Загальні положення
Порядок укладення договору дарування встановлено главою
55 Цивільний кодекс України (надалі – ЦК).
Поняття договору дарування визначене в часині першої статті 717 ЦК. За
договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується
передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) майно (дарунок) у
власність. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому
передбачає, що дарунок передається через певний строк або у випадку настання
відкладальної обставини (стаття 723 ЦК).
Головна відмінність дарчої від договору купівлі-продажу
полягає в тому, що дарувальник не має права на отримання будь-якої компенсації
за передачу майна. Також не варто плутати договір дарування з обов'язком
передати дарунок у майбутньому та заповіт. Адже отримати майно за заповітом
можна тільки після смерті спадкодавця, а в разі смерті дарувальника до передачі
подарунка договір дарування припиняється (частина третя статті 723 ЦК).
Характеристика договору дарування:
· є безплатним – дарувальник не має права вимагати від
обдаровуваного зустрічних дій майнового або немайнового характеру;
· може бути як реальним (уважається оформленим у момент
передачі дарунка), так і консенсуальним (у випадку встановлення обов'язку
передати дарунок у майбутньому уважається укладеним у момент досягнення
сторонами згоди за всіма істотними умовами договору).
Сторони договору дарування
Згідно з частиною першою статті 720 ЦК сторонами договору
дарування можуть виступати фізичні та юридичні особи, держава Україна,
територіальні громади.
Договір дарування від імені дарувальника може оформляти
його представник (частина четверта статті 720 ЦК). Для цього дарувальник
повинен видати йому довіреність, у якій зазначені П. І. Б. особи, якій
передається дарунок. У противному разі договір дарування вважається нікчемним.
Зверніть увагу: обмеження щодо оформлення договору
дарування встановлені для господарських товариств і виробничих кооперативів.
Такі суб'єкти господарювання можуть оформляти даний вид договору між собою, тільки якщо це прямо передбачено
в статутних документах дарувальника. Однак це правило не діє при укладанні юридичною
особою договору пожертвування (частина третя статті 720 ЦК). При цьому, суб'єкти господарювання можуть укладати договір дарування з фізичними особами. Заборону введено тільки
для державних комерційних підприємств: вони не мають права дарувати своє майно
ні юридичним, ні фізичним особам (частина п'ята статті 75 Господарського кодексу України).
Предмет договору дарування
Згідно зі статтею 718 ЦК предметом договору дарування
можуть бути:
· рухомі речі (у тому числі гроші, цінні папери);
· нерухомість;
· майнові права, якими володіє дарувальник або які можуть
виникнути в нього в майбутньому.
Тобто подарунком може бути будь-яке майно – як
індивідуально визначені речі (наприклад, твори мистецтва), так і речі,
визначені родовими ознаками (наприклад, кошти), не виключені з товарообігу.
Зазначимо, що предмет є істотною умовою договору дарування.
Форма договору дарування
Договір дарування
може бути укладений в усній, простій письмовій та письмовій нотаріальній формах
(стаття 719 ЦК).
Договір укладається усно, якщо його предметом виступають
предмети особистого користування або побутового призначення.
У простій письмовій формі укладаються договори дарування:
· майнового права;
· з обов'язком передати дарунок у майбутньому.
У випадку недотримання письмової форми такі договори
вважаються недійсними.
У письмовій формі укладається також договір дарування
рухомих речей, що мають особливу цінність. При цьому така річ може бути
передана і за усним договором. Це можливо за умови, що судом не встановлено, що
обдаровуваний заволодів дарунком незаконно. Тобто питання про недійсність
договору може вирішуватися тільки в судовому порядку у випадку виникнення спору
(частина четверта статті 719 ЦК). Водночас ні в ЦК, ні в іншому нормативно-правовому акті не роз'яснюється, які речі мають особливу цінність і що є критерієм їх
визначення. На практиці до таких речей відносять антикварні речі, твори
мистецтва, культурні цінності тощо.
У письмовій нотаріальній формі укладаються договори
дарування:
· нерухомості;
· валютних цінностей на суму, що перевищує 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (більше 850 гривен).
Права та обов'язки сторін
Зміст будь-якого договору становлять права та обов'язки
його сторін.
Права
дарувальника:
- скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному,
якщо річ була передана через організації транспорту, зв'язку або через іншу
особу (частина друга статті 722 ЦК);
- відмовитися від виконання обов'язку з передачі дарунка,
якщо після оформлення договору його майновий стан істотно погіршився (стаття
724 ЦК);
- вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на
нього обов'язку на користь третьої особи (частина друга статті 725 ЦК);
- вимагати розірвання договору дарування нерухомості або
іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний навмисне вчинив злочин проти
життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, чоловіка, дружини та
дітей (частина перша статті 724 ЦК);
- вимагати розірвання договору, якщо:
· обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати
подарунка, який має для дарувальника велику немайнову цінність (частина друга
статті 727 ЦК);
· через халатне ставлення обдаровуваного до речі, яка
являє собою історичну, наукову або культурну цінність, вона може бути знищена
або істотно пошкоджена (частина третя статті 727 ЦК).
