Претендента на посаду
державної служби відібрано. Служба управління персоналом перевірила документи,
необхідні для призначення. Державний орган, де працюватиме державний службовець
видає акт (розпорядчий документ) про призначення на посаду та інформує
відповідні органи державної фіскальної служби про укладення трудового договору.
Юридичним фактом, що засвідчує набуття статусу
державного службовця громадянином, який вперше вступає на державну службу, є
складення ним Присяги державного службовця.
Повідомлення відповідному державному фіскальному
органу
На державні органи поширюється вимога частини третьої
статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) щодо обов’язкового подання повідомлення відповідному
органу державної фіскальної служби про укладення трудового договору, тобто про прийняття
працівника на роботу.
Відповідно до абзацу першого постанови Кабінету
Міністрів України від 17.06.15 № 413 "Про порядок повідомлення Державній
фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на
роботу" повідомлення надсилають до територіальних органів Державної фіскальної
служби за місцем обліку роботодавця як
платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором
одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням
електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог
законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній
формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено
не більше ніж із п'ятьма особами.
Повідомлення відповідному органу державної фіскальної
служби про прийняття працівника на роботу є складовою укладання трудового
договору - поряд із виданням наказу чи розпорядження (лист Державної служби
України з питань праці від 03.08.15 № 1364/24/21/01/2298-15).
Дата акта про призначення на посаду та дата початку
роботи державного службовця не можуть збігатися (лист Міністерства соціальної
політики України від 04.08.15 № 432/13/155-15).
Якщо претендент на посаду державної служби підлягає
спеціальній перевірці та/або перевірці за Законом України від 16.09.14 № 1682 "Про
очищення влади", трудовий договір укладають після складання довідки про
результати спеціальної перевірки та/або проведення першого етапу люстраційної
перевірки.
Перший етап люстраційної перевірки проводять згідно з
пунктом 42 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо
застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1
Закону про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 16.10.14 № 563.
Акт про призначення на посаду
Працівник не може бути допущений до роботи без
укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника
або уповноваженого ним органу (частина третя статті 24 КЗпП).
Акт про призначення державного службовця на посаду
приймають у вигляді указу, постанови, наказу (розпорядження), рішення, залежно
від категорії посади та відповідно до законодавства (частина четверта статті 33
Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу")(надалі - Закон
№ 889).
Акт органу вищого рівня про призначення на посаду
оголошують шляхом видання за місцем роботи відповідного акта із зазначенням
дати фактичного призначення на посаду тощо (пункт 5 розділу IV Порядку ведення
та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного
агентства України з питань державної служби від 22.03.16 № 64, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 567/28697).
Новелою Закону № 889 є встановлення вимог до змісту
акта про призначення на посаду (частини перша та друга статті 33). В акті обов’язково зазначають:
- прізвище, ім'я, по батькові особи, призначуваної на
посаду державної служби;
- посаду державної служби та структурний підрозділ
державного органу;
- дату початку виконання посадових обов’язків;
- умови оплати праці.
Акт про призначення на посаду може містити й такі умови та зобов’язання:
- строк призначення - якщо укладено строковий трудовий
договір;
- строк випробування - у разі призначення з
випробуванням;
- обов’язок державного органу забезпечити державному
службовцю можливість проходження професійного навчання, необхідного для
виконання посадових обов’язків.
Звертаємо увагу.
Оформлення та розташування реквізитів акта про
призначення на посаду мають відповідати Національному стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система
організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.
ДСТУ 4163-2003", затверджено наказом Державного комітету України з питань
технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.03 № 55.
|
Дата початку виконання посадових обов’язків
В акті про призначення на посаду державної служби має
бути вказана дата початку виконання посадових обов’язків. Це узгоджується з
необхідністю розмежовувати дату видання розпорядчого документа про прийняття на
роботу та дату початку трудових відносин, яку зумовив обов’язок подавати повідомлення
відповідному органу державної фіскальної служби про укладення трудових
договорів.
