Відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України
(надалі – КЗпП) право громадян
України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче
встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір
професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують
право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві,
в установі, організації, незалежно від форми власності та галузевої належності.
або з фізичною особою (надалі –
підприємство).
Статтею 139 КЗпП визначено, що працівники зобов'язані
працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника
або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни,
вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна
власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах,
організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які
затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом
первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі
типових правил (стаття 142 КЗпП).
Поряд із правилами внутрішнього трудового розпорядку у
деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють
статути і положення про дисципліну, які передбачають підвищені вимоги до
окремих категорій працівників цих галузей.
Деякі особливості, що стосуються трудового розпорядку
працівників, які підпадають під дію положень і статутів про дисципліну, можуть
бути передбачені в правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства. З
положеннями і статутами про дисципліну повинні бути ознайомлені всі працівники
підприємства, на яких вони поширюються.
Наприклад, Законом України від 22.02.06 N 3460
затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України; Дисциплінарний статут прокуратури України, затверджено
Постановою Верховної Ради України від 06.11.91 № 1796; Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.93 N 55 за погодженням
із Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України 29 липня
1992 року; Статут про дисципліну
працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб,
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 N 1540.
Службова
дисципліна в державному органі
1. Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України
від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі
– закон № 889), наказом Національного агентства України з питань
державної служби від 03.03.16 № 50
затверджено Типові правила внутрішнього службового розпорядку, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 457/28587.
Ці Типові правила визначають загальні положення щодо
організації внутрішнього службового розпорядку органу державної влади, іншого
державного органу, його апарату (надалі –
державний орган), режим роботи, умови перебування державного службовця в
органі державної влади та забезпечення раціонального використання його робочого
часу.
Службова дисципліна в державному органі ґрунтується на
засадах сумлінного та професійного виконання державним службовцем своїх
обов'язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх
матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.
2. Правила внутрішнього службового розпорядку державного органу:
- затверджуються загальними зборами (конференцією)
державних службовців державного органу за поданням керівника державної служби в
державному органі (надалі – керівник
державної служби) і виборного органу первинної профспілкової організації
(за наявності) на основі цих Типових правил.
Частинами першою та другою статті 70 закону № 889
встановлено, що загальні збори (конференція) державних службовців державного
органу скликаються виборним органом первинної профспілкової організації, яка
діє в державному органі (за наявності), або службою управління персоналом.
Конференції державних службовців проводяться у державних
органах, де скликання загальних зборів ускладнене через значну чисельність або
територіальну роз’єднаність структурних підрозділів. Делегати на конференцію
обираються за нормами і в порядку, що визначаються виборним органом первинної
профспілкової організації, яка діє в державному органі (за наявності), або
службою управління персоналом;
- доводяться до відома всіх державних службовців, які
працюють у цьому органі, під підпис.
3. Частиною другою статті 7 закону № 889 встановлено, що державні службовці реалізують права, визначені, зокрема, у посадових інструкціях, якими визначається коло повноважень державного службовця, його конкретні завдання та обов’язки, права, відповідальність та підпорядкованість.
Посадові інструкції (конкретні професійно-кваліфікаційних
характеристики посад державних службовців) розробляються на посади (у тому числі
вакантні) заступників керівників структурних підрозділів та спеціалістів, що
передбачені штатним розписом відповідного державного органу з урахуванням вимог
Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних
службовців, затвердженим наказом Національного агентства України з питань
державної служби від 13.09.11 N 11 та затверджуються керівниками державної
служби в державних органах.
Цей Довідник забезпечує єдність у визначенні посадових
обов'язків державних службовців і кваліфікаційних вимог щодо певних категорій і
посад.
Організаційно-правовий статус, права, обов’язки та
відповідальність керівників структурних підрозділів державних органів,
зазвичай, визначаються у відповідних положеннях про ці підрозділи.
4. Відповідно до статті 147 КЗпП за порушення трудової
дисципліни до працівника може бути застосовано
тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
За невиконання або неналежне виконання посадових
обов’язків, визначених законом № 889 та
іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою
інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення
службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної
відповідальності у порядку, встановленому цим законом.
Підставою для притягнення державного службовця до
дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто
протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у
невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових
обов’язків та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами, за яке до
нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
5. Дисциплінарними проступками є:
- порушення Присяги державного службовця;
- порушення правил етичної поведінки державних
службовців;
- вияв неповаги до держави, державних символів України,
Українського народу;
- дії, що шкодять авторитету державної служби;
- невиконання або неналежне виконання посадових
обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень
керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
- недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
- перевищення службових повноважень, якщо воно не містить
складу злочину або адміністративного правопорушення;
- невиконання вимог щодо політичної неупередженості
державного службовця;
- використання повноважень в особистих (приватних)
інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
- подання під час вступу на державну службу недостовірної
інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу,
а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час
проходження служби;
- неповідомлення керівнику державної служби про
виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та
близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
- прогул державного службовця (у тому числі відсутність на
службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
- поява державного службовця на службі в нетверезому
стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- прийняття державним службовцем необґрунтованого
рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна,
незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному
майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного
правопорушення.
6. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.
Стаття 66 закону № 889 встановлює застосування до
державних службовців такі види дисциплінарних стягнень:
- зауваження;
- догана;
- попередження про неповну службову відповідність;
- звільнення з посади державної служби.
За кожний дисциплінарний проступок до державного
службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою
визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного
проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ
(надалі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарною комісією стосовно державних
службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є
Комісія з питань вищого корпусу державної служби (надалі - Комісія), яка є
постійно діючим колегіальним органом і працює на громадських засадах.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які
займають посади державної служби категорій "Б" і "В",
утворює керівник державної служби у кожному державному органі
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція
Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер
для суб’єкта призначення (статті 14 і 69 закону № 889).
7. Узагальненням стандартів етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, якими вони зобов’язані керуватися під час виконання своїх посадових обов’язків є Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.16 № 158, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1203/29333 (надалі – Загальні правила).
При прийнятті на державну службу або на службу в органи
місцевого самоврядування особа ознайомлюється з цими Загальними правилами.
Відмітка про таке ознайомлення додається до особової справи державного
службовця чи посадової особи місцевого самоврядування. Дотримання державними службовцями
вимог Загальних правил враховується під час проведення щорічного оцінювання їх
службової діяльності.
Державні службовці повинні сумлінно, компетентно,
результативно і відповідально виконувати свої посадові обов’язки, проявляти
ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та
відповідальності за свої дії та рішення.
8. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування:
а) під час
виконання своїх посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись
загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими,
дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання
нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод
та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, інших юридичних
осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог;
б) повинні:
- запобігати виникненню конфліктів у стосунках з
громадянами, керівниками, колегами та підлеглими;
- поважати приватне життя інших осіб;
в) зобов’язані:
- виконувати свої посадові обов’язки чесно і
неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди,
не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних
чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій;
- з повагою ставитися до державних символів України,
використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не
допускати дискримінації державної мови;
г) мають:
- дбати про авторитет державної служби і служби в органах
місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та
органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету,
належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи,
встановленого внутрішнього службового розпорядку, а також
- шанувати народні звичаї і національні традиції;
9. Крім того, відповідно до статті 36 закону № 889 особа,
призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу
державного службовця такого змісту:
"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто
присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися
Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти
права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю
нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої
обов’язки".
Присяга державного службовця виголошується у присутності
державних службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено,
представників служби управління персоналом відповідного державного органу,
підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення. Підписаний текст є
складовою особової справи державного службовця та робиться відповідний запис у
його трудовій книжці.
Звертаємо
увагу. Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу
державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.
10. Статтею 83 закону № 889 передбачено, крім загальних
підстав, передбачених КЗпП, додаткові підстави для припинення державної служби,
зокрема, у разі:
- втрати права на державну службу або його обмеження
(стаття 84);
- закінчення строку призначення на посаду державної
служби (стаття 85);
- настання обставин, що склалися незалежно від волі
сторін (стаття 88);
- досягнення
державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
Підстави проведення
службового розслідування
1. Відповідно
до статті 71 закону № 889 з метою визначення наявності вини, характеру і
тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
Службове розслідування стосовно державних службовців, які
займають посади державної служби категорії "А", проводиться Національним
агентством України з питань державної служби (надалі – Нацдержслужба), а стосовно державних службовців, які
займають посади державної служби категорій "Б" і "В", -
дисциплінарною комісією у державному органі.
Порядок проведення службового розслідування Національним
агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно
керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого
органу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.16 № 393 (надалі – Порядок № 393).
Порядок проведення службового розслідування стосовно
осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 (надалі – Порядок № 950).
2. Порядок № 393 визначає процедуру проведення
службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному
органі чи державного службовця вищого органу (надалі - службове розслідування) Нацдержслужбою або її
територіальним органом за фактом подання скарги державного службовця у разі
порушення його прав, встановлених законом № 889, або створення перешкод у
реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі.
За фактом подання скарги державного службовця проводиться
службове розслідування з підстав, передбачених вище:
а) Нацдержслужбою
- в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
б) територіальним
органом Нацдержслужби - в державних органах, юрисдикція яких поширюється на
територію однієї або кількох областей, міста Києва, одного або кількох районів,
міст обласного значення.
Службове розслідування за фактом подання анонімної скарги
не проводиться.
