Під час експлуатації
транспортних засобів нерідко постають питання щодо права уповноважених представників
державних органів зупиняти транспортний засіб, а також які документи,
відповідно до чинних нормативно-правових актів, повинен мати водій транспортного
засобу.
Випадки зупинення працівниками
поліції транспортного засобу
Правові засади організації та
діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок
проходження служби в поліції визначається Законом України від 02.07.15 № 580 "Про Національну поліцію" (надалі – закон
№ 580). Відповідно до статті 31 цього
закону поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема:
№ з/п
|
Превентивні заходи
|
Зміст
|
Норма закону № 580
|
1
|
Перевірка
документів особи
|
Поліцейський
має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу,
та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема, у таких
випадках:
- особа
перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди,
іншої надзвичайної події;
- зовнішні
ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави
вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб
може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
|
стаття
32
|
2
|
Опитування
особи
|
Поліцейський
може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє
інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень.
Надання
особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання
інформації.
Перед
проведенням опитування особи поліцейський роз'яснює їй підстави та мету
застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією
повноважень.
|
стаття
33
|
3
|
Поверхнева
перевірка і огляд
|
Поверхнева
перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду
особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або
засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Поліцейський
для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати
їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг
якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої
особи або інших осіб.
Поліцейський
може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу, якщо
існує достатньо підстав вважати, що:
- в
транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої
обмежується в незаконний спосіб;
- в
транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або
яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
- річ
або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться
в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання
якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Поверхнева
перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального
огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та
багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої
перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.
Під
час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна
самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного
засобу.
При
виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення
поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті
237 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК).
|
стаття
34
|
4
|
Зупинення транспортного засобу
|
Поліцейський може зупиняти
транспортні засоби якщо:
- водій порушив Правила
дорожнього руху, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 № 1306 (надалі - правила № 1306);
- є очевидні ознаки, що
свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
- є інформація, що свідчить про
причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення
дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного
правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний
засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення
дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного
правопорушення;
- транспортний засіб перебуває
в розшуку;
- необхідно здійснити
опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної
пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого
вони є або могли бути;
- необхідно залучити водія
транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або
поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні
правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
- уповноважений орган державної
влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
- спосіб закріплення вантажу на
транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
- порушено порядок визначення і
використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових
сигнальних пристроїв.
При цьому, поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про
конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом
підстави зупинки, визначеної вище.
|
стаття
35
|
5
|
Вимога
залишити місце і обмеження доступу до визначеної території
|
Поліцейський:
-
уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний
строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або
об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку,
охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів
правопорушення;
- може
обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках
вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під
час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення
публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей.
|
стаття
36
|
6
|
Обмеження
пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю
|
Поліція
уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки,
визначені Конституцією, КПК та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України (надалі – КУпАП).
Відлік
часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях
рахується з моменту її фактичного затримання.
Поліцейський:
-
може тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування
транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави
вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою
посягання на своє життя і здоров’я або на життя чи здоров’я іншої людини, або
пошкодження чужої речі. На вимогу особи поліцейський зобов’язаний повідомити
про причини застосування ним відповідних заходів;
- зобов’язаний у письмовій формі
повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю
особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здійснення тимчасового
обмеження фактичного володіння річчю та вручити протокол цій особі.
Обмеження
фактичного володіння річчю здійснюється:
- на
підставах та в порядку, визначених КПК і КУпАП;
- шляхом
вилучення речі в її фактичного володільця, обмеження її перенесення або
перевезення.