Умови оплати праці
Структура заробітної плати державного службовця
встановлена частиною другою статті 50 Закону № 889. Зокрема, керівники
державної служби мають право протягом двох років, із дня набрання чинності цим
законом, у межах економії фонду оплати
праці встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати (абзац
восьмий пункту 14 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень).
Положення про застосування стимулюючих виплат
державним службовцям, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.17 № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (надалі -
Постанова № 15, Положення про стимулюючі виплати). До стимулюючих
виплат державним службовцям, зокрема, віднесено надбавки: за інтенсивність
праці; за виконання особливо важливої роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.17 №358 "Деякі питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ
системи правосуддя" затверджено схему посадових окладів із визначенням коефіцієнтів
для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за
групами оплати праці. Водночас цією
постановою внесено зміни до відповідних постанов: від 28.03.11 № 329 "Деякі
питання матеріального забезпечення працівників Національної школи суддів
України та Національної академії прокуратури України" та від 18.01.17 № 15 "Питання оплати праці працівників
державних органів".
Посадовий оклад
В акті про призначення на посаду необхідно зазначити
точний розмір посадового окладу державного службовця. Наприклад: 5850 гривен.
Так скеровують Правила організації діловодства та
архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджено
наказом Міністерства юстиції України від 18.06.15 № 1000/5, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181 (надалі
- Правила № 1000/5).
У разі призначення працівника в розпорядчому документі
зазначають, зокрема, розмір його посадового окладу відповідно до штатного
розпису (пункт 7 глави 9 розділу ІІ Правил № 1000/5).
Поле для цифрового значення окладу (тарифної ставки)
містить і Типова форма № П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на
роботу", затверджено наказом Державного комітету статистики України від 05.12.08 № 489 (надалі - Типова форма № П-1).
Якщо оклади змінюватимуться, інформацію доведеться актуалізувати.
Для цього видайте зведений наказ, де наведено підставу для зміни посадових
окладів, перелік державних службовців (із зазначенням посад), посадові оклади
яких змінюються, нові розміри окладів та дату, з якої вони
застосовуватимуться. Вносити зміни до акта про призначення на посаду не
потрібно.
Надбавка за вислугу
років
Право на отримання надбавки за вислугу років виникає
із досягненням 1 року стажу державної служби (пункт 2 частини другої статті 50
та частина перша статті 52 Закону № 889).
Акт про призначення не вимагає включення до нього
відомостей про стаж державної служби. Не передбачає зазначення інформації про
трудовий стаж й Типова форма № П-1.
Отже, якщо стаж держслужби відсутній або менше 1 року,
інформацію про це в акті не наводимо. Вважаємо, проте, можливим зазначати стаж,
якщо він є підставою для надбавки:
Приклад
Установити ПЕТРЕНКУ Петру Петровичу надбавку за
вислугу років у розмірі 3% посадового окладу (стаж державної служби станом на
15.05.2017 року - 1 рік 3 місяці 2 дні).
|
Обчислення стажу державної служби та контроль за
встановленням надбавки за вислугу років -обов’язок служби управління персоналом
державного органу (підпункти 21 і 28 пункту 2 розділу ІІ Типового положення про
службу управління персоналом державного органу, затверджено наказом Національного
агентства України з питань державної служби від 03.03.16 № 47, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за № 438/28568).
Надбавка за ранг державного
службовця
За державним службовцем, який переходить на посаду
нижчої категорії або звільняється, зберігається ранг (частина дев’ята статті 39
Закону № 889). Отже, особі з рангом державного службовця при призначенні
встановлюють надбавку відповідно до її рангу.
Якщо під час призначення присвоять вищий ранг, більшу
надбавку нараховуватимуть з дня присвоєння нового рангу.
