Відповідно до статті 22 Закону України від 10.12.2015 №889 "Про державну службу" та з метою добору осіб, здатних професійно
виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади
державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад
державної служби, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.16 № 246.
Інформація про вакантну посаду державної служби
оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться
конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері державної служби, відповідно до цього Закону і
Порядку проведення конкурсу. Рішення про оголошення конкурсу на зайняття
вакантної посади державної служби категорії "А" приймає суб’єкт
призначення, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і
"В" - керівник державної служби відповідно до закону.
- одне завдання включає 40 тестових питань, які
обираються для кожного учасника тестування автоматично із загального переліку
питань, що включає не менш як 100 питань на знання кожного із зазначених видів
законодавства;
- питання для кожного учасника тестування обираються
автоматично з переліку питань. Кожне питання повинно передбачати чотири
варіанти відповіді, один з яких є правильним;
- загальний час для проведення тестування повинен
становити не більш як 40 хвилин. Після закінчення часу, відведеного на
складення тестування, проводиться автоматичне визначення результатів тестування
програмним забезпеченням;
- для визначення результатів тестування використовується така
система:
*2 бали виставляється кандидатам, які відповіли правильно
на 32 питання тестового завдання і більше;
*1 бал виставляється кандидатам, які відповіли правильно
на 24-31 питання тестового завдання;
*0 балів виставляється кандидатам, які відповіли на 23 і
менше питань тестового завдання;
- кандидати, які за результатами тестування отримали 0
балів, є такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені до
наступного етапу конкурсу.
Кандидати, які набрали від 1 до 2 балів, вважаються
такими, що пройшли тестування;
- до наступного етапу конкурсу допускаються кандидати,
які надали правильні відповіді на більшу кількість тестових питань.
Тестові
питання (92 – 120) на перевірку знання спеціального законодавства:
законів України "Про засади
запобігання та протидії дискримінації в Україні",
"Про забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків" та
Конвенції про права осіб з інвалідністю
Звертаємо увагу.
Відповіді на тестові питання сформульовані мною особисто,
тому в офіційних тестах можуть бути інші варіанти відповідей. При цьому,
відповідь на тестове питання, що позначена
червоним базується на нормі закону щодо якого проводиться перевірка на
знання.
№ з/п
|
Питання
|
№ з/п
|
Відповіді
|
Закон України
від 06.09.2012 № 5207 "Про засади запобігання та протидії дискримінації
в Україні"
(надалі – закон № 5207)
(пункти 92 -
101)
|
|||
92
|
Що таке
дискримінація згідно із Законом України "Про засади запобігання та
протидії дискримінації в Україні"
|
1
|
ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх певними
ознаками, дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації
або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій
Конституцією та законами України, за винятком, коли таке обмеження має
правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними
та необхідними;
|
2
|
рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження
або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору
шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності,
етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця
проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання
і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина;
|
||
3
|
рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження
або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками, а також
небажана поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської
гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб
напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери;
|
||
4
|
ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх
ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства,
сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками,
які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у
визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі,
встановленій цим законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та
необхідними.
|
||
Пункт 2
частини першої статті 1 закону № 5207.
|
|||
93
|
Що таке
пряма дискримінація згідно із Законом України "Про засади запобігання та
протидії дискримінації в Україні"
|
1
|
ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх
певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою
осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має
правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними
та необхідними;
|
2
|
ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх
певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою
осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження, правові
норми або критерії оцінки, умови чи практика об'єктивно виправдані метою
забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати
рівні права і свободи, надані їм законодавством;
|
||
3
|
рішення, дії або бездіяльність, що призводять до
випадку, коли до особи та/або групи осіб за їх певними ознаками ставляться
менш прихильно, ніж до інших осіб в аналогічній ситуації;
|
||
4
|
рішення, дії або бездіяльність, правові норми або
критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під час
здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути обмеження або
привілеї стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками.
|
||
Пункт 6
частини першої статті 1 закону № 5207.
|
|||
94
|
З яких
актів складається законодавство про запобігання та протидію дискримінації
|
1
|
Конституції України, Закону України "Про засади
запобігання та протидії дискримінації в Україні" та міжнародних
договорів України, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
|
2
|
Закону України "Про засади запобігання та протидії
дискримінації в Україні", міжнародних договорів України, погоджених
Президентом України та інших підзаконних нормативних актів;
|
||
3
|
Конституції України, Закону України "Про засади
запобігання та протидії дискримінації в Україні" та інших
нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на
обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші
правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила
міжнародного договору;
|
||
4
|
Конституції України, законів, указів Президента України
та інших нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання.