Тимчасове
обмеження пересування особи та перенесення або перевезення речі негайно
припиняється, якщо немає необхідності здійснювати такий захід.
|
стаття
37
|
7
|
Застосування
технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,
відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису
|
Поліція
для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому
одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому
периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також
використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що
знаходиться в чужому володінні, з метою:
- попередження,
виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та
власності, забезпечення безпеки осіб;
- забезпечення
дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну
фототехніку і відеотехніку повинна бути
розміщена на видному місці.
|
стаття
40
|
Під
час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї
превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти,
на підставі яких застосовуються такі заходи.
|
|||
Крім того, права поліцейських, щодо транспортних засобів, установлено КУпАП, а саме:
№ з/п
|
Зміст
|
Норма КУпАП
|
|
1
|
Тимчасове
вилучення посвідчення водія
|
У
разі наявності підстав
вважати, що водієм
вчинено порушення, за яке
відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення
у вигляді позбавлення права
керування транспортними
засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає
посвідчення водія до
набрання законної сили постановою
у справі про
адміністративне правопорушення, але не більше ніж
на три місяці
з моменту такого вилучення, і
видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у
протоколі про адміністративне правопорушення.
Після
закінчення тримісячного строку тимчасового
вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято
рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом
або якщо справа про
адміністративне
правопорушення не розглянута
у встановлений законом строк,
особа має право
звернутися за отриманням вилученого документа. Таке
звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно
від стадії вирішення справи про адміністративне
правопорушення.
Порядок
тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його
повернення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.08 N 1086.
|
стаття
265-1
|
2
|
Тимчасове
затримання транспортних засобів
|
У разі
наявності підстав вважати,
що водієм вчинено порушення, передбачені частинами
першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті
121, частиною третьою статті 122 (в
частині порушення правил
зупинки, стоянки, що
створюють перешкоди
дорожньому руху або
загрозу безпеці руху), статтями
122-5, 124, 126,
частинами першою, другою,
третьою і четвертою статті 130, статтями
132-1, 206-1 КУпАП,
працівник уповноваженого
підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує
транспортний засіб шляхом
блокування або доставляє його
для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно
у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу
суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого
транспортного засобу суттєво
перешкоджає дорожньому руху), в
тому числі за
допомогою спеціального
автомобіля - евакуатора.
Про тимчасове
затримання робиться відповідний
запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після
тимчасового затримання транспортного засобу працівник
відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати
особі можливість повідомити
про тимчасове затримання
транспортного засобу та
своє місцезнаходження іншу
особу за власним
вибором і вжити
заходів щодо повернення автомобіля до
місця постійної дислокації,
а також забороняє експлуатацію транспортного засобу
до усунення несправностей, виявлених у
процесі його огляду,
або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних
пристроїв.
Транспортний засіб може
бути тимчасово затриманий на строк
до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого
затримання.
Після
закінчення триденного строку
тимчасового затримання
транспортного засобу особа має право
звернутися за отриманням тимчасово затриманого
транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його
виконання незалежно від
стадії вирішення справи про адміністративне
правопорушення.
Порядок
тимчасового затримання та
зберігання транспортних
засобів на спеціальних
майданчиках та стоянках, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.08 № 1102.
|
стаття
265-2
|
3
|
Відсторонення
осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
|
Особи,
які керують транспортними засобами,
річковими або маломірними
суднами і щодо яких
є підстави вважати,
що вони перебувають у стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції,
підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами,
річковими або маломірними
суднами та оглядові на
стан алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння або щодо перебування
під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції.
Огляд
водія (судноводія) на стан
алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування
під впливом лікарських препаратів, що
знижують його увагу
та швидкість реакції, проводиться з
використанням спеціальних технічних
засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У
разі незгоди водія
(судноводія) на проведення
огляду на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування під
впливом лікарських препаратів,
що знижують його увагу та швидкість
реакції, поліцейським з
використанням спеціальних
технічних засобів або
в разі незгоди
з його результатами огляд
проводиться в закладах
охорони здоров'я. Перелік
закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи
на стан алкогольного, наркотичного чи
іншого сп'яніння або щодо
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують
її увагу та
швидкість реакції, затверджується управліннями охорони
здоров'я місцевих державних
адміністрацій. Проведення огляду осіб
на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
або щодо перебування
під впливом лікарських
препаратів, що знижують
їх увагу та швидкість реакції,
в інших закладах забороняється.
