Трудові правовідносини
держслужбовців регулює як загальне трудове законодавство, так і спеціальне -
Закон України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі - Закон № 889), зокрема підзаконні нормативно-правові акти,
спрямовані на його імплементацію. Правила, за якими співвідносяться норми загального та
спеціального законодавства, визначені у частині першій статті 3 та статті 5
Закону № 889, зокрема:
- відносини, що виникають у зв’язку зі вступом на
державну службу, її проходженням та припиненням, регулює цей закон (якщо інше
не передбачено законом);
- дія норм законодавства про працю поширюється на
державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим законом.
Ці правила є інструментом врегулювання неминучих у
практичній роботі юридичних колізій. Вирішення багатьох колізій є простим і
очевидним (наприклад, тривалість щорічної відпустки держслужбовця), проте деякі
вимагатимуть глибшого аналізу. Зокрема, питання, пов’язані зі вступом на
державну службу, регулює Закон № 889. Водночас ані цей закон, ані
нормативно-правові акти, прийняті з метою його імплементації, не містять вичерпного
переліку документів, необхідних для прийняття на державну службу.
Документи для прийняття на державну службу та для участі в конкурсі: розмежування
Випереджаючи можливі заперечення, одразу розставимо
крапки над «і»: перелік документів для участі в конкурсі (частина перша статті
25 Закону № 889) не є переліком документів для прийняття на державну службу - це
дві окремі групи документів з різними сферами застосування та принципами
формування, які не можна ототожнювати.
Звертаємо увагу. У переліку документів
для участі в конкурсі відсутні певні документи, без подання яких прийняття на
державну службу неможливе. Зокрема: трудова книжка, згода на проведення
спеціальної перевірки, передбаченої Законом України від 14.10.14 № 1700 "Про
запобігання корупції" (надалі – Закон №
1700), повідомлення про проведення спеціальної перевірки, копія військового
квитка (для військовозобов’язаних) тощо.
Ці "прогалини" мають резонне пояснення: перелік
документів для участі в конкурсі складено з огляду на потреби проведення
конкурсу, зокрема для вирішення питання щодо допуску чи недопуску особи до
участі в ньому. Перед законодавцем не стояло завдання створити вичерпний перелік
документів, необхідних для прийняття на державну службу.
Відтак увиразнюється недолік, прихований у нормі
частини другої статті 25 Закону № 889: забороняється вимагати від особи, яка
претендує на зайняття вакантної посади державної служби, документи, не
визначені частиною першою цієї статті (тобто документи для участі у конкурсі).
Безперечно, зазначена заборона стосується винятково участі в конкурсі.
Помилковість ототожнення переліку документів для
участі у конкурсі з переліком документів для прийняття на державну службу стає
очевидною й у разі переведення з іншого державного органу без конкурсу. Таке
призначення вимагає подання за новим місцем роботи повного комплекту
документів, який не збігається з переліком документів для участі в конкурсі.
Перелік документів
для прийняття на державну службу
Норми законодавства про працю поширюються на державних
службовців у частині відносин, не врегульованих Законом № 889. Оскільки
зазначений закон не містить повного переліку документів для прийняття на
державну службу, логічно звернутися до Кодексу законів про працю (надалі - КЗпП).
При укладенні трудового договору громадянин
зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову
книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту
(спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи (частина
друга статті 24 КЗпП).
Наведена норма, що цілком очікувано, теж не містить
вичерпного переліку документів для прийняття на державну службу. Однак, саме
вона є основою правового врегулювання цього питання, оскільки:
- встановлює обов’язок майбутнього працівника подати
для укладення трудового договору певні документи;
- визначає перелік документів, подання яких є
обов’язковим усіма, хто має намір укласти трудовий договір, а саме -
*паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
*трудова книжка;
*передбачає обов’язок подавати й інші документи у
випадках, визначених законодавством.