Разом із цим, дія цього Порядку не поширюється на осіб,
зазначених у частині третій статті 3 закону № 889, зокрема, службовців
Національного банку України; депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого
самоврядування; суддів; прокурорів; працівників державних органів, які
виконують функції з обслуговування; працівників державних підприємств, установ,
організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності, а також
навчальних закладів, заснованих державними органами; військовослужбовців
Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до
закону тощо
3. Стосовно
осіб, уповноважених на виконання функцій
держави або місцевого
самоврядування, відповідно до Порядку № 950, може бути
проведено службове розслідування:
а) у разі
невиконання або неналежного виконання
ними службових обов'язків,
перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або
заподіяло значну матеріальну
чи моральну шкоду громадянинові, державі,
підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Під перевищенням службових повноважень треба розуміти:
- вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи державного органу або
службової особи іншого державного органу;
- вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в
особливих випадках, або з особливого дозволу або з додержанням особливого
порядку, - за відсутності цих умов;
- вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише
колегіально;
- вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
При вирішенні питання про те, чи є вихід за межі наданих
прав або повноважень явним, враховується, наскільки він був очевидним для
службової особи і чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки. Слід
зазначити, що ставлення службової особи до наслідків вчинюваних нею дій можливе
як умисне, так і необережне.
При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода
істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір
моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо.
До відома. Наскільки
значною має бути шкода, щоб вона послугувала приводом для початку службового
розслідування, Порядком № 950 не визначено, а тому це питання доведеться
вирішувати самостійно суб'єкту призначення службового розслідування;
б) у разі
недодержання ними законодавства про державну службу, службу в
органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства.
Слід зазначити, що відповідно до КЗпП невиконання або
неналежне виконання саме трудових обов’язків (невиконання громадських доручень,
недотримання етичних норм) не може тягти за собою відповідальності.
Проте, державні службовці відносяться до категорії
працівників, для яких поняття трудового порушення є дещо розширеним через
включення до нього дій, що є несумісні із займаною посадою. Державні службовці
за порушення законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, за
порушення моральних, етичних норм, дотримання яких передбачено спеціальними
нормативно-правовими актами, можуть бути притягнуті до відповідальності згідно
з чинним законодавством, вони несуть цивільну, адміністративну або кримінальну
відповідальність.
Порушення державним службовцем Загальних правил і
Присяги, здійснення ним вчинку, який дискредитує державний орган або ганьбить
репутацію державного службовця є підставою для проведення службового
розслідування стосовно державного службовця;
в) на вимогу
особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
з метою зняття безпідставних, на її думку,
звинувачень або підозри.
Ця норма закріплена пунктом 14 частини першої статті 7 "Основні права державних службовців" закону № 889;
г) з метою
виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного
з корупцією правопорушення чи невиконання вимог
Закону України від 14.10.14 №1700 “Про запобігання корупції” (надалі – закон № 1700) в інший спосіб,
за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії
корупції або приписом Національного агентства з
питань запобігання корупції за рішенням
керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.
За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться,
крім випадків, коли
анонімне повідомлення
стосується порушення вимог закону № 1700 і наведена в ньому інформація
стосується конкретної особи,
містить фактичні дані, які можуть
бути перевірені.
Водночас, дія цього Порядку не поширюється
на уповноважених на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування осіб, права та обов'язки яких в частині додержання службової
дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх
застосування встановлюються
дисциплінарними статутами.
Процедура
службового розслідування
Відповідно до Порядку № 393
1. З метою перевірки фактів, зазначених у скарзі
державного службовця, Нацдержслужба або її територіальний орган (надалі – уповноважений орган) можуть
залучати до проведення службового розслідування відповідних фахівців, крім посадових
осіб державного органу, що особисто заінтересовані в його результатах, а також
посадових осіб прямо підпорядкованих керівникові державної служби в державному
органі чи державному службовцеві вищого органу, що порушив права державного
службовця, встановлені Законом, або створив перешкоди у реалізації таких прав.
2. Строк
проведення службового розслідування становить не більш як один місяць.
У разі потреби (отримання відповіді від інших органів,
відсутності з поважних причин керівника державної служби в державному органі чи
державного службовця вищого органу, стосовно якого проводиться службове
розслідування (надалі - державний
службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування) зазначений
строк може бути збільшений уповноваженим органом, але не більш як до двох
місяців.
Строк проведення службового розслідування включає час
вивчення, проведення аналізу та оцінювання матеріалів службового розслідування,
підготовки та підписання висновку щодо його проведення.
Строк проведення службового розслідування не включає часу
тимчасової втрати працездатності державним службовцем, стосовно якого
проводиться службове розслідування, його перебування у відпустці або службовому
відрядженні, відсутності з інших поважних причин, а також часу ознайомлення з висновком
щодо проведення службового розслідування.