Інструкція
про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що
знижують увагу та швидкість реакції, затверджено наказом Міністерства
внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.15 № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Огляд
осіб на стан
алкогольного, наркотичного чи
іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та
швидкість реакції:
-
здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох
годин з моменту
встановлення підстав для його
здійснення;
- проведений
з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Огляд
у закладі охорони здоров'я та складення
висновку за результатами огляду
проводиться в присутності поліцейського.
Направлення
особи для огляду
здійснюються в Порядку направлення водіїв транспортних засобів
для проведення огляду
з метою виявлення
стану алкогольного,
наркотичного чи іншого
сп'яніння або перебування
під впливом лікарських препаратів,
що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 17.12.08 N 1103.
У
разі відсторонення особи
від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею
особі, яка має посвідчення водія
відповідної категорії та
може бути допущена
до керування транспортним
засобом.
|
стаття
266
|
Документи, які водій зобов'язаний
мати при собі
Відповідно до абзацу другого
частини другої статті 16 Закону України від 30.06.93 № 3353 "Про дорожній рух" водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових
транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки
дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,
пред'являти для перевірки:
1. Посвідчення
водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Положення про порядок видачі
посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами,
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 № 340 (в
редакції відповідної постанови від 20.05.09 № 511) (надалі – положення № 340).
Це положення є обов'язковим для
всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян
України, іноземних громадян та осіб без громадянства.
Транспортні засоби, керування
якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і
призначення поділяються на категорії, зазначені у пункті 3 положення № 340.
У посвідченні водія у графі “10”
зазначається дата відкриття відповідної категорії на право керування
транспортними засобами, а в графі “11” - дата закінчення дії відповідної
категорії.
Зразки національних та
міжнародного посвідчень водіїв транспортних засобів, свідоцтва про їх
реєстрацію, розпізнавального знака номерних знаків, що відповідають вимогам
Міжнародної конвенції про дорожній рух та європейських стандартів, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.92 № 47 (додатки 1-3).
Абзацом четвертим пункту 9 положення
№ 340 встановлено, що керування транспортним засобом підтверджується для осіб,
які:
- працюють водіями, - витягом з
трудової книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням дати наказу про
призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки
закріпленого транспортного засобу і його номерного знаку. Витяг із трудової
книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи
підприємства і скріплюється печаткою. У разі ліквідації підприємства витяг з
трудової книжки засвідчується в установленому порядку;
- керують власним транспортним
засобом, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб;
- керують транспортними засобами,
що не є їх власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб
та документами, що надають право на користування ним, засвідченими в
установленому порядку.
Звертаємо увагу. Особи, які мають посвідчення водія на право керування транспортними
засобами будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями більше 12
місяців або наймаються на роботу водіями вперше, допускаються до керування
транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на
відповідному транспортному засобі тривалістю не менш як 30 годин.
Водії транспортних засобів
підлягають обов'язковому періодичному медичному огляду в установлені строки. У
разі виникнення сумніву щодо стану здоров'я водія посадові особи Національної
поліції, закладів охорони здоров'я, автотранспортних підприємств та організацій
можуть направити його на позачерговий медичний огляд.
Якщо водій ухиляється від
проходження медичного огляду або визнаний за його результатами не здатним
керувати транспортними засобами, то посвідчення водія у нього вилучається
поліцейськими в порядку і строки, передбачені нормативно-правовими актами
(пункт 12 положення № 340).
Пунктом 25 положення № 340
передбачено, що обмін посвідчення водія проводиться без складення іспитів. Під
час отримання нового посвідчення водія вилучається посвідчення водія, що
підлягає обміну.
2. Реєстраційний
документ на транспортний засіб
(для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Державної
прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації, Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту - технічний талон)
Порядок державної реєстрації
(перереєстрації), зняття з обліку
автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів,
марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них
транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 07.09.98 N 1388 (у редакції відповідної постанови від 23.12.09 N
1371) (надалі – постанова, порядок № 1388).