|
||
Стаття 3 закону № 5207.
|
|||
95
|
На які
відносини поширюється дія Закону України "Про засади запобігання та
протидії дискримінації в Україні"
|
1
|
між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження
яких зареєстровано на території України;
|
2
|
між фізичними особами, які перебувають на території
України;
|
||
3
|
між юридичними особами публічного та приватного права,
місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними
особами, які перебувають на території України;
|
||
4
|
між юридичними особами публічного та приватного права,
незалежно від їх місця державної реєстрації, а також фізичними особами, які
перебувають як на території України, так і за її межами.
|
||
Стаття 4 закону № 5207.
|
|||
96
|
Які дії не
вважаються дискримінацією
|
1
|
які не обмежують права та свободи інших осіб і не
створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих
переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких
застосовуються позитивні дії;
|
2
|
які не обмежують права та свободи інших осіб, а також
не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними
ознаками;
|
||
3
|
які не надають необґрунтованих переваг особам та/або
групам осіб за їх певними ознаками;
|
||
4
|
які не обмежують права та свободи інших осіб і не
створюють перешкод для їх реалізації та стосовно яких застосовуються
позитивні дії.
|
||
Частина третя статті 6 закону № 5207.
|
|||
97
|
З
обов’язковим урахуванням якого принципу здійснюється розроблення проектів
нормативно-правових актів
|
1
|
нерівності;
|
2
|
непідбурювання до дискримінації;
|
||
3
|
застосування позитивних дій;
|
||
4
|
недискримінації.
|
||
Частина перша
та друга статті 8 закону № 5207.
|
|||
98
|
Який
суб’єкт не наділений повноваженнями щодо запобігання та протидії
дискримінації
|
1
|
Верховна Рада України;
|
2
|
Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
|
||
3
|
Президент України;
|
||
4
|
Кабінет Міністрів України.
|
||
Частина перша
статті 9 закону № 5207.
|
|||
99
|
Яким
державним органом визначається порядок проведення суб’єктами громадської
антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів
|
1
|
Верховною Радою України;
|
2
|
Президентом України;
|
||
3
|
Кабінетом Міністрів України;
|
||
4
|
Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
|
||
Частина третя статті 8 закону № 5207.
|
|||
100
|
Яку
відповідальність несуть особи, винні в порушенні вимог законодавства про
запобігання та протидію дискримінації
|
1
|
цивільну, дисциплінарну, адміністративну та
кримінальну;
|
2
|
цивільну, адміністративну та кримінальну;
|
||
3
|
дисциплінарну, адміністративну та кримінальну;
|
||
4
|
цивільну, дисциплінарну та адміністративну.
|
||
Стаття 16 закону № 5207.
|
|||
101
|
На відшкодування якої шкоди, завданої унаслідок дискримінації, має право
особа
|
1
|
матеріальної шкоди;
|
2
|
моральної шкоди;
|
||
3
|
матеріальної шкоди та моральної шкоди;
|
||
4
|
моральної шкоди та матеріального відшкодування у
розмірі не менш одного прожиткового
мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня поточного
року.
|
||
Стаття 15 закону № 5207.
|
|||
Закон України
від 08.09.05 № 2866 "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків"
(надалі – закон № 2866)
(пункти 102 -
111)
|
|||
102
|
Яке
визначення терміну "ґендерна рівність"
|
1
|
рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості
для його реалізації, що дозволяє
особам обох статей брати
рівну участь у
всіх сферах життєдіяльності суспільства;
|
2
|
рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні
можливості для його реалізації;
|
||
3
|
рівний правовий статус обох статей, що дозволяє
особам брати рівну
участь у всіх
сферах життєдіяльності
суспільства;
|
||
4
|
рівний правовий статус жінок і чоловіків,
відсутність обмежень чи привілеїв за
ознакою статі та рівні умови для реалізації цих прав.
|
||
Абзац сьомий частини першої
статті 1 закону № 2866.
|
|||
103
|
Хто
проводить ґендерно-правову експертизу чинного законодавства та проектів
нормативно-правових актів в усіх сферах законодавства, що стосуються прав і
свобод людини
|
1
|
Кабінет Міністрів України;
|
2
|
Міністерство юстиції України;
|
||
3
|
Міністерство освіти і науки України;
|
||
4
|
Міністерство соціальної політики України.
|
||
Стаття 4
закону № 2866.