3.
Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати надходження скарги
державного службовця приймає рішення про проведення службового розслідування
або відмову в розгляді скарги.
У скарзі державного службовця повинно обов’язково
зазначатися:
а) найменування
та адреса уповноваженого органу, до якого подається скарга;
б) інформація
про державного службовця:
- прізвище, ім'я та по батькові;
- найменування посади;
- зворотна адреса;
в) прізвище,
ім'я та по батькові, найменування посади керівника державної служби в
державному органі чи державного службовця вищого органу;
г) факти, що
призвели до порушення прав державного службовця, встановлених Законом,
керівником державної служби в державному органі чи державним службовцем вищого
органу або створення перешкод у їх реалізації;
д) вимога про
проведення службового розслідування;
е) наявні у
державного службовця рішення, які приймалися за результатами розгляду його
скарг (висновки щодо проведення службових розслідувань), або їх копії.
Уповноважений орган приймає рішення про відмову в
розгляді скарги в разі, коли скарга подана з порушенням зазначених вище вимог. Таке
рішення доводиться до відома державного службовця уповноваженим органом у письмовій
формі із зазначенням підстав, а також порядку оскарження рішення.
4. Рішення про
проведення службового розслідування оформляється наказом уповноваженого органу,
копія якого надсилається суб'єкту призначення особи, стосовно якої
проводиться службове розслідування.
У наказі про проведення службового розслідування
зазначається:
- підстава для проведення службового розслідування;
- предмет службового розслідування;
- прізвище, ім’я та по батькові, найменування посади
державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування;
- дата початку та закінчення службового розслідування;
- склад комісії з проведення службового розслідування із
зазначенням її голови.
Комісія з проведення службового розслідування утворюється
у складі не менше трьох осіб.
Керівник уповноваженого органу або його заступник
відповідно до розподілу обов’язків контролює роботу комісії з проведення
службового розслідування.
5. Для
проведення службового розслідування оформляється доручення у двох примірниках.
Один примірник видається керівникові державної служби в державному органі, в
якому проводиться службове розслідування, а другий залишається у членів комісії
з проведення службового розслідування.
Доручення підписується керівником уповноваженого органу
та скріплюється печаткою такого органу.
У дорученні зазначається дата видачі; найменування органу, який його видав; реквізити наказу; прізвище, ім'я та по батькові, найменування посади державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, предмет службового розслідування; дата початку та закінчення службового розслідування; прізвище та ініціали, найменування посади членів комісії з проведення службового розслідування.
У дорученні зазначається дата видачі; найменування органу, який його видав; реквізити наказу; прізвище, ім'я та по батькові, найменування посади державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, предмет службового розслідування; дата початку та закінчення службового розслідування; прізвище та ініціали, найменування посади членів комісії з проведення службового розслідування.
6. Перед
початком службового розслідування члени комісії з його проведення вручають під
розписку керівникові державної служби в державному органі, в якому проводиться
службове розслідування, а у разі його відсутності особі, яка виконує його
обов’язки, доручення та копію наказу про проведення службового розслідування.
Керівник державної служби в державному органі:
- а у разі його відсутності особа, яка виконує його
обов’язки, зобов’язані ознайомитися із дорученням та копією наказу про
проведення службового розслідування і проставити на другому примірнику
доручення підпис із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, найменування
посади, дати і часу ознайомлення;
- в якому працює державний службовець, стосовно якого
проводиться службове розслідування, зобов’язаний забезпечити роботу комісії з
його проведення (надавати за вимогою членів комісії інформацію та копії
документів, а у разі потреби та можливості належне приміщення, необхідну
техніку та витратні матеріали до неї, засоби зв’язку, транспортні засоби).
7. У разі відмови керівника державної служби в державному
органі або особи, яка виконує його обов’язки, від ознайомлення з дорученням та
копією наказу, відмови у допуску членів комісії з проведення службового
розслідування до його проведення або не забезпечення роботи комісії члени
комісії складають відповідний акт у двох примірниках та невідкладно доповідають
про це керівникові уповноваженого органу з метою вжиття заходів до усунення
перешкод для проведення службового розслідування.
Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати
складення акта про відмову надсилає суб'єкту призначення керівника державної
служби в державному органі другий примірник такого акта разом з обґрунтуванням
необхідності ініціювання дисциплінарного провадження стосовно:
- державних службовців, які займають посади державної
служби категорії "А", - Комісією з питань вищого корпусу державної служби;
- державних службовців, які займають посади державної
служби категорії "Б" і "В", -дисциплінарною комісією відповідного державного
органу.