Відповідно до постанови N 1388 і з
метою впорядкування роботи підрозділів Державної автомобільної інспекції МВС із
питань видачі реєстраційних документів і номерних знаків, наказом Міністерства
внутрішніх справ України від 11.08.10 № 379 затверджено Інструкцію про порядок
здійснення підрозділами
Державтоінспекції МВС державної
реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення
і видачі реєстраційних документів, номерних
знаків на них, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 27 січня 2011 року за N 123/18861.
До відома. Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх
справ, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 14.04.97 N 341.
Порядок № 1388 є обов'язковим для
всіх юридичних та фізичних осіб,
які є власниками
транспортних засобів, виробляють
чи експлуатують їх. Представники
власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують
права таких власників у
межах наданих їм повноважень.
Державна реєстрація
транспортних засобів проводиться територіальними органами
з надання сервісних послуг Міністерства
внутрішніх справ України (далі -
сервісні центри МВС) з метою
здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів
установленим вимогам стандартів, правил
і нормативів, дотриманням законодавства, що
визначає порядок сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів),
використанням транспортних засобів
в умовах воєнного і
надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних
дій.
Державний облік зареєстрованих транспортних
засобів передбачає реєстрацію, накопичення,
узагальнення, зберігання і
передачу інформації про
такі засоби та відомостей про їх власників, які
вносяться до Єдиного
державного реєстру МВС.
Порядок ведення Єдиного
державного реєстру транспортних засобів
затверджується МВС.
Постановою Кабінету Міністрів
України від 25.03.16 № 260 затверджено:
а) Порядок
доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
адвокатів, нотаріусів до Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх
справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників.
Доступ до реєстру надається
(припиняється) користувачу на підставі договору, укладеного між ним та адміністратором
реєстру, і за документами, які надають користувачу право на отримання такої
інформації у зв’язку із здійсненням ним повноважень, визначених законом.
У разі коли користувачем є
посадова особа органу державної влади або органу місцевого самоврядування,
договір укладається між органом, в якому працює такий користувач, та
адміністратором реєстру. Якщо користувачем є державний нотаріус, договір
укладається на безоплатній основі між головним територіальним управлінням
юстиції, у трудових відносинах з яким перебуває користувач, та адміністратором реєстру.
Доступ користувачів до реєстру
здійснюється з використанням електронного цифрового підпису;
б) Порядок
надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру
Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів.
Витяг з реєстру надається на
запит будь-якої фізичної або юридичної особи за умови ідентифікації такої особи
, а запит про надання витягу з Реєстру подається незалежно від місця реєстрації
фізичної або юридичної особи (пункти 4 і 5 цього порядку);
в) Форма запиту
про надання витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ
стосовно зареєстрованих транспортних засобів.
Надання відомостей з реєстру є
платним і проводиться відповідно до переліку платних послуг, що надаються
підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної
міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 04.06.07 № 795 (у редакції відповідної постанови
від 26.10.11 № 1098).
Звернення громадян або юридичних
осіб із питань, пов'язаних із проведенням реєстрації транспортних засобів, розглядаються в порядку і строки, встановлені
Законом України від 02.10.96 № 393 "Про звернення громадян".
Як отримати витяг та інформацію
про вартість платних послуг (тут є посилання).
Відгуки про отримання послуги
можна прочитати та написати на порталі IGov.
До відома. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2016 року
(02.12.16) по справі № 826/4497/16 за позовом фізичної особи до Регіонального
сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про зобов'язання
провести державну реєстрацію автомобіля марки "BMW X5" 2007 року випуску.
3. Страховий
поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у випадках, передбачених законодавством).
Відповідно до Закону України від 07.03.96 № 85 "Про страхування" (надалі –
закон № 85) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та
юридичних осіб у разі настання певних
подій (страхових випадків),
визначених договором
страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються
шляхом сплати фізичними
особами та юридичними особами страхових
платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення
коштів цих фондів. Статтею 5 цього закону визначено добровільні та обов'язкові форми
страхування.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів, на підставі пункту 9 частини першої статті 7
закону № 85, віднесено до обов'язкового виду страхування.
