Працівник
захворів після звільнення, відразу постає питання: яку кількість листків непрацездатності, наданих до підприємства таким працівником, оплачувати, якщо відкрито провадження
у справі про його поновлення на посаді?
Припустимо маємо ситуацію: працівника звільнено з
посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП), на підставі наказу від 19.09.2016 року.
Цей листок непрацездатності (надалі – лікарняний) закрито 29.09.2016 року, а до роботи він мав
стати 30.09.2016 року.
Але звільненим працівником надано ще один листок
непрацездатності, відкритий 30.09.2016 року, у якому зазначено, що він знову
захворів.
Водночас підприємство отримало ухвалу суду, що за
позовом працівника з 01.10.2016 року відкрито провадження в адміністративній
справі щодо поновлення його на посаді.
Виходячи з наведеного вище, з'ясуємо питання, які
саме листки непрацездатності, видані працівнику, необхідно оплачувати.
Відповідно до статті 18 Закону України від 18.01.01
№ 2240 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (у
редакції Закону України від 28.12.14 № 77 "Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування" - надалі – закон №
77) страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають
особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах,
в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у
тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших
представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні
посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших
органах.
Статтею 22 закону № 77 передбачено:
- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок
захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та
професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з
шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або
до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи
інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати
працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової
непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним
випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України (абзаци перший і другий частини
другої);
- у разі настання тимчасової непрацездатності
застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з
роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення
застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним
органом (частина одинадцята).
Отже, звільнення працівника, який захворів у
період роботи, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності,
оскільки право на матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності виникає із настанням непрацездатності в період роботи, включаючи
день звільнення, а не по день звільнення. Тобто за весь період до відновлення
працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією
інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи.
Кількість листків непрацездатності, які підлягають
оплаті, визначають за принципом - вони видані за страховими випадками, які
настали в період роботи.
Якщо листок непрацездатності відкрито ще до дати
звільнення, то слід виплатити допомогу за всі дні непрацездатності за цим
листком (а також за листками, які є його продовженням, якщо такі є), у тому
числі за весь час після звільнення. Коли в ньому (чи в листку, який буде
продовженням) зазначено "Стати до роботи", то наступний листок непрацездатності
не оплачують, оскільки це вже буде інший страховий випадок непрацездатності,
який настав не в період роботи.
Таким чином, працівнику зобов'язані оплатити лише
перший листок непрацездатності – за період з 18.09.2016 по 29.09.2016 року,
адже його відкрито ще в період роботи.
Листок непрацездатності, відкритий з 30.09.2016 року,
після звільнення з посади працівника - первинний, - і оплаті не підлягає.
Щодо настання тимчасової непрацездатності
застрахованої особи в період вирішення спору про незаконність її звільнення з
роботи, то допомогу по тимчасовій непрацездатності надають за умови поновлення
застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним
органом. Проте, сам факт відкриття провадження у справі про поновлення не
вимагає оплати лікарняного, виданого після звільнення.
Наприклад, якщо відкритий після звільнення листок
непрацездатності засвідчує непрацездатність за період з 30.09.2016 по 09.10.2016
року, а рішення про поновлення працівника на посаді суд ухвалив 06.10.2016 року,
то йому слід виплатити допомогу за період непрацездатності з 06.10.2016 по
09.10.2016 року. Допомога, у цьому випадку, повністю нараховуватиметься за
рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Крім цього, Державною фіскальною службою України (надалі – ДФСУ) надано відповідне
роз'яснення з приводу виплати лікарняного листка звільненому працівнику та
сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (лист
від 24.02.15 № 3931/6/99-99-17-03-01-15), а саме.
Відповідно до абзацу другого пункту 10 статті 40 КЗпП
не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого
ним органу, зокрема, в період його тимчасової непрацездатності.
Якщо працівник звільняється за угодою сторін
(пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП), то згідно зі статтею 116 КЗпП при
звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства,
установи, організації, провадиться в день звільнення.
У разі захворювання працівника, що звільняється за
угодою сторін, напередодні звільнення у підприємства немає можливості провести
з ним остаточний розрахунок, але це не позбавляє працівника права на оплату
листка непрацездатності. Якщо працівник у день звільнення не працював, то
зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після
пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (стаття 116 КЗпП).
Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється відповідно
до норм закону № 77).
Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 77
підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у
встановленому порядку листок непрацездатності.
Щодо оплати перших п'яти днів тимчасової
непрацездатності роботодавцем повідомлено, що працівнику, якого вже звільнено,
необхідно надати листок непрацездатності, інакше підприємство не матиме підстав
для нарахування та виплати лікарняних. У такому випадку оплату перших п'яти
днів тимчасової непрацездатності працівнику нарахують і виплатять не в день
звільнення, а пізніше.