Окрім Закону № 889, вимоги щодо подання зазначених документів містять й інші нормативно-правові акти, зокрема:
- Закон № 1700 "Про запобігання корупції";
- Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно
осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття
відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним
корупційним ризиком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.15 № 171 (надалі - Порядок № 171);
- Порядок проведення перевірки достовірності
відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і
четвертою статті 1 Закону України від 16.09.14 № 1682 "Про очищення влади" (надалі – Закон № 1682), затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.14 № 563 (надалі - Порядок № 563);
- Порядок проведення конкурсу на зайняття посад
державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.16 № 246 (надалі - Порядок № 264);
- Порядок ведення та зберігання особових справ
державних службовців, затверджений наказом Національного агентства України з
питань державної служби від 22.03.16 № 64, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 15 квітня 2016 року за № 567/28697 (надалі
- Порядок № 64).
Під час прийняття на державну службу слід
дотримуватися й припису статті 25 КЗпП.
При укладенні трудового договору забороняється
вимагати від осіб, які приймаються на роботу, відомості про їх партійну і
національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи
перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Отже:
- документи, що подаються для участі в конкурсі,
становлять лише частину тих, які необхідно подати для прийняття на державну
службу;
- під документами для прийняття на державну службу у
цій статті розуміємо документи, необхідні для укладення трудового договору.
Основну частину документів подає кожен претендент на
посаду державної служби. Деякі документи подаються окремими категоріями
громадян або за певних умов.
Документи, які
подають всі претенденти на посаду державної служби
Кожен претендент на посаду державної служби подає:
- паспорт громадянина України;
- трудову книжку;
- документи про освіту;
- посвідчення атестації щодо вільного володіння
державною мовою (з 01.05.2017 року);
- декларацію згідно з антикорупційним законодавством;
- згоду на проведення спеціальної перевірки або
повідомлення стосовно проходження спеціальної перевірки (подають особи, на яких
поширюється вимога щодо проходження перевірки);
- заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом
України від 16.09.14 № 1682 "Про очищення влади" (надалі – Закон № 1682), або копію довідки про раніше проведену
перевірку;
- особову картку державного службовця;
- облікову картку платника податків;
- заяву про призначення на посаду.
Розглянемо документи по пунктах:
Розглянемо документи по пунктах:
№ з/п
|
Документ
|
Підстава
(пояснення)
|
1
|
Паспорт громадянина України
|
Згідно з КЗпП для укладення трудового договору
необхідно подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Утім,
державним службовцем може бути лише громадянин України (абзац перший частини
першої статті 19 Закону № 889), тож подання документа, який лише посвідчує
особу, недостатньо. Він має ще й засвідчувати громадянство України.
Особу та громадянство України підтверджують:
- паспорт громадянина України;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичний паспорт України;
- службовий паспорт України;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу;
- посвідчення особи на повернення в Україну;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Відповідні переліки містять:
- пункт 1 частини першої статті 13 Закону України
від 20.11.12 № 5492 "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи,
що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний
статус";
- стаття 5 Закону України від 18.01.01 № 2235 "Про
громадянство України".
Положення нормативно-правових актів, які стосуються
питань прийняття на державну службу, засвідчують, що із наведеного переліку обов’язковим
для подання документом є паспорт громадянина України. Чому так?
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає,
зокрема, копію паспорта громадянина України (пункт 1 частини першої статті 25
Закону № 889).
Документи переможця конкурсу у разі його призначення
на посаду додаються до його особової справи (абзац перший частини п'ятої статті 25 Закону № 889).
При формуванні особової справи працівник служби
управління персоналом повинен перевірити відповідність копій документів,
поданих претендентом на посаду, у тому числі копії паспорта громадянина України,
оригіналам (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 64).
Отже, переможець конкурсу при прийнятті на державну
службу повинен подати до служби управління персоналом оригінал паспорта
громадянина України.