Відносини у сфері обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів (надалі - обов'язкового
страхування цивільно-правової
відповідальності) регулюються Законом України від 01.07.04 № 1961 "Про
обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів" (надалі –
закон № 1961), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю,
здоров'ю та майну потерпілих при
експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 1 закону № 1961 дано
визначення поняттям:
- страховий поліс -
єдина форма внутрішнього
договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору;
- страховий сертифікат
"Зелена картка" - страховий сертифікат єдиної форми,
що застосовується в
країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування
"Зелена картка", які
зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.
Відповідно до статті 10 цього закону укладаються такі види договорів:
а) внутрішній договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності, діє
виключно на території України та укладаються
строком на один рік.
Укладення таких договорів на строк менший, ніж один рік, але
не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів (стаття
17):
- незареєстрованих - на час
до їх
реєстрації;
- тимчасово зареєстрованих - на
час до їх постійної реєстрації;
- зареєстрованих на території
іноземних держав - на час їх перебування на території України;
б) договір міжнародного обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності, діє на
території країн, зазначених у таких
договорах. Такі договори, що
діють на території країн -
членів міжнародної системи
автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються
відповідним уніфікованим сертифікатом
"Зелена картка", котрий
визнається і діє в цих країнах.
Міжнародний договір "Зелена
картка" може укладатися на строк 15 днів,
1 місяць, 2 місяці, 3 місяці,
4 місяці, 5
місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11
місяців або один рік.
До уваги. Під час в'їзду на територію України
власник транспортного засобу,
який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний
мати на весь строк перебування такого транспортного засобу на території України
сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір
страхування цивільно-правової відповідальності.
Для договорів міжнародного
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні
розміри страхових платежів, у межах яких
Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов'язкові для своїх
повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами (абзац
третій пункту 47 частини першої статті 7 закону №
85).
Максимальні розміри страхових
платежів за договорами міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.05 № 5.
Страхувальник має право вибору
страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Забороняється укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності в місцях проведення реєстрації
(перереєстрації) транспортних засобів
та оформлення дозвільних
документів, у місцях контролю наявності
страхових полісів, крім пунктів пропуску через державний кордон України
(частини перша та четверта статті 14 закону № 1961).
Положення про особливості
укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджено розпорядження
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.10.11 № 673, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 20 грудня 2011 року за № 1483/20221.
Вимоги щодо забезпечення
обов'язковості страхування
цивільно-правової відповідальності встановлено статтею 21 закону № 1961.
Водночас, статтею 13 цього закону передбачено, що звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності на території України:
- учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені
законом;
- інваліди I групи, які особисто керують
належними їм транспортними засобами;
- особи, що керують транспортним
засобом, належним інваліду I групи, у його присутності.
Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди,
винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим законом.
Крім цього, розмір страхового
платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується
на 50%, за
умови, що страхувальником є
громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка
постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до
I або II
категорії, пенсіонер, а
забезпечений транспортний
засіб має робочий об'єм двигуна
до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві
власності. Зазначена пільга надається
за умови особистого керування
таким транспортним засобом особою,
яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України,
без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Поліс обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності є документом, технічний
опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого
затверджуються Уповноваженим органом (національна комісія, що здійснює
державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг)
за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України (зразки полісів).
У разі втрати страхового поліса
страховик зобов'язаний протягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат
цього поліса на підставі заяви страхувальника. У разі втрати дубліката
умови його повторної видачі визначаються договором (частина четверта статті 17
закону № 1961).
Документи, необхідні для
оформлення страхового полісу:
- паспорт громадянина;
- реєстраційний номер облікової картки платника
податків (ідентифікаційний код).