Про обставини, що перешкоджають або унеможливлюють
проведення службового розслідування, уповноважений орган протягом трьох робочих
днів з дати складення відповідного акта письмово повідомляє державному
службовцеві, який подав скаргу, та роз'яснює йому порядок оскарження фактів
порушення його прав або перешкод у їх реалізації відповідно до законодавства.
8. У разі
продовження строку проведення службового розслідування члени комісії з його
проведення зобов’язані пред'явити керівнику державної служби в державному
органі, в якому проводиться службове розслідування, доручення та наказ про
продовження такого строку.
Державний службовець, стосовно якого проводиться службове
розслідування, може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків
відповідно до вимог статті 72 закону № 889.
9. До складу
комісії з проведення службового розслідування не можуть бути включені особи, в
яких наявний потенційний конфлікт інтересів.
У разі виникнення у члена комісії з проведення службового
розслідування реального конфлікту інтересів керівник уповноваженого органу
приймає рішення про його виключення із складу комісії з одночасним включенням
до її складу іншої особи.
Відповідно до Порядку № 950
1.
Рішення щодо проведення службового розслідування
приймається вищими посадовими особами
України, Першим
віце-прем'єр-міністром України,
керівником державного органу (посадовою
особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися
службове розслідування,
керівником державного органу, в якому
працює зазначена особа.
2.
Нацдержслужба проводить службові
розслідування за дорученням вищих
посадових осіб України
та Першого віце-прем'єр-міністра
України, а у разі безпосереднього звернення
до неї особи, уповноваженої на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на
її думку, звинувачень або
підозри рішення щодо проведення службового
розслідування приймається керівником Нацдержслужби.
3. Рішенням
щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з
проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Тривалість
службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби
зазначений строк може бути продовжений суб’єктом призначення, але не більш як
до двох місяців.
Якщо рішення
щодо проведення службового
розслідування приймається
керівником державного органу на
виконання припису Національного агентства
з питань запобігання корупції, службове розслідування
проводиться протягом десяти
робочих днів з дня одержання такого припису.
У разі коли
рішення щодо проведення службового розслідування прийнято вищими посадовими особами
України, Першим віце-прем'єр-міністром
України, склад комісії з проведення службового
розслідування, мета і
дата початку та
закінчення службового розслідування визначаються керівником державного органу, якому
доручено проведення службового
розслідування. Службове розслідування у цьому випадку повинне бути
проведено у строк, визначений посадовою особою, яка прийняла рішення про його
проведення (суб’єктом призначення).
Керівник державного органу (посадова особа), за рішенням якого затверджено склад дисциплінарної комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов'язкові для виконання доручення.
4. До участі у
проведенні службового розслідування:
- суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної
комісії, Нацдержслужби, можуть залучатися відповідні фахівці;
- не можуть
залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах
та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове
розслідування.
5. Період
проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, уповноваженою на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться
таке розслідування, час
її перебування у відпустці
або службовому відрядженні
чи відсутності з
інших причин, час отримання інформації, що стосується
предмета службового розслідування,
від установ, підприємств,
організацій інших держав, а також час ознайомлення такою особою, уповноваженою
на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, та керівником державного
органу, в якому
вона працює, з
актом службового розслідування.
6. Службове
розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави
або місцевого
самоврядування, від виконання
повноважень за посадою
або без такого
відсторонення. Рішення про
відсторонення приймається за поданням
голови комісії з
проведення службового
розслідування керівником державного
органу, в якому працює особа.
Особа, якій
повідомлено про підозру
у вчиненні злочину у сфері
службової діяльності, підлягає
відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному
законом, якщо інше не передбачено Конституцією України.
Особа,
щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане
з корупцією, якщо інше не передбачено
Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання
службових повноважень за рішенням
керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює,
до закінчення розгляду справи судом.
7. У разі
закриття провадження у
справі про адміністративне правопорушення, пов'язане
з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або
складу адміністративного
правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі
відшкодовується середній заробіток
за час вимушеного
прогулу, пов'язаного з
таким відстороненням.
Права та
обов’язки учасників службового розслідування
Чинне законодавство передбачає процесуально-правовий
статус осіб, які проводять службове розслідування, що включає в себе права,
обов’язки та відповідальність.
Відповідно до статті 71 закону № 889 службове
розслідування повинне забезпечувати повний і всебічний розгляд справи. Особи,
які проводять службове розслідування зобов’язані, зберігаючи об’єктивність і
неупередженість, з’ясувати всі фактичні обставини справи; службового становища
й кола повноважень державного службовця, стосовно якого проводиться службове
розслідування; мотиву і мети, характеру вчинених дій та наслідків, що настали;
даних, що характеризують державного
службовця, його поведінку.