|
|||
104
|
Що не
вважаються дискримінацією за ознакою статі
|
1
|
обов'язкова строкова
військова служба для
чоловіків, передбачена законом;
|
2
|
спеціальний захист
жінок під час
вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини та різниця
в пенсійному віці для жінок і чоловіків,
передбачена законом;
|
||
3
|
особливі вимоги
щодо охорони праці
жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх
репродуктивного здоров'я та позитивні дії;
|
||
4
|
усі відповіді правильні.
|
||
Стаття 6 закону № 2866.
|
|||
105
|
Хто
здійснює контроль за представництвом жінок і чоловіків у відповідних виборчих
списках політичних партій, виборчих блоках під час висунення кандидатів у
народні депутати України в багатомандатному загальнодержавному виборчому
окрузі
|
1
|
Центральна виборча комісія;
|
2
|
виборчі комісії:
|
||
3
|
Верховна Ради України;
|
||
4
|
Конституційний Суд України.
|
||
Стаття 15 закону № 2866.
|
|||
106
|
На кого
покладений обов’язок забезпечувати громадянам незалежно від статі рівний
доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування
|
1
|
керівників органів
державної влади та органів
місцевого самоврядування;
|
2
|
Кабінет міністрів України;
|
||
3
|
керівника центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби;
|
||
4
|
Комісію з питань вищого корпусу державної служби.
|
||
Частина третя статті 16 закону № 2866.
|
|||
107
|
Що є
неприпустимим в разі застосування системи соціального страхування, пенсійного
забезпечення та соціальної допомоги задля забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків у сфері соціального захисту
|
1
|
застосування будь-яких привілеїв за ознакою статі;
|
2
|
погіршення становища осіб будь-якої статі;
|
||
3
|
застосування будь-яких обмежень за ознакою статі;
|
||
4
|
незабезпечення рівних умов для реалізації прав жінок і
чоловіків.
|
||
Стаття 20 закону № 2866.
|
|||
108
|
Що
заборонено роботодавцям задля забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків у праці та одержанні винагороди за неї
|
1
|
вимагати
від осіб, які
влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя;
|
2
|
в
оголошеннях (рекламі) про вакансії висувати різні вимоги, даючи перевагу одній
із статей;
|
||
3
|
вимагати
від осіб, які
влаштовуються на роботу, плани щодо народження дітей;
|
||
4
|
в
оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати
роботу лише жінкам або лише
чоловікам, за винятком специфічної
роботи, яка може
виконуватися виключно особами
певної статі, висувати різні вимоги,
даючи перевагу одній із статей, вимагати
від осіб, які
влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя,
плани щодо народження дітей.
|
||
Частина третя
статті 17 закону № 2866.
|
|||
109
|
Які
органи, установи та організації, не наділені повноваженнями у сфері
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
|
1
|
Верховна Рада України;
|
2
|
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
|
||
3
|
Президент України;
|
||
4
|
Кабінет Міністрів України.
|
||
Частина перша
статті 7 закону № 2866.
|
|||
110
|
Які
положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків
повинні обов’язково бути передбачені у колективних договорах та угодах
|
1
|
покладання обов'язків
уповноваженого з ґендерних
питань - радника керівника підприємства установи
та організації, їх структурних підрозділів
на одного з працівників на громадських засадах;
|
2
|
комплектування кадрами і просування працівників по роботі
з дотриманням принципу надання переваги особі тієї статі, щодо якої в них існує дисбаланс;
|
||
3
|
усунення нерівності за її наявності в оплаті праці
жінок і чоловіків як у різних галузях господарства, так і в одній галузі на базі загального
соціального нормативу оплати праці в
бюджетній та інших сферах,
а також на
основі професійної підготовки (перепідготовки) кадрів;
|
||
4
|
усі відповіді правильні.
|
||
Стаття 18
закону № 2866.
|
|||
111
|
Яку
відповідальність несуть особи, винні в порушенні вимог законодавства про
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
|
1
|
цивільну, адміністративну та кримінальну;
|
2
|
цивільну, дисциплінарну, адміністративну та
кримінальну;
|
||
3
|
дисциплінарну, адміністративну та кримінальну;
|
||
4
|
цивільну, дисциплінарну та адміністративну.
|
||
Стаття 24 закону № 2866.
|
|||
Конвенція про
права осіб з інвалідністю (ратифіковано Законом України від 16.12.09 № 1767 (дата набрання
чинності для України: 06.03.2010 року).
