Законом України від 05.04.17 № 1999 внесено зміни до
деяких законодавчих актів щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців
гуртожитків. Цей закон,
Зокрема, у новій редакції викладено статті 1 (сфера застосування закону) та 1-1 (визначення термінів) Закону
України від 04.09.08 № 500 "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців
гуртожитків" (надалі - закон № 500). Так
відповідно до пункту 8 частини першої статті 1-1 користування (використання)
жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах, визначених цим законом, -
право користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку, на який
поширюється дія цього закону, що виникає на підставі:
- договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі спеціального
ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР;
- договору оренди житла, укладеного згідно із статтями 810, 811 - 813
Цивільного кодексу України, - у випадках, визначених цим законом.
Серед іншого передбачено таке:
1) житлова площа
в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім’ям, які мають право
проживати в гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи,
організації чи органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні
яких перебуває гуртожиток;
2) не
поширюється позовна давність на вимоги про:
- визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія закону
№ 500;
- визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об'єкт нерухомого майна та/або його частини;
- визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об'єкта нерухомого
майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства
(організації), створеного під час приватизації (корпоратизації) колишніх
державних (комунальних) підприємств;
3) не можуть бути предметом застави гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житлові
комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія закону № 500;
4) уточнено, що
гуртожитки (як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини),
на які поширюється дія закону № 500, передаються
у власність відповідних територіальних громад у порядку та строки, визначені
затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків
у власність територіальних громад;
5) закріплено, що
спори, пов’язані з порушенням майнових прав територіальних громад і власників
гуртожитків, на які поширюється дія закону № 500, незалежно
від форми власності розглядаються та вирішуються в судовому порядку,
якому може передувати (за згодою сторін) досудовий (договірний) розгляд, що
здійснюється відповідно до законодавства; спори про порушення майнових прав
територіальних громад розглядаються судами за позовами органів місцевого
самоврядування;
6) урегульовано,
що мораторій на виселення з гуртожитків мешканців (окрім виселення мешканців
гуртожитків за рішенням суду) і відчуження (крім передання в комунальну
власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, що
перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні
підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності чи ввійшли до
статутних фондів або капіталів акціонерних або колективних товариств
(організацій), створених під час приватизації чи корпоратизації, діє
протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі
гуртожитків у власність територіальних громад на 2017–2021 роки.
Водночас органам місцевого самоврядування під час дії зазначеного мораторію
доручено вжити заходів щодо видачі власниками гуртожитків ордерів усім
мешканцям гуртожитків, яких на визначених законом № 500 правових підставах було вселено в гуртожиток і які
фактично проживають у гуртожитку більш ніж 5 років, котрі не отримали ордери
(або в яких ордери було вилучено) із незалежних від них причин.