У разі проведення спеціальної перевірки,
передбаченої Законом № 1700, або перевірки, передбаченої Законом № 1682,
претендент на посаду подає копію паспорта громадянина України, а не іншого
документа, що посвідчує громадянство (підпункт 3 пункту 8 Порядку № 171 та
абзац четвертий підпункту 1 пункту 8 Порядку № 563).
|
а) Відповідно до
статті 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийняття
посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без
паспортів або з недійсними паспортами, - тягне за собою накладення штрафу в
розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положенням про паспорт громадянина України, затверджено
Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 N 2503 (надалі – Положення № 2503) установлено, що вклеювання до
паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний строк
Для обміну паспорта та вклеювання до
нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не
пізніш як через місяць після досягнення
відповідного віку або зміни (переміни)
прізвища, імені чи по
батькові, встановлення розбіжностей
у записах або непридатності паспорта для користування (пункти 12 і 18).
Водночас цією Постановою затверджено Положення про
паспорт громадянина України для виїзду за кордон, яким визначений строк дії
паспорта - десять років (пункт 12).
Відповідно до Закону України від 11.12.03 № 1382
"Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в
Україні" та Положення про N 2503, затверджено Порядок оформлення і
видачі паспорта громадянина України, затверджено наказом Міністерства
внутрішніх справ України від 13.04.12 N 320, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401.
Щодо визнання недійсним паспорта громадянина
України Міністерством внутрішніх справ
України надано роз’яснення (лист від 13.04.06 N 5494/Рд).
б) Положення про
дипломатичний паспорт України та Положення про службовий паспорт України,
затверджено Указом Президента України від 12.05.15 № 264 "Про дипломатичний
та службовий паспорти України".
в) Порядок
оформлення, видачі, обміну, повернення державі та знищення посвідчення особи
моряка та зразок бланка посвідчення особи моряка, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 26.06.15 № 441.
Пунктом 9 цього порядку встановлено, що посвідчення
видається на п'ять років. Строк дії посвідчення може бути продовжений один
раз - до п’яти років, після закінчення якого посвідчення підлягає обміну.
Рішення про продовження строку дії посвідчення приймається капітаном
морського порту за заявами моряків у строки, передбачені для оформлення і
видачі посвідчення.
Інструкція про порядок видачі, зберігання і знищення
посвідчення особи моряка та Перелік морських портів України, капітани яких
мають право видавати посвідчення особи моряка
затверджено наказом Міністерства транспорту України від 27.09.93 № 322,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 жовтня 1993 року за № 148.
Інформація щодо оформлення, видачі та обміну
посвідчень в установленому порядку вноситься до Єдиного державного
демографічного реєстру.
г) Положення про посвідчення
члена екіпажу, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.07 N 1346, яким передбачено,
що посвідчення видається члену
екіпажу органом державного
регулювання у сфері цивільної авіації на строк до п'яти років
за поданням керівника авіакомпанії чи авіапідприємства, де працює член екіпажу
(абзац перший пункту 5).
Порядок видачі, зберігання і знищення посвідчення
члена екіпажу, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
від 28.01.08 N 92, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 09 лютого 2008 року за N 111/14802.
д) Положення про
посвідчення особи на повернення в Україну, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 25.08.04 N 1079.
Строк дії посвідчення визначається консульською посадовою особою, відповідальною за
його видачу, виходячи
з реальної можливості
повернення пред'явника посвідчення в Україну (абзац перший пункту 3 цього
Положення).
Правила
оформлення і видачі
дипломатичними представництвами та консульськими установами України
посвідчення особи на повернення в Україну, затверджено наказом Міністерства закордонних справ України від 19.12.05 N 226, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 30 січня 2006 року
за N 76/11950.
Строк дії посвідчення визначається консульською
посадовою особою, відповідальною за
його видачу, виходячи
з реальної можливості повернення
пред'явника посвідчення в
Україну, але не може перевищувати 30
днів, якщо інше
не передбачено чинними
міжнародними договорами України.