Особи, які проводять службове розслідування, несуть
персональну відповідальність за неповноту і необ’єктивність його висновків та
за розголошення інформації щодо службового розслідування.
Відповідно до Порядку № 393
1. Члени
комісії з проведення службового розслідування мають право:
- одержувати пояснення від державного службовця, стосовно
якого проводиться службове розслідування, та інших осіб щодо обставин, які
стали підставою для його проведення;
- одержувати від підрозділів державного органу чи за
вимогою членів комісії від інших органів необхідні документи (їх копії) для
ознайомлення;
- одержувати консультації відповідних спеціалістів з
питань, що стосуються проведення службового розслідування;
- вести протокол засідання комісії;
- використовувати за погодженням з особами, які
опитуються (надають пояснення, консультації), аудіозасоби з метою фіксації їх
пояснень та свідчень.
2. Члени
комісії з проведення службового розслідування зобов’язані:
- дотримуватися положень Конституції та законів України,
інших актів законодавства;
- повідомити державному службовцеві, стосовно якого проводиться
службове розслідування, про його права і обов’язки до початку службового
розслідування;
- не втручатися у діяльність державного органу, в якому
проводиться службове розслідування;
- не розголошувати інформації з обмеженим доступом, яка
стала їм відомою під час проведення службового розслідування;
- долучати до матеріалів службового розслідування
документи та/або їх копії, отримані під час його проведення;
- надати для ознайомлення державному службовцеві,
стосовно якого проводиться службове розслідування, висновок щодо його
проведення, а на його вимогу - матеріали службового розслідування;
- запропонувати у разі незгоди державного службовця,
стосовно якого проводиться службове розслідування, з висновком щодо його
проведення подати письмові зауваження.
3. Державний
службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
- надавати пояснення (в тому числі письмові), а також
документи та матеріали і їх копії щодо обставин, які досліджуються;
- порушувати клопотання про одержання і залучення до
матеріалів службового розслідування документів, додаткових пояснень від осіб,
яким відомі обставини, які досліджуються;
- бути присутнім під час вжиття відповідних заходів;
- подавати скарги на дії членів комісії з проведення
службового розслідування керівнику уповноваженого органу або до суду;
- звертатися з обґрунтованим письмовим клопотанням до
голови комісії з проведення службового розслідування або керівника
уповноваженого органу про виключення із складу комісії осіб, які особисто
заінтересовані у результатах такого розслідування;
- ознайомитися після завершення службового розслідування
з його висновком та матеріалами;
- подавати зауваження під час проведення службового
розслідування та до висновку щодо його проведення.
Відповідно до Порядку № 950
1. Членам
комісії надається право:
- отримувати
від осіб, уповноважених
на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, інших працівників органу державної влади,
в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового
розслідування;
- ознайомлюватися і
вивчати з виїздом
на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та
долучати їх до матеріалів службового розслідування;
- отримувати
та збирати згідно із законодавством інформацію,
пов'язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу
державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення
службового розслідування, або керівника
органу державної влади,
якому доручено проведення службового
розслідування;
- використовувати за погодженням з
особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з
питань службового розслідування, аудіозасоби
з метою фіксації
їх пояснень та свідчень;
- вести протокол засідання комісії.
У разі відмови
особи, уповноваженої на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування,
стосовно якої проводиться службове
розслідування, надати пояснення
члени комісії складають відповідний
акт.
2. Особа,
уповноважена на виконання
функцій держави або
місцевого самоврядування, стосовно
якої проводиться службове розслідування, має
право:
- отримувати
інформацію про підстави
проведення такого розслідування;
- надавати усні або письмові
пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
- звертатися з
клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що
досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів
розслідування додаткових
документів, видань, інших
матеріальних носіїв інформації
стосовно предмета службового розслідування;
- подавати у письмовій
формі зауваження щодо проведення службового
розслідування, дій або
бездіяльності осіб, які
його проводять;
- звертатися з
обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу
осіб, які особисто
заінтересовані в результатах такого
розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання
рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання
функцій держави або
місцевого самоврядування.
Результати
службового розслідування
Абзацем першим частини дев'ятої статті 71
закону № 889 визначено, що за результатами службового розслідування складається висновок про
наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку
та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до Порядку № 393
1. За
результатами службового розслідування складається висновок щодо його
проведення, в якому зазначаються:
- прізвище, ім'я та по батькові, найменування посади, рік
народження, освіта, стаж державної служби державного службовця, стосовно якого
проводилося службове розслідування;
- факти, які стали підставою для проведення службового
розслідування;
- обставини і причини вчинення дії або бездіяльності;
- заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження
державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, подані
під час проведення службового розслідування, обґрунтована інформація про їх
задоволення чи відхилення;
- дані про наявність або відсутність у діях державного
службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, дисциплінарного
проступку та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
- обставини, що пом’якшують або обтяжують
відповідальність державного службовця, стосовно якого проводилося службове
розслідування;
- вимога щодо безумовного поновлення порушених прав
державного службовця, встановлених Законом, або усунення перешкод у їх
реалізації.
