - Положення № 243).

Засідання Комісії проводяться прозоро, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засідань та висновки Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України та є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального її складу.  Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії та оформляються протоколами, до яких додаються висновки Комісії у випадках, визначених Законом (стаття 16).

З метою забезпечення виконання Комісією своїх повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступка, вчиненого державними службовцями, які займають посади категорії “А”, утворюється комітет з дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії “А” (надалі - комітет з дисциплінарних проваджень), який є робочим органом Комісії. 

Комісія щодо комітету з дисциплінарних проваджень:

а) приймає рішення:

- про його утворення; 

- персональний склад і внесення змін до його складу;

б) визначає та затверджує порядок його роботи та функції, регламентом роботи Комісії.

До складу комітету з дисциплінарних проваджень входять голова (обирається на першому засіданні з числа його членів) та п'ять членів комітету. До його складу включається щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та відповідний досвід роботи за фахом.

Для виконання покладених завдань можуть залучатися з правом дорадчого голосу представники Нацдержслужби, які мають вищу юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня, представники державних органів, профільних наукових установ та навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій з належною фаховою підготовкою та досвідом роботи у відповідних галузях.

Порядок обрання представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експертів до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.16 № 314. 

Комітет з дисциплінарних проваджень:

- формує дисциплінарну справу;

- здійснює підготовку пропозицій про наявність чи відсутність підстав для притягнення до відповідальності, ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступка, вчиненого державними службовцями, які займають посади державної служби категорії “А”, і подає їх на розгляд Комісії (пункти 29-38 Положення № 243).

Дисциплінарна комісія

Відповідно до частини першої статті 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (надалі - дисциплінарна комісія).

Стосовно державних службовців, які займають посади державної служби:

- категорії "А", дисциплінарною комісією є Комісія;

- категорій "Б" і "В", дисциплінарну комісію утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості представники:

- керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; 

- виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців. У разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу відповідно до статті 70 Закону. Про час та місце проведення загальних зборів (конференції) державні службовці державного органу повідомляються не пізніш як за 20 календарних днів до дня їх проведення. 

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об’єднань, утворених відповідно до Закону України від 22.03.12 № 4572 "Про громадські об’єднання", за поданням Нацдержслужби.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням Нацдержслужби. 

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. Її засідання є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. 

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, а результатом її розгляду є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення. 

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Взяти до відома. 

а) закони України:

- від 17.03.11 № 3166 "Про центральні органи виконавчої влади".

- від 27.02.14 № 794 "Про Кабінет Міністрів України";
- від 07.06.01 № 2493 "Про службу в органах місцевого самоврядування";
б) Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.14 № 442; 

в) Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.14 № 500.

Дисциплінарна справа

Відповідно до статті 73 із метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. 

Дисциплінарна справа повинна містити: 

- дату і місце її формування; 

- підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 

- характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 

- відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 

- інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 

- пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 

- пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 

- пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 

- належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 

- відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 

- висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 

- висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 

- опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами, затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.16  № 49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 456/28586 (надалі - Порядок № 49).

Інформація, що міститься в дисциплінарній справі, належить до службової інформації, доступ до якої обмежується згідно із Законом України від 13.01.11 № 2939 "Про доступ до публічної інформації".
Читайте: Доступ громадян до публічної інформації

Особи, які працюють із дисциплінарною справою, в тому числі здійснюють її формування, зобов’язані запобігати розголошенню інформації, яка в ній міститься. 

Державний службовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів. 

Для ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи державний службовець письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії, який повідомляє про таке ознайомлення голову цієї дисциплінарної комісії. 

Ведення обліку, зберігання та використання дисциплінарних справ після закінчення дисциплінарного провадження покладається на службу управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець (пункти 5-7 Порядку № 49).

Типове положення про службу управління персоналом державного органу, затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.16  № 47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за № 438/28568.
Право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи
Статтею 76 Закону визначено право державного службовця на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. 
За результатами ознайомлення він має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Порядок проведення Національним агентством України з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затверджено наказом Нацдержслужби від 26.09.16 № 193, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2016 року за № 1369/29499.
Продовження: Держслужба: завершуємо процедуру застосування дисциплінарного стягнення