У разі хвороби,
нещасного випадку та інших
поважних причин строк дії
посвідчення може бути продовжено іншим дипломатичним
представництвом чи консульською установою
на шляху прямування пред'явника посвідчення
до України на
термін, необхідний для
повернення заявника на територію України,
але не більше 30 днів. Про це
в місці, відведеному
для особливих відміток,
робиться відповідний запис,
який засвідчується підписом консульської посадової особи і скріплюється малою
гербовою печаткою. Строк дії посвідчення особи на повернення в Україну може
бути продовжено не більше одного разу
(абзаци перший та другий пункту 3 цього Порядку).
е) Оформлення і
видача тимчасового посвідчення громадянина України регулюються розділом
VII Порядку оформлення і видачі
паспорта громадянина України, затверджено наказом Міністерства внутрішніх
справ України від 13.04.12 N 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 02 липня 2012 року за N 1089/21401.
Абзацами першим і другим пункту 7.3 цього Порядку
встановлено, що тимчасове посвідчення оформлюється протягом трьох робочих
днів з дня надходження заяви про його видачу. Строк дії тимчасового
посвідчення - 1 місяць. У разі незакінчення в місячний строк провадження у
справі про втрату паспорта рішенням керівника територіального підрозділу
строк його дії продовжується не більше ніж на 1 місяць.
|
||
2
|
Трудова книжка
|
При прийнятті на державну службу обов’язковим є
подання трудової книжки.
Без трудової книжки приймають на роботу тільки тих
осіб, які працевлаштовуються вперше (абзац другий пункту
2 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки
працівників" від 27.04.93 № 301). У цьому разі трудову книжку видають:
- за місцем роботи, стягнувши з працівника суму її
вартості (пункт 6.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок
працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства
юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N
110);
- не пізніше 5-ти днів після прийняття на роботу (частина третя статті 48 КЗпП).
Зазначені особи мають пройти перевірку, передбачену
Законом № 1682. Тому не пізніше ніж на 3-й день після призначення на посаду
до Державної фіскальної служби України надсилається відповідний запит (пункт
46 Порядку № 563). Перевірці підлягає декларація про майно, доходи, витрати і
зобов’язання фінансового характеру за минулий рік. До запиту додається
засвідчена і скріплена печаткою служби управління персоналом копія трудової
книжки (пункт 19 Порядку № 563).
Отже, трудова книжка новоприйнятого державного
службовця, який працевлаштовується вперше, має бути оформлена протягом 3-х
днів із дня призначення, із внесенням записів про призначення на посаду та
прийняття Присяги державного службовця.
Запису про присвоєння рангу на цей момент ще не буде
у зв’язку з проходженням випробування, обов’язкового при першому прийомі на
державну службу (частини друга і третя статті 35, частина п’ята статті 39
Закону № 889).
|
3
|
Документи про освіту
|
Право на державну службу мають повнолітні громадяни
України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої
освіти не нижче:
- магістра - для посад категорій "А" і "Б";
- бакалавра або молодшого бакалавра - для посад
категорії "В" (частина перша статті 19 Закону № 889).
Для укладення трудового договору претендент на
посаду державної служби має подати документ, що підтверджує наявність у нього
відповідної освіти.
У разі проведення конкурсу на зайняття посади
державної служби копії документів про освіту подають до конкурсної комісії у
комплекті з іншими документами відповідно до статті 25 Закону № 889 (пункт 4 частини першої).
Копії документів про освіту, вчені звання та наукові
ступені подаються претендентом на посаду для проведення щодо нього спеціальної
перевірки, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 57 Закону № 1700.
|
Відповідно до Закону України від 01.07.14 № 1556 "Про вищу освіту":
- молодший
бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на
початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим
навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти
освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС
(абзац перший частини третьої статті 5);
- бакалавр
- це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та
присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання
здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить
180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття
ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим
навчальним закладом (абзац перший частини четвертої статті 5);
- магістр
- це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та
присуджується вищим навчальним закладом (науковою установою) у результаті
успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.
Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за
освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки
магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми -
120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає
дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків (абзац перший
частини п'ятої статті 5);
- доктор
філософії - це освітній і водночас перший науковий ступінь, що
здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра.
Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого
навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання
здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного
захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді (абзац перший частини шостої
статті 5);
- доктор наук
- це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої
освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих
компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької
роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів,
які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми,
мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових
виданнях (абзац перший частини сьомої статті 5);
- Європейська кредитна трансферно-накопичувальна
система (ЄКТС) - система трансферу
і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої
освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх
компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система
ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти,
необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується
у кредитах ЄКТС (пункт 9 частини першої статті 1).
Закон України від 23.05.91 № 1060 "Про освіту".
|
||
4
|
Посвідчення атестації щодо вільного володіння
державною мовою
|
Відповідно до абзацу другого підпункту 4 пункту 15
Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.17 № 301
затверджено Порядок атестації осіб, які претендують на вступ на державну
службу, щодо вільного володіння державною мовою.
Водночас, установлено, що платні послуги з проведення
атестації та видачі за її результатами посвідчення щодо вільного володіння
державною мовою (його дубліката) можуть надаватися вищими навчальними
закладами, які відповідно до ліцензії здійснюють підготовку здобувачів вищої
освіти в галузі знань “Публічне управління та адміністрування”, а також до
переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими
установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної
форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.10№ 796, унесені відповідні зміни.
Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, які
організовують та проводять атестацію, оприлюднюється на їх офіційних
веб-сайтах, а також на веб-сайтах Національного агентства України з питань
державної служби та Міністерство освіти і науки України.
Більш детальніше читайте:
Посвідчення вручається учасникам відповідним уповноваженим вищим навчальним закладом або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення за заявою таких учасників та осіб протягом 10 календарних днів з дати проходження атестації (подання заяви особами).
Учасникам, які не пройшли атестацію, вручається або надсилається за їх заявою лист за підписами голови та секретаря атестаційної комісії, в якому повідомляються результати атестації.
У разі втрати або пошкодження посвідчення учасник, може звернутися із заявою до відповідного уповноваженого вищого навчального закладу для отримання його дубліката.
Посвідчення діє безстроково.
|
5
|
Декларація, передбачена антикорупційним
законодавством
|
До призначення на посаду державної служби претендент
подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, за минулий рік (надалі - електронна декларація) -
шляхом заповнення форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з
питань запобігання корупції (НАЗК) (частина третя статті 45 Закону № 1700).
Відповідну нормативну базу становлять:
- Закон № 1700 (розділ VII "Фінансовий контроль",
пункт 2 Прикінцевих положень).
Урегульовано питання подання електронної декларації
та декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового
характеру, передбаченої Законом України від 07.04.11 № 3206 "Про засади
запобігання і протидії корупції", в перехідний
період, що тривав до кінця 2016 року;
- рішення НАЗК від 10.06.16 № 3 "Про функціонування
Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування" зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 15 липня 2016 року за № 959/29089. Затверджено форму електронної декларації;
- рішення НАЗК від 10.06.16 № 2 "Про початок роботи
системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування", зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088 (надалі - Рішення № 2). Визначено дату початку роботи системи електронного
декларування (01.09.2016).
У 2016 році електронні декларації претендентами на
будь-які посади державної служби (незалежно від категорії чи територіальної
юрисдикції) не подавалися. Адже обов’язок подавати електронні декларації за
2015 рік встановлено лише для осіб, які станом на 01.09.2016 року посідали
відповідальне та особливо відповідальне становище (абзац другій підпункту 1 пункту 1 Рішення
№ 2), тобто вже перебували на своїх посадах.
Подання електронних декларацій усіма без винятку
суб’єктами декларування, у тому числі претендентами на посади державної
служби, передбачене на другому етапі запровадження системи електронного
декларування, який розпочався з 00 год. 00 хв. 01.01.2017 року (підпункт 2
пункту 1 Рішення № 2).
У разі проведення конкурсу на зайняття посади
державної служби електронна декларація подаватиметься до конкурсної комісії
разом з іншими документами (пункт 8 частини першої статті 25 Закону № 889).