2. Висновок
щодо проведення службового розслідування підписується членами комісії з його
проведення та надається для ознайомлення державному службовцеві, стосовно якого
проводилося службове розслідування.
Члени комісії з проведення службового розслідування мають
право викласти свою окрему думку щодо питань, пов’язаних з його проведенням,
яка додається до висновку та є його невід’ємною частиною.
Про дату і місце ознайомлення з висновком щодо проведення
службового розслідування державний службовець, стосовно якого проводилося
службове розслідування, повинен бути письмово повідомлений не пізніше ніж за
один робочий день.
3. Ознайомлення
державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, з
висновком щодо його проведення здійснюється протягом одного робочого дня після
підписання зазначеного висновку членами комісії з проведення службового
розслідування у присутності не менше 50 відсотків її складу.
Державний службовець, стосовно якого проводилося службове
розслідування, підписує висновок щодо його проведення, а у разі відмови від
його підписання члени комісії з проведення службового розслідування складають
відповідний акт, який додається до висновку та є його невід’ємною частиною.
Під час ознайомлення з висновком щодо проведення
службового розслідування державний службовець, стосовно якого проводилося
службове розслідування, може висловити до нього свої письмові зауваження, які
додаються до висновку та є його невід’ємною частиною.
У разі коли під час ознайомлення з висновком щодо
проведення службового розслідування до нього не висловлені зауваження або
державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, не
прибув у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомив
про причини своєї відсутності, висновок вважається таким, що не має зауважень,
про що члени комісії з проведення службового розслідування складають
відповідний акт, який додається до висновку та є його невід’ємною частиною.
У разі неможливості державного службовця, стосовно якого
проводилося службове розслідування, ознайомитися з висновком щодо його
проведення у зв’язку з поважними причинами (хвороба, відрядження, відпустка)
він має право ознайомитися з висновком після припинення дії обставин, які
перешкоджали ознайомленню.
4. У разі
виявлення уповноваженим органом за результатами проведення службового
розслідування фактів порушення державним службовцем, стосовно якого проводилося
таке розслідування, прав державного службовця, встановлених законом № 889, або
створення перешкод у реалізації таких прав державний службовець, стосовно якого
проводилося службове розслідування, притягається до відповідальності у порядку,
встановленому законом, порушені права підлягають безумовному поновленню, а
перешкоди - усуненню.
5. Копія
висновку щодо проведення службового розслідування, складеного уповноваженим
органом, надсилається суб'єкту призначення для ініціювання дисциплінарного
провадження стосовно:
- державних службовців, які займають посади державної
служби категорії "А", - Комісією з питань вищого корпусу державної служби;
- державних службовців, які займають посади державної
служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією відповідного державного
органу.
Копія висновку щодо проведення службового розслідування
також надсилається державному службовцю, який подав скаргу, та державному
службовцеві, стосовно якого проводилося службове розслідування.
Висновок щодо проведення службового розслідування з відповідними
документами зберігається в уповноваженому органі відповідно до правил діловодства.
6. У разі
виявлення за результатами службового розслідування ознак злочину або
адміністративного правопорушення уповноважений орган повідомляє відповідним
правоохоронним органам в установленому порядку.
Відповідно до Порядку № 950
1. За результатами
службового розслідування члени комісії складають акт, у якому
зазначаються:
- факти і суть звинувачень або підозри, які стали
підставою для проведення службового
розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта,
термін служби у органі державної влади
і перебування на
займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати
щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків,
види заохочення та
дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень
(завдань);
- заяви,
клопотання, пояснення та
зауваження особи, уповноваженої на
виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, стосовно
якої проведено службове
розслідування, обґрунтована інформація
про їх відхилення чи задоволення;
- висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують
відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи
для їх усунення
чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого
самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру;
- обґрунтовані
пропозиції щодо усунення
виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із
законодавством.
2. У разі:
- прийняття
рішення щодо притягнення
особи, уповноваженої на виконання
функцій держави або
місцевого самоврядування,
до відповідальності комісія
пропонує вид дисциплінарного
стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь
тяжкості вчиненого проступку і заподіяну
ним шкоду, обставини,
за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника;
- виявлення
корупційного або пов'язаного з
корупцією правопорушення комісія вносить пропозицію щодо надіслання акта
службового розслідування до спеціально уповноваженого суб'єкта у
сфері протидії корупції.
Члени комісії мають право викласти свою окрему
думку, про що до акта додається
відповідний документ.