Допомога з Фонду соціального страхування буде
виплачена тільки після надходження на окремий рахунок суми коштів, зазначених у
заяві-розрахунку. Підприємство після надходження коштів виплачує їх звільненому
працівнику.
З огляду на зазначене, виплата лікарняних після
дати звільнення працівника не порушує вимог статті 116 КЗпП, але виплатити
нараховані лікарняні підприємство зобов'язане в найближчий після нарахування
день для виплати заробітної плати, а допомогу з Фонду - після надходження
грошей на рахунок.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску
регулюється виключно Законом України від 08.07.10 № 2464 "Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"
(надалі - закон № 2464).
Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 4 закону
№ 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи,
організації, які використовують найману працю, та органи, які виплачують
допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства для осіб,
зазначених, зокрема, у пункті 11 частини першої статті 4 цього закону.
Базою нарахування єдиного внеску для платників,
зазначених в абзаці сьомому частини першої статті 4 закону № 2464, є, зокрема,
суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за
рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Відповідно
до загальних положень цього закону страхувальники - це роботодавці та інші
особи, які відповідно до закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Застрахована особа - це фізична особа, яка
відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному
соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи
сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Після звільнення працівника підприємство не несе
обов'язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків. Отже, особам, яким після звільнення нараховано
допомогу по тимчасовій непрацездатності, єдиний внесок на зазначені суми не
нараховується.
Важливі моменти у наведеному вище роз'ясненні, на які, вважаємо, слід звернути увагу
1. Розповсюджена думка про те, що
звільнити працівника під час його хвороби не можна.
Звільнення працівника під час хвороби
забороняється тільки "з ініціативи роботодавця" (стаття 40 КЗпП). Якщо ж
ініціатор звільнення є сам працівник, навіть перебуваючи на лікарняному, таке
звільнення дозволено чинними нормативно-правовими актами з питань праці.
Насправді, в практиці дуже багато випадків, коли особа довго хворіє (важка
хвороба і інше) і не бажає працювати на підприємстві, вона звертається з
відповідною заявою про звільнення за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті
36 КЗпП), але виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавець буде
продовжуватися сплачувати до закінчення даного страхового випадку (а не по дату
звільнення).
2. Розрахунки по виплаті допомоги по
тимчасовій непрацездатності залежать виключно від фінансування коштів
Фондом соціального страхування.
Після того, як підприємство отримає від
звільненого працівника лікарняний листок, розрахує суму допомоги і надасть до
Фонду соціального страхування розрахунок, отримає кошти, після цього здійснить
виплату необхідної суми звільненому працівнику.
Якщо так сталось, що у звільненого працівника при
поданому лікарняному є оплата перших п’яти днів непрацездатності, які оплачує
підприємство, то ДФСУ вважає, що підприємство має виплатити "нараховані
лікарняні в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати".
Наприклад, працівник звільнився з роботи 15 жовтня. Після
звільнення надав лікарняний листок, відкритий з 13 жовтня по 23 жовтня.
Підприємство розрахувало суму допомоги, де перші 5 днів становлять 2000 гривен
і всі інші дні, які сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального
страхування, - 3500 гривен. Отже, 2000 гривен треба виплатити звільненому
працівнику в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати,
сплачуючи необхідні податки з 2000 гривен.
Коли підприємство отримає суму допомоги 3500 гривен
від Фонду соціального страхування, вони сплатять її працівнику в найближчий
день, також сплачуючи необхідні податки з 3500 гривен.
3. Особам, яким після звільнення
нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності, єдиний внесок на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування (ЄСВ) на зазначені суми не нараховується.
Наприклад, працівник захворів 14 березня 2017 року
і продовжує хворіти. 28 квітня він надав заяву про звільнення з посади. У травні
надав листок непрацездатності, в якому визначено "Продовження", дати з 15.04.2017
по 05.05.2017 року. Вся сума допомоги – за рахунок коштів Фонду соціального
страхування.
У такому разі нарахована сума допомоги з 15 по 28 квітня
буде оподатковуватися і ЄСВ (нарахування і утримання), і податком на доходи
фізичних осіб (ПДФО), і військовим збором (ВЗ). А ось частина суми допомоги,
яка припадає на період з 29 квітня по 05 травня не буде оподатковуватися ЄСВ
(ні нарахувань, ні утримань), а тільки ПДФО і ВЗ.
Якщо звільнений працівник пізніше знову надає
черговий лікарняний з відміткою "Продовження" (наприклад, з 06.05.2017 по 26.05.2017),
він також оплачується після отримання коштів від Фонду соціального страхування,
за тією ж середньою заробітною платою, але без оподаткування ЄСВ, тільки ПДФО і
ВЗ.
Якщо звільнений працівник надає черговий
лікарняний з відміткою "Початковий" (наприклад, з 06.05.2017 по 26.05.2017),
він вже не оплачується.