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті
25 Закону № 889 перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу
подає електронну декларацію за минулий рік. Ця норма, очевидно, має
забезпечити подання електронної декларації за минулий рік у випадку, коли
подання документів для участі в конкурсі та прийняття рішення про призначення
на посаду здійснюються не в межах одного календарного року.
Приклад: З метою участі в конкурсі в грудні 2017
року подано електронну декларацію за 2016 рік. Рішення про призначення на
посаду прийнято в січні 2018 року. Переможець конкурсу має подати ще одну
електронну декларацію - за 2017 рік.
Якщо задум законодавця полягав саме в цьому, треба
визнати, що його реалізація залишає бажати кращого. Адже якщо конкурс і
призначення на посаду відбулися в межах одного календарного року, претенденту
на посаду, аби не порушувати закон, доведеться подавати дві аналогічні
електронні декларації - перед конкурсом та перед призначенням. Очевидно, це
не має сенсу.
Електронна декларація подаватиметься претендентом на
посаду для проведення щодо нього спеціальної перевірки, передбаченої абзацом дев'ятим частини другої статті 57 Закону № 1700, та перевірятиметься в ході
перевірки, передбаченої Законом № 1682 (абзац восьмий пункту 8 Порядку № 563).
|
а) Порядок проведення контролю та повної перевірки
декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, затверджено рішенням Національного агентства з питань
запобігання корупції від 10.02.17 № 56, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 13 лютого 2017 року за № 201/30069.
б) Порядок
здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про
майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 13.03.15 № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 15 квітня 2015 року за № 418/26863.
|
||
6
|
Згода на проведення спеціальної перевірки або
повідомлення про раніше проведену спеціальну перевірку
|
Стосовно осіб, які претендують на посади, що
передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища,
а також на посади з підвищеним корупційним ризиком (перелік затверджує НАЗК),
проводиться спеціальна перевірка, у т. ч. щодо відомостей, поданих особисто
(абзац перший частини першої статті 56 Закону № 1700).
Перелік посад, які передбачають зайняття
відповідального або особливо відповідального становища, наведено в примітці
до статті 56 Закону № 1700. Перелік посад з високим та підвищеним рівнем
корупційних ризиків затверджено рішенням НАЗК від 17.06.16 № 2, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 19 липня 2016 року за № 987/29117.
Для проведення спеціальної перевірки претендент на
посаду подає письмову згоду за формою, внормованою додатком 1 до Порядку №
171 (підпункт 1 пункту 8 цього порядку).
У разі ненадання згоди спеціальна перевірка не
проводиться, а питання про призначення на посаду не розглядається (абзац
третій пункту 6 Порядку № 171).
Законодавством передбачено й випадки, коли
спеціальна перевірка не проводиться (частина перша статті 56 Закону № 1700 та
пункт 2 Порядку № 171).
Претендент на посаду, який призначається в порядку
переведення з іншого державного органу чи органу місцевого самоврядування і
щодо якого спеціальна перевірка вже проводилася, подає до державного органу,
на посаду в якому він претендує, письмове повідомлення про раніше проведену
спеціальну перевірку. У повідомленні зазначають найменування органу, що
організовував перевірку. Керівник (чи його заступник) державного органу (або
його апарату), на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного
робочого дня після одержання повідомлення надсилає запит щодо надання копії
довідки про результати спеціальної перевірки до органу, де проводилася така
перевірка. Копія має бути надіслана протягом п’яти робочих днів з дня
одержання запиту. Питання про призначення претендента на посаду розглядають
після її отримання (пункт 4 Порядку № 171).