Виняток - призначення на посаду з випробуванням. Ранг
та надбавку встановлюють після проходження випробування. Якщо державний службовець,
призначений із випробуванням, має ранг, то у період випробування одержуватиме
надбавку відповідно до нього (частина п'ята статті 39 Закону № 889 і
абзаци другий та четвертий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.16№ 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між
рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого
самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими
спеціальними званнями").
Наразі можливості встановити випробування при
прийнятті на державну службу є обмеженими (застосовують винятки, передбачені частиною
третьою статті 26 КЗпП).
Схему посадових окладів на посадах державної служби та
розміри надбавок за ранг державного службовця визначає Кабінет Міністрів
України (частина третя статті 51 і частина друга статті 52 Закону № 889). На
сьогодні розмір зазначених виплат затверджений Постановою № 15.
Виплати за додаткове
навантаження
Під час призначення на державного службовця можуть
покласти додаткові обов’язки - тимчасово відсутнього державного службовця або
за вакантною посадою державної служби. Оскільки виконання цих обов’язків має
тимчасовий характер, їх не фіксуємо в акті про призначення, а покладаємо
окремим розпорядчим документом. У ньому ж встановлюємо виплату за додаткове
навантаження (пункти 4 і 5 частини другої статті 50 та частини третя та
четверта статті 52 Закону № 889).
Присвоєння рангу держслужбовця
Закон № 889 не передбачає такої складової змісту акта
про призначення, як присвоєння рангу державного службовця. Можливо,
законодавець спирався на те, що при першому призначенні на посаду державної
служби обов’язково встановлюють випробування (частина друга статті 35 Закону №
889). Тоді ранг присвоюють після випробування (частина п’ята статті 39 Закону №
889).
Утім, не кожне призначення на посаду супроводжується
випробуванням. Припустімо, держслужбовця призначають на посаду без випробування
і йому необхідно присвоїти вищий ранг.
Приклад
Державного службовця категорії "В", якому присвоєно
7-й ранг, за результатами конкурсу призначають на посаду категорії "Б" в
іншому державному органі.
|
Ранги державних службовців присвоюють одночасно з
призначенням на посаду державної служби (частина п’ята статті 39 Закону
№ 889). Водночас, для наведеного прикладу законодавець не конкретизував
спосіб присвоєння рангу - в акті про призначення чи шляхом видання окремого
розпорядчого документа. Тому юридично прийнятними є обидва зазначені варіанти.
Новелою Закону № 889 є вимога видавати
новопризначеному державному службовцю копію акта про призначення на посаду,
безвідносно того, чи звертався він із відповідним проханням. Якщо
держслужбовець відмовляється отримати копію, цей факт доцільно засвідчити
актом. Ще одну копію акта про призначення долучають до особової справи (частина
третя статті 33 Закону № 889).
Суб'єкт призначення
Рішення про призначення на посаду ухвалює суб’єкт
призначення:
- для посад категорії "А" - державний орган або
посадова особа, визначені Конституцією та законами України;
- для посад категорій "Б" і "В" - керівник державної
служби (пункт 7 частини першої статті 2 та частина друга статті 31 Закону
№ 889).
Щодо розмежування термінів "суб’єкт призначення" та "керівник
державної служби" (стаття 2 Закону № 889):
- керівник державної служби в державному органі -
посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до
посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної
служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 3 частини
першої);
- суб’єкт призначення - державний орган або посадова
особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави
призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та
звільняти з такої посади (пункт 7 частини першої).
Певний час до проблемних належало питання щодо
керівника державної служби (суб’єкта призначення) у структурних підрозділах
місцевих державних адміністрацій (надалі
- МДА).
Чималою мірою це спричинювала норма Типового положення про
структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 26.09.12 № 887 (надалі -Типове положення), згідно з
якою:
- керівник структурного підрозділу МДА подає її голові
пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади у порядку,
передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців
структурного підрозділу, присвоєння їм рангів державних службовців, їх
заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (підпункт 16 пункту
10).
Із цього можна було зробити висновок, що суб’єктом
призначення для держслужбовців структурних підрозділів МДА є її голова.