Акт службового розслідування підписується членами комісії
та подається на
розгляд керівника органу
державної влади (посадової
особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному
примірнику.
3. Перед поданням
на розгляд з актом службового
розслідування ознайомлюються особа, уповноважена
на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, стосовно
якої проведено службове розслідування,
та керівник органу, в якому вона працює.
Про дату і місце
ознайомлення з актом
службового розслідування
зазначені особи повідомляються за
день до його проведення.
Під час
ознайомлення з актом службового розслідування
зазначені особи можуть висловити свої зауваження, які додаються до акта.
У разі коли під
час ознайомлення з актом службового
розслідування до нього
не висловлені зауваження або зазначені особи не прибули у
визначений для ознайомлення час без
поважних причин та не
повідомили комісії про причини своєї відсутності у день
ознайомлення, акт службового
розслідування вважається таким, що не має
зауважень, про що складається
відповідний акт, який додається до акта
службового розслідування.
Особа, уповноважена на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт
службового розслідування, а у разі відмови її підписати члени комісії складають
відповідний акт, який додається до
акта службового розслідування.
У разі
відсутності під час
підписання акта службового розслідування члена комісії
причина його відсутності зазначається в
акті.
Звертаємо
увагу. Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв
рішення щодо проведення службового розслідування, забороняється.
4. На
вимогу керівника органу державної влади (посадової особи),
якому доручено проведення службового розслідування, голови або членів
комісії чи особи, уповноваженої
на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, стосовно якої проводилося службове розслідування, акт
повинен розглядатися в їх присутності.
За
результатами розгляду керівник
органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення
службового розслідування, приймає в
десятиденний строк із дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа,
стосовно якої проводилося
службове розслідування.
У разі коли
службове розслідування проводилося стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, призначення (або погодження призначення) якої здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів
України, керівник органу державної
влади, у якому
працює особа, уповноважена на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування (або
посадова особа, яка
спрямовує і координує діяльність
цього органу), вносить
пропозиції разом з проектом
відповідного акта щодо
притягнення зазначеної особи
до відповідальності.
За
матеріалами службового
розслідування особа, уповноважена на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може
бути притягнута до
відповідальності згідно із законодавством.
5. Акт службового розслідування з відповідними
документами зберігається в органі державної влади, якому доручено
проведення службового розслідування.
У разі коли рішення про проведення службового розслідування прийнято особами, зазначеними у
пункті 3 цього Порядку, акт службового розслідування складається у
двох примірниках, один з
яких надсилається керівнику
органу державної влади (посадовій особі), який
прийняв рішення щодо
проведення службового
розслідування, другий залишається в
органі державної влади, якому доручено проведення службового розслідування.
Копії акта службового
розслідування за зверненням особи, уповноваженої на
виконання функцій держави
або місцевого
самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, органів державної
влади надаються за рішенням керівника органу державної влади
(посадової особи), який прийняв рішення щодо
проведення службового розслідування.
У разі коли
службове розслідування проводилося на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, з метою
зняття безпідставних, на
її думку, звинувачень або
підозри, за її
зверненням керівником органу державної влади (посадовою особою), який
прийняв рішення щодо проведення
службового розслідування, особі, стосовно якої проводилося службове розслідування, надається копія акта службового розслідування.
Якщо службове розслідування
проводилося за рішенням Голови Нацдержслужби, копія акта службового розслідування
надсилається керівнику органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове
розслідування.
6.
Рішення за результатами
службового розслідування може бути
оскаржено особою, уповноваженою на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, згідно із законодавством.
Варто пам'ятати. Членам комісії забороняється розголошувати інформацію про проведення службового розслідування.
У разі коли службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, таке розслідування проводиться з урахуванням положень законів України від 21.01.94 № 3855 "Про державну таємницю", від 02.10.92 № 2657 "Про інформацію", від 01.06.10 № 2297 "Про захист персональних даних" і від 13.01.11№ 2939 "Про доступ до публічної інформації" за відповідними правилами діловодства.
До відома.
Дія закону № 889 і Порядку № 393 не поширюється, зокрема,
на посадових осіб органів місцевого самоврядування (пункт 11 частини третьої статті
3 закону та пункт 3 порядку). Крім того, основною відмінністю службового
розслідування в державних органах від службового розслідування в органах
місцевого самоврядування є також те, що службове розслідування стосовно
державних службовців здійснюється в рамках дисциплінарного провадження, тоді як
для посадових осіб органів місцевого самоврядування проведення дисциплінарного
провадження Законом України від 07.06.01 № 2493 "Про службу в органах місцевого
самоврядування", - не передбачено.
Отже, єдиним нормативно-правовим актом, який регламентує
порядок проведення службового розслідування в органах місцевого самоврядування,
є Порядок № 950.