Як діяти, якщо в порядку переведення призначається
особа щодо якої спеціальна перевірка не проводилася? Відповідь знаходимо в роз'ясненні Міністерства юстиції України від 18.06.2015 "Інформація щодо
особливостей застосування антикорупційного законодавства в частині проведення
спеціальної перевірки" - призначення таких претендентів може бути здійснене
лише після спеціальної перевірки. Водночас, правової норми, на яку спирається
це тлумачення, в Порядку № 171 не знаходимо.
|
7
|
Заява про проведення перевірки, передбаченої Законом
України "Про очищення влади", або копія довідки про раніше проведену
перевірку
|
Особа, яка претендує на зайняття посади державної
служби, подає до державного органу власноруч написану заяву за формою, наведеною
в додатку 1 до Порядку № 563, про проведення щодо неї перевірки, передбаченої
Законом № 1682 (абзац перший пункту 41 цього порядку). У заяві претендент на
посаду надає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо
себе відповідно до Закону № 1682. Неподання такої заяви є підставою для
відмови у призначенні на посаду (абзац третій пункту 41 Порядку № 563).
Претендент на посаду, який вже пройшов перевірку
згідно із Законом № 1682, подає до державного органу засвідчену копію довідки
про її результати, видану органом, в якому ця перевірка проводилася (абзац
четвертий пункту 41 Порядку № 563).
Отже, перевірка, передбачена Законом № 1682,
проводиться один раз.
Правову підставу для видання копій зазначених
довідок містить абзац четвертий пункту 40 Порядку № 563.
У разі проведення конкурсу на зайняття посади
державної служби заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682,
або копію довідки про результати раніше проведеної перевірки подають разом з
іншими документами для участі в конкурсі (пункт 3 частини першої статті 25
Закону № 889 і підпункт 3 пункту 18 Порядку № 246).
|
8
|
Особова картка державного службовця
|
Для участі в конкурсі на зайняття посади державної
служби разом з іншими документами подається заповнена особова картка (пункт 6
частини першої статті 25 Закону № 889).
Форму особової картки державного службовця та
інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Нацдержслужби від 05.08.16 № 156, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1200/29330.
Автобіографія є складовою частиною особової картки
(пункт 30).
Як окремий документ автобіографія подається, якщо
претендент на посаду підлягатиме спеціальній перевірці згідно із Законом №
1700 (пункт 2 частини другої статті 57).
Подання під час вступу на державну службу
недостовірної інформації (в особовій картці, автобіографії, інших документах)
про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, є
підставою для звільнення з посади (пункт 10 частини другої статті 65 і частина
п’ята статті 66 Закону № 889)
У формі особової картки державного службовця графа
"Реєстраційний номер облікової картки платника податків" не
заповнюється, якщо громадянин через свої релігійні переконання відмовився від
прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та
повідомив про це відповідний орган державної податкової служби і має про це
відмітку у паспорті громадянина України.
|
9
|
Облікова картка платника податків
|
Копія облікової картки платника податків (за
наявності) долучається до особової справи державного службовця (абзац п’ятий
пункту 2 розділу ІІ Порядку № 64).
При її відсутності, у зв’язку з релігійними
переконаннями, - копія сторінки паспорту з відповідною позначкою органу
державної податкової служби.
|
10
|
Заява про призначення на посаду
|
Заяву про призначення на посаду оформляють власноруч
і підписують із зазначенням дати (пункт 5 розділу IV Порядку № 64). Цей
документ долучають до особової справи державного службовця (абзац
чотирнадцятий пункту 2 розділу ІІ Порядку № 64).
|
11
|
Документи, які подаються окремими категоріями
громадян або за певних умов
|
Для вступу на державну службу та укладання трудового
договору окремими категоріями громадян або за певних умов подаються:
- документ військового обліку;
- довідка про допуск до державної таємниці;
- довідка МСЕК;
- повідомлення про працюючих в державному органі
близьких осіб.
Це - найпоширеніші документи. Законодавство може
передбачати подання й інших документів.
|
Документ військового обліку
|
Військовому обліку підлягають військовозобов’язані
та призовники, які згідно з частинами першої та другої статті 37 Закону
України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов’язок і військову службу" взяті на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах.
Порядок організації та ведення військового обліку
призовників і військовозобов’язаних, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 07.12.16 № 921.
