Українцям доведеться платити пеню, а постачальники послуг зможуть законно відключати гарячу воду, попередивши про це за 30 днів.
У 2017 році Верховна Рада розгляне в другому читанні законопроект "Про житлово-комунальні послуги (ЖКП)". Ухвалення нової редакції головного комунального закону назріло вже давно: за останні кілька років в Україні з'явилися товариства співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і назріло питання з боржниками. Документом регулюються права та обов'язки ОСББ, вводиться пеня за прострочення платежів за комунальні послуги і штрафи для недобросовісних постачальників. Як нова редакція закону "Про ЖКП" змінить життя українців?
Згідно з першою редакцією закону, пеня за несвоєчасну оплату комуналки повинна була з'явитися вже цього року, однак до другого читання неприємну для боржників норму перенесли на 2018 рік. Як пояснює один із співавторів законопроекту Олена Бабак, розмір пені – 0,1% від боргу. При цьому загальна сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості.
"У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу", – говориться в законопроекті. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо заплатити 30 числа, доведеться віддати на 1% більше. Нова норма торкнеться мільйонів українців. Так, в типовій багатоповерхівці борги за комуналку є у кожної п'ятої квартири, а загальна сума заборгованості перевищила в Україні 23 мільярди гривень.
У новій редакції закону "Про ЖКП" також зазначено: якщо споживач не платить більше місяця, комунальні послуги йому можуть відключити. При цьому не можна відключити електроенергію та газ, в той же час "перекрити" тепло (якщо є технічна можливість), холодну і гарячу воду за борги можуть. Про відключення повинні попередити за 30 днів.
"Співвласники, керуючий або ОСББ, які здійснюють управління багатоквартирним будинком, а також особа, яка здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, зобов'язані забезпечити доступ виконавця до систем для обмеження (припинення) надання комунальної послуги споживачу", – йдеться в документі.
"Співвласники, керуючий або ОСББ... зобов'язані забезпечити доступ виконавця до систем для обмеження (припинення) надання комунальної послуги споживачу", – йдеться в документі.
Поставку комунальних послуг повинні відновити на наступний день після погашення заборгованості або підписання закону про реструктуризацію боргу.
За неякісні послуги будуть штрафувати постачальників
У новій редакції закону парламентарії пропонують карати за неякісні послуги постачальників. Так, якщо частіше, ніж два рази на рік, відключають комунальні послуги або ж надають їх в неповному обсязі або в неналежній якості, виконавець зобов'язаний сплатити неустойку в двократному розмірі від вартості неякісної послуги.
За дві хвилини після відкриття крана температура гарячої води повинна коливатися в межах 50-75 градусів. Якщо температура – 45-49 градусів, відповідно до чинного закону, платити за неї можна на 10% менше. Якщо температура в крані від 40 до 44 градусів – платити можна на 30% менше, а якщо нижче 40 градусів – за гарячу воду можна платити за тарифом на холодну воду.
Нормативи для гарячої води:
• 50-75 градусів – платити 100%
• 45-49 градусів – платити 90%
• 40-44 градуси – платити 70%
• Менше 40 градусів – платити за тарифом на холодну воду
Якщо ж Верховна Рада прийме нову редакцію закону "Про ЖКП", постачальник повинен буде заплатити штраф. Так, діючий тариф "Київенерго" – 83,1 гривні за кубометр гарячої води. Для прикладу: сім'я з трьох осіб за місяць використовує 4,8 кубометрів гарячої води. Якщо температура води, наприклад, не 50, а 49 градусів, замість 398,8 гривень можна заплатити 358 гривень (на 10% менше), а постачальник послуги повинен буде заплатити штраф у розмірі більше 700 гривень.
Перераховувати платіжки повинні самі компанії-постачальники після того, як до них письмово звертаються споживачі. Представник компанії повинен заміряти температуру води і скласти акт. Якщо постачальник послуги звернення проігнорує – можна йти до суду. Як говорить юрист Олена Проценко, кияни дуже рідко користуються своїми правами в питаннях ЖКГ і не поспішають звертатися до суду, якщо через поганий тиску в системі на останніх поверхах багатоповерхівок погано надходить вода, або ж замість гарячої води – тепла.
Українців зобов'яжуть подавати покази лічильників
"Як свідчить перша половина опалювального сезону, не всі власники індивідуальних лічильників опалення вчасно передають їх показання енергокомпанії", – відзначають в "Київенерго". Однак платити за використані Гкал все-таки доводиться. Загальну суму розподіляють між квартирами без індивідуальних теплових лічильників, в результаті суми в платіжках за опалення можуть досягати 10 тисяч гривень.
На даний момент в Законі не зазначено, хто зобов'язаний подавати показання індивідуальних теплолічильників і хто цей процес контролює. У новій редакції закону "Про ЖКП" цей обов'язок покладають на самих споживачів.
До речі, на цьому "комунальні нововведення" для українців не закінчуються. Профільні комітети Ради підготували законопроет "Про енергоефективність будівель". Як розповідає один із співавторів документа, народний депутат Олексій Рябчин, енергоаудит після прийняття закону повинні будуть пройти:
• Новобудови
• Будинки, в яких знаходяться органи державної та місцевої влади
• Житлові багатоповерхівки, які претендують на участь в державних програмах
"Я, разом з Оленою Бабак, комітетом ЖКГ, ми об'єдналися і подали версію, під якою підписалися представники всіх політичних сил. Це дає мені можливість припускати, що цю редакцію законопроекту в парламенті підтримають", – розповідає Олексій Рябчин.
Зазначені законопроекти повинні прийняти як мінімум до квітня – це необхідно зробити для запуску Фонду енергоефективності.
тут
тут