(надалі – конвенція)
(пункти 112 –
120)
|
|||
112
|
Яким
документом регулюються права осіб з інвалідністю
|
1
|
конвенцією;
|
2
|
пактом;
|
||
3
|
протоколом або договором;
|
||
4
|
угодою.
|
||
Преамбула
конвенції.
|
|||
113
|
Що таке
дискримінація за ознакою інвалідності
|
1
|
будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини
інвалідності;
|
2
|
будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини
інвалідності, метою або результатом
якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або
здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній,
економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері;
|
||
3
|
будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини
інвалідності, метою якого є
применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з
іншими всіх прав людини й основоположних свобод;
|
||
4
|
будь-яке розрізнення та виключення з причини
інвалідності, результатом якого є
обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в
будь-якій формі встановленій законодавством.
|
||
Абзац четвертий частини
першої статті 2 конвенції.
|
|||
114
|
Які з
принципів не є принципом Конвенції про права осіб з інвалідністю
|
1
|
повага до притаманного людині достоїнства, її особистої
самостійності, зокрема свободи робити власний вибір, і незалежності, а також
рівність чоловіків і жінок та недискримінація;
|
2
|
повага до особливостей осіб з інвалідністю і прийняття
їх як компонента людської різноманітності й частини людства, рівність
можливостей та доступність;
|
||
3
|
повага до здібностей дітей з інвалідністю, що
розвиваються, і повага до права дітей з інвалідністю зберігати свою індивідуальність,
а також повне й ефективне залучення та включення до суспільства;
|
||
4
|
немає правильної відповіді.
|
||
Стаття 3 конвенції.
|
|||
115
|
На кого
покладено обов’язок вживати всіх належних законодавчих, адміністративних та
інших заходів для здійснення прав, що визнаються в Конвенції про права осіб з
інвалідністю
|
1
|
на вищий законодавчий орган держави;
|
2
|
на державу-учасницю;
|
||
3
|
на Президента України;
|
||
4
|
на вищий виконавчий орган держави.
|
||
Абзаці перший-четвертий частини першої статті 4 конвенції.
|
|||
116
|
Що не
вважається дискримінацією за змістом Конвенції про права осіб з інвалідністю
|
1
|
конкретні заходи, необхідні для прискорення фактичної
рівності осіб з інвалідністю;
|
2
|
конкретні заходи, необхідні для досягнення фактичної
рівності осіб з інвалідністю;
|
||
3
|
конкретні заходи, необхідні для прискорення чи
досягнення фактичної рівності осіб з інвалідністю;
|
||
4
|
конкретні заходи,
які не обмежують права та свободи осіб з інвалідністю і не створюють
перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг іншим
особам за їх певними ознаками.
|
||
Частина
четверта статті 5 конвенції.
|
|||
117
|
Кого
держави-учасниці визнають такими, що піддаються множинній дискримінації, й у
цьому зв’язку уживають заходів для забезпечення повного й рівного здійснення
ними всіх прав людини й основоположних свобод
|
1
|
жінки з інвалідністю;
|
2
|
неповнолітні діти з інвалідністю та дівчата з
інвалідністю;
|
||
3
|
жінки з інвалідністю та дівчата з інвалідністю;
|
||
4
|
неповнолітні діти з інвалідністю.
|
||
Частина перша
статті 6 конвенції.
|
|||
118
|
Чому
приділяється першочергова увага в усіх діях стосовно дітей з інвалідністю
|
1
|
вищим інтересам дитини-сироти та дитини, позбавленої
батьківського піклування;
|
2
|
вищим інтересам малолітньої дитини;
|
||
3
|
вищим інтересам неповнолітньої дитини;
|
||
4
|
вищим інтересам дитини.
|
||
Частина друга статті 7
конвенції.
|
|||
119
|
Які
невідкладні, ефективні та належні заходи зобов’язані вживати держави-учасниці
|
1
|
підвищувати освіченість усього суспільства, зокрема на
рівні сім'ї, у питаннях інвалідності й зміцнювати повагу до прав і
достоїнства осіб з інвалідністю;
|
2
|
вести боротьбу зі стереотипами, забобонами та
шкідливими звичаями стосовно осіб з інвалідністю, зокрема на ґрунті статевої
належності й віку, в усіх сферах життя;
|
||
3
|
пропагувати потенціал і внесок осіб з інвалідністю;
|
||
4
|
усі відповіді правильні.
|
||
Частина перша
статті 8 конвенції.
|
|||
120
|
На який
строк обираються члени Комітету з прав осіб з інвалідністю
|
1
|
на дворічний строк, із правом переобрання лише один
раз;
|
2
|
на трирічний строк, із правом переобрання лише один
раз;
|
||
3
|
на чотирирічний строк, із правом переобрання лише один
раз;
|
||
4
|
на п'ять років, із правом переобрання лише один раз.
|
||
Частина
четверта та сьома статті 34 конвенції.
|
|||
Відповіді (1-51) на тести щодо спеціального
законодавства.
Відповіді (52 - 91) …
|
|||