Військово-облікові дані призовників і
військовозобов’язаних, за якими ведеться їх військовий облік, та форма
військово-облікових документів визначаються Міністерство оборони України
(пункт 7 цього порядку).
Заходи щодо ведення персонального обліку призовників
і військовозобов’язаних, виконання яких покладено на державні органи,
підприємства, установи та організації встановлено пунктом 37 цього порядку.
Персональний облік призовників і
військовозобов’язаних - державних службовців у центральних і місцевих органах
виконавчої влади, інших державних органах ведеться згідно з формою первинного
обліку "Особова картка державного службовця", затвердженою наказом Нацдержслужби
від 05.08.16 № 156, у пункті 14 якої зазначаються відомості про військовий
облік (абзац другій пункту 38).
Розділ "Відомості про військовий облік" особової
картки заповнюється відповідно до записів у військово-облікових документах.
Відповідно до пункту 16 цього порядку військовий
облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких
військово-облікових документів:
- для призовників - посвідчення про приписку до
призовної дільниці;
- для військовозобов’язаних - військового квитка або
тимчасового посвідчення.
Прийняття на роботу військовозобов’язаних і
призовників, які не перебувають на військовому обліку, є адміністративним
правопорушенням (стаття 211-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Копія військового квитка подається претендентом на
посаду для проведення щодо нього спеціальної перевірки, передбаченої Законом
№ 1700 (пункт 6 частини другої статті 57).
До відома. Методичні рекомендації
з
організації ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах
місцевого самоврядування, в установах, організаціях, підприємствах і
навчальних закладах.
|
|
Довідка про допуск до державної таємниці
|
Допуск до державної таємниці надається дієздатним
громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї
службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання,
органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки (частина друга
статті 22 Закону України від 21.01.94 № 3855 "Про державну таємницю").
Типова форма трудового договору з працівником,
діяльність якого пов'язана з державною
таємницею, затверджено наказом Державного комітету України з питань
державних секретів від 08.12.94 N 44, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 10
січня 1995 року за N 6/542.
Довідка про допуск до державної таємниці подається
претендентом на посаду для проведення щодо нього спеціальної перевірки,
передбаченої Законом № 1700 (пункт 7 частини другої статті 57).
|
|
Довідка МСЕК
|
Забороняється укладати трудовий договір із
громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана
за станом здоров’я (частина п'ята статті 24 КЗпП).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону
України від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
України" (надалі - Закон № 875) з
метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням
індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується, зокрема, право
працювати на підприємствах, в установах, організаціях.
Відмова в укладенні трудового договору з мотивів
інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком
медико-соціальної експертизи стан здоров’я інваліда перешкоджає виконанню
професійних обов’язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або
продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує
погіршенням здоров’я інвалідів (частина третя статті 17 Закону № 875).
Державною службою України з питань праці надано роз'яснення(лист від 04.05.2016 № 5081/4/4.1-ДП-16), що окрім документів, передбачених
статтею 24 КЗпП, працівник з інвалідністю при прийнятті на роботу подає
роботодавцю довідку з висновком медико-соціальної експертизи для врахування
індивідуальних потреб при працевлаштуванні. Аналогічна позиція викладена і в
листі цього державного органу від 22.12.15 № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15.
|
|
12
|
Повідомлення про працюючих в державному органі
близьких осіб
|
Особи, які претендують на зайняття посад державної
служби, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони
претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб (абзац другій частини
першої статті 27 Закону № 1700, винятки із цього правила – абзац третій цієї
частини). Визначення терміна "близькі особи" наведено в статті 1 Закону № 1700.
|
Перед виданням наказу про призначення рекомендується
зробити аудит наявних документів, які стосуються призначення особи на посаду.
Це дасть змогу впевнитися, що всі необхідні для призначення претендента на
посаду документи подано та оформлено відповідно до встановлених вимог
|
||
Інформацію підготовлено на основі тут
|
||
