Із 19 липня 2017 року, після набрання чинності Закону України від 23.03.17 № 1982 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями", використання
суб'єктом господарювання у своїй діяльності печатки не є обов'язковим. Тобто, відбиток
печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається
суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого
самоврядування. При цьому, наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта
господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Однак, наведене вище не розповсюджується на органи державної влади або органи місцевого самоврядування,
оскільки використання ними у своїй діяльності печатки є обов'язковим.
Обов'язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за
умови оформлення запиту згідно з вимогами пункту 73.3 статті 73 ПК. Однією з
умов оформлення такого запиту, який підписується керівником (його заступником
або уповноваженою особою) контролюючого органу, є наявність печатки цього
органу.
Організація роботи з документами здійснюється відповідно до вимог
Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої відповідним
наказом від 27.11.14 № 333 (надалі -
Інструкція).
На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких
фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними
цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою
печаткою.
Перелік інших документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою
печаткою, визначається в Державній фіскальній службі України на підставі
нормативно-правових актів та примірного переліку документів наведених у додатку
9 Інструкції (підпункти 2.3.47 пункту 2.3 розділу II Інструкції).
Відбиток печатки, на якій зазначено найменування Державної фіскальної
служби України або її структурного підрозділу (без зображення герба), ставиться
також на копіях документів, що надсилаються в інші установи, та на розмножених
примірниках розпорядчих документів у разі розсилання (підпункт 2.3.48 пункту
2.3 розділу II Інструкції).
Водночас, Державною фіскальною службою України відзначено, що платники
податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати
інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне
підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з
дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПК). У разі
коли запит складено з порушенням встановлених вимог, платник податків
звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим
запитом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1245
"Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам
державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за
письмовим запитом".
Отже, контролюючий орган має право звернутись із запитом (із зазначенням
вичерпного переліку та підстав, встановлених законом) до платників податків та
інших суб'єктів інформаційних відносин. Але, обов'язок платника податків із надання запитуваної інформації
виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами пункту 73.3 статті 73 ПК.
У разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог (у тому числі на
документі відсутній відбиток печатки контролюючого органу), платник податків
звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