Фізичній особі – платнику
податків, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття
реєстраційного номера контролюючим органом робиться відповідна відмітка у
паспорті;
- посвідчення водія;
- техпаспорт (реєстраційний
документ на транспортний засіб);
- у випадку, якщо транспортний
засіб підлягає обов’язковому державному технічному контролю – документ, що
підтверджує проходження такого контролю (з 13.08.2011 року це протокол
перевірки технічного стану).
Порядок проведення обов’язкового
технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів,
технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного
засобу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.12 № 137;
- для пільгових категорій
населення - посвідчення учасника війни, інваліда ІІ групи, особи, яка
постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеної до І та ІІ
категорій, пенсійне посвідчення.
До відома. За допомогою запиту до Централізованої бази даних МТСБУ можна перевірити:
- чи дійсний договір внутрішнього
або міжнародного («зелена картка») обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності автовласників на певну дату за номером бланка поліса;
- чи забезпечений транспортний
засіб на певну дату за державним номером або VIN-кодом транспортного засобу та
отримати дані про страховика, який видав поліс;
- статус бланку поліса на певну
дату за його номером (укладений договір/втрачений/зіпсований/не
використаний/знищений).
Для цього потрібно вписати у
вікно відповідного запиту до Централізованої бази даних МТСБУ номер автомобіля
або серію і номер бланка страхового полісу. Натиснути "Пошук".
Система може на один запит
видавати декілька варіантів відповіді. Це обумовлено тим, що під одним
державним номером можуть бути зареєстровані транспортні засоби різних категорій
(наприклад, автобус і легковий автомобіль) або некоректністю внесення
страховиком даних до Централізованої бази даних.
4. Крім документів, передбачених
законом № 3353, водій механічного транспортного засобу також повинен (пункт 2.1
правил № 1306) мати при собі:
а) дозвіл, виданий
уповноваженим:
- органом Міністерства внутрішніх
справ України, - у разі встановлення на транспортних засобах проблискових
маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв;
- підрозділом Національної
поліції, - у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на
великогабаритних та великовагових транспортних засобах;
б) відповідні
підтвердні документи (посвідчення) – у разі звільнення від обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів на території України, відповідно до законодавства;
в) схему маршруту та розклад руху, - на маршрутних транспортних засобах;
г) документацію відповідно до вимог спеціальних правил, - на великовагових і
великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють
дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
Відповідно до частини другої
статті 48 Закону України від 05.04.01 № 2344 "Про автомобільний транспорт" документами
для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника
- документ, що
засвідчує використання
транспортного засобу на
законних підставах, інші
документи, передбачені законодавством;
- для водія -
посвідчення водія відповідної
категорії, реєстраційні документи
на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або
інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи,
передбачені законодавством.
У
разі перевезення небезпечних
вантажів крім документів,
передбачених частиною другою статті 48, обов'язковими
документами також є:
а) для автомобільного перевізника
- ліцензія на
надання відповідних послуг;
б) для водія:
- свідоцтво про допущення транспортного засобу
до перевезення певних небезпечних
вантажів;
- свідоцтво про підготовку водіїв
транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;
- письмові інструкції
на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У
разі перевезення вантажів
з перевищенням габаритних або вагових
обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий
компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за
проїзд великовагових (великогабаритних)
транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними
законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до Закону України від 06.04.2000 № 1644 "Про перевезення небезпечних вантажів" наказом Міністерства
внутрішніх справ України від 26.07.04 № 822 затверджено Правила дорожнього
перевезення небезпечних вантажів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20 серпня 2004 року за № 1040/9639.
Пунктом 11.1 Правил перевезень
вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджено наказом Міністерства
транспорту України від 14.10.97 N 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 20 лютого 1998 року за N
128/2568 визначено, що основним документом на перевезення вантажів є
товарно-транспортна накладна (додаток 7 до правил).
Залежно від виду вантажу та його
специфічних властивостей до
основних документів додаються
інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати,
свідоцтва, довідки, паспорти
тощо), що визначається правилами
перевезень зазначених вантажів.
Отже, водій транспортного засобу зобов'язаний
мати при собі усі необхідні документи, передбачені нормативно-правовими актами та передавати їх для
перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
