Експедитор
підприємства щодня доставляє товар у різні торговельні точки області. Треба
оформляти цьому працівнику кожного
робочого дня відрядження чи можна встановити роз'їзний характер роботи?
Так, можна
встановити роз'їзний характер роботи.
Кодексом законів про працю України (надалі – КЗпП) це питання не
врегульовано. Поняття "службове відрядження" наведено в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції відповідного наказу від
17.03.11 № 362, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2011 року
за № 410/19148) (надалі - Інструкції № 59).
При цьому, слід мати на увазі, що Інструкція № 59
має обов’язковий характер для застосування органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями (надалі – підприємство),
які повністю або частково утримуються (фінансується) за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 1 Інструкції
№ 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням
керівника підприємства, на певний строк до іншого населеного пункту для
виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності
документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною
діяльністю підприємства).
Тобто встановлено чотири
умови, за яких поїздка співробітника вважається відрядженням:
- на певний строк;
- до іншого населеного пункту;
- за розпорядженням керівника
підприємства;
- для виконання службового
доручення.
Водночас, пунктом 2 Інструкції №
59 встановлено, що у випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи
підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається
той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом).
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має
роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством,
колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і
власником (або уповноваженою ним особою/керівником).
Поняття "роз'їзний характер
роботи" нормативно-правовими актами не визначено. Проте, Міністерством праці та
соціальної політики України рекомендовано (лист від 17.11.06 № 307/13/133-06) користуватися постановою
Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 № 169/10-87 "Про затвердження
Положення про виплату надбавок, пов’язаних із пересувним і роз'їзним характером
роботи в будівництві". Цей акт продовжує діяти відповідно до постанови
Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 "Про порядок
тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".
Отже, роз'їзний характер роботи
передбачає виконання робіт на об'єктах, розташованих на значної відстані від
місця розташування підприємства, у зв’язку з поїздками в неробочий час від
місця знаходження підприємства (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті та у
зворотньому напрямку, що становить не менше 2–3 годин на день.
Із наведеного випливає, що коли працівник
виконує посадові (робочі) обов'язки в дорозі або постійно пересувається, то
його робота носить роз'їзний характер.
Відповідно до роз'яснення Міністерства
праці та соціальної політики України підприємство
має право самостійно встановлювати роз'їзний характер роботи і надбавки
до тарифних ставок працівникам у колективному договорі (угоді).
Зокрема, у колективному договорі (угоді) можна зазначити:
- перелік посад (професій), для
яких установлюється роз'їзний характер роботи;
- розмір доплати за такі роботи;
- порядок обліку робочого часу
працівників із роз'їзним характером роботи.
Водночас, вважаємо, що посилання на
роз'їзний (пересувний) характер роботи варто відображати в трудовому договорі з
працівником при прийнятті на роботу (або внести відповідні зміни до договору
пізніше), а також у посадовій (робочій) інструкції працівника за посадою - на
підставі колективного договору (угоди) підприємства.
Отже, з наведеного випливає, якщо
роботодавцем у встановленому порядку не визначено роботи, пов'язані з
виконанням посадових (робочих) обов'язків в іншому населеному пункті, як
роз'їзні (пересувні), тоді вони вважатимуться завданнями, для виконання яких
він повинен оформляти працівнику службові відрядження.
Дні, коли працівник виконує посадові
(робочі) обов'язки не за місцем розташування підприємства, табелюються як
звичайні робочі. За ці дні нараховується заробітна плата.
За роз'їзний (пересувний)
характер роботи підприємство може встановлювати надбавки до тарифних ставок і
посадових окладів працівників. Конкретні розміри надбавки, за дні, коли працівник
перебував у роз'їздах, установлюються підприємством самостійно (стаття 97 КЗпП,
стаття 15 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці").
тут (доопрацьовано)