Якщо керівник державного органу є державним
службовцем, він одночасно є і керівником державної служби цього органу (пункт 4
частини першої статті 17 Закону № 889).
Національним агентством України з питань державної
служби надано роз'яснення, що керівник структурного підрозділу МДА, утвореного
як юридична особа публічного права, здійснює повноваження з питань державної
служби та організації роботи інших працівників у цьому підрозділі (листи від 16.06.16 № 11-р/з, від 21.06.16 № 93/13/22-16), тобто є керівником
державної служби.
Згодом Типове положення доповнено пунктом 10-1 (постанова
Кабінету Міністрів України від 22.07.16 № 465), аналогічним за змістом роз'ясненню Національного агентства України з питань державної служби.
Зазначене схиляло до висновку: керівником державної служби для структурних
підрозділів МДА, утворених не як юридичні особи публічного права, є голова МДА.
Отже, вирішальним чинником є наявність у структурного
підрозділу МДА статусу юридичної особи публічного права.
Однак, Законом України від 23.03.17 № 1975 "Про
внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю
окремих категорій посадових осіб", статтю 1 Закону України від 14.10.14 № 1700 "Про
запобігання корупції" доповнено визначенням терміна "державний орган".
До відома
Державний орган - орган державної влади, в т. ч.
колегіальний державний орган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від
наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані
повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції,
юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему
адміністративно-територіальну одиницю.
|
Як випливає із визначення, наявність статусу
державного органу не залежить від наявності статусу юридичної особи. З огляду
на це сучасний підхід до нормативно-правового регулювання керівництва
держслужбою в структурних підрозділах МДА, можливо, буде переглянутий.
Складення Присяги та набуття статусу державного службовця
Закон № 889 детальніше, ніж Закон України від 16.12.93№ 3723 "Про державну службу" (надалі - Закон № 3723), регулює
питання, пов’язані зі складенням Присяги держслужбовця (надалі - Присяга)
та набуттям статусу держслужбовця.
Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше,
набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги (частина
третя статті 21 і частина п'ята статті 36 Закону № 889), текст якої
наведено в частині 1 статті 36 Закону № 889.
Присягу складають один раз при першому призначенні на
посаду державної служби. Законодавство не передбачає повторного складення
Присяги особами, які до набрання чинності Законом № 889 (01.05.2016 року)
склали Присягу, передбачену частиною першою статті 17 Закону № 3723.
Присягу складають у день призначення. Організація її
складення - обов’язок служби управління персоналом (частина п’ята статті 31
Закону № 889).
Дата призначення на посаду - дата початку виконання
посадових обов’язків (яка, як було з’ясовано вище, відрізняється від дати
видання акта про призначення).
Особа виголошує Присягу у присутності державних
службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено, та
представників служби управління персоналом, підписує текст Присяги і зазначає
дату її складення (частина друга статті 36 Закону № 889).
Підписаний текст Присяги є складовою особової справи
державного службовця. Про складення Присяги роблять запис у трудовій книжці (частина
третя статті 36 Закону № 889).
Якщо претендент на посаду відмовляється скласти
Присягу, його вважають таким, що відмовився від посади. Акт про його
призначення скасовує суб’єкт призначення. Відтак застосовують відкладене право
другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття посади (частина четверта
статті 36 Закону № 889).
За Законом № 889 відмова від складення Присяги
призводить до скасування акта про призначення, але не до припинення державної
служби чи звільнення. На відміну від Закону № 3723, Закон № 889 не передбачає
такої підстави припинення державної служби, як відмова від складення Присяги.
Із цього випливає, що відповідно до Закону № 889 з особою, яка відмовилася
скласти Присягу, трудовий договір не укладається.
Особа, яку призначають на посаду державної служби
повторно, набуває статусу державного службовця з дня призначення на посаду (частина
третя статті 21 Закону № 889). Днем призначення на посаду є дата початку
виконання посадових обов’язків, зазначена в акті про призначення.