Обов'язки
дарувальника:
- повідомити обдаровуваного про недоліки речі або її
особливості (якщо вони йому відомі), які небезпечні для життя, здоров'я, майна
як самого обдаровуваного, так і інших осіб (частина перша статті 721 ЦК);
- відшкодувати обдаровуваному заподіяну здоров'ю або
майну шкоду у випадку його неповідомлення про небезпечні властивості
подарованої речі, які були відомі дарувальнику (частина друга статті 721 ЦК).
Права
обдаровуваного:
- вимагати передачі дарунка у випадку настання строку або
відкладальної обставини (частина перша статті 723 ЦК);
- у випадку ухилення дарувальника від передачі дарунка
вимагати примусового витребування відповідної речі або компенсації її вартості
(частина друга статті 723 ЦК);
- у будь-який момент в односторонньому порядку
відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона потребує
особливих умов утримування або зберігання (частина друга статті 724 ЦК).
Обов'язки
обдаровуваного:
- вчинити дію майнового характеру на користь третьої
особи або утриматися від її виконання (наприклад, передати кошти або інше
майно, виплачувати грошову ренту, надати права довічного користування дарунком
або його частиною тощо) (частина перша статті 725 ЦК);
- у випадку порушення обов'язку на користь третьої особи
на вимогу дарувальника повернути дарунок із розірванням договору, а якщо таке
повернення неможливе – компенсувати його вартість (частина друга статті 725
ЦК);
- у випадку розірвання договору повернути дарунок у
натурі (частина п'ята статті 727 ЦК).
Припинення договору дарування
Договір дарування може бути припинений із
таких підстав:
· відмова однієї зі сторін від вручення або прийняття
дарунка;
· розірвання договору;
· недійсність договору.
Відмова дарувальника від передачі речі можлива, якщо він
передав дарунок для вручення через підприємство, організацію транспорту,
зв'язку, іншу особу і обдаровуваний його ще не отримав (частина друга статті
722 ЦК). Якщо дарунок повинен передаватися в майбутньому, дарувальник може
відмовитися від його передачі, тільки якщо його матеріальний стан істотно
погіршився (частина перша статті 724 ЦК).
При цьому в законодавстві не роз'яснюється поняття
«істотне погіршення майнового стану» (це оціночне поняття). Обдаровуваний має
право не укладати правочин, якщо він відразу заявив про відмову прийняти
дарунок і не давав попередньої згоди на його отримання (частина третя статті 722
ЦК). Якщо ж дарунок повинен передаватися в майбутньому, то обдаровуваний може
від нього відмовитися в будь-який момент до його прийняття (частина друга
статті 724 ЦК).
Розірвання договору можливе на підставі як спеціальних,
так і загальних норм ЦК. Зокрема, у статті 727 ЦК передбачено розірвання
договору з ініціативи дарувальника. Наприклад, це можливо, якщо обдаровуваний
скоїв навмисний злочин проти дарувальника (убивство, нанесення тілесних
ушкоджень тощо).
Крім того, сторони можуть вимагати розірвання договору
дарування згідно із загальними положеннями про договір. Так, у статті 652 ЦК
зазначено, що на вимогу однієї зі сторін у випадку істотних змін обставин
договір можна розірвати на підставі судового рішення. Зміни обставин уважаються
істотними, якщо вони змінилися настільки, що сторони не могли передбачити
настання таких змін при оформленні договору (частина перша статті 652 ЦК).
Договір
дарування може бути визнаний недійсним із таких підстав:
- договір не посвідчено нотаріусом. Наприклад,
посвідчення потрібно у випадку дарування нерухомості або валютних цінностей на
суму більше 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Такий договір уважається нікчемним, звертатися до суду в
цьому випадку не потрібно (стаття 219 ЦК);
- під час укладання договору волевиявлення однієї зі
сторін договору не було вільним і не відповідало його внутрішній волі (під
впливом помилки, обману, насильства, злочинної домовленості сторін, важкої
обставини) (статті 229–231, 233, 234 ЦК), укладено фіктивний (стаття 234 ЦК)
або удаваний договір (стаття 235 ЦК). Визнання таких договорів недійсними
можливе тільки через суд.
У випадку розірвання договору обдаровуваний повинен
повернути дарувальнику подарунок у натурі, а якщо це неможливо – компенсувати
його вартість. До вимог про розірвання договору дарування застосовується
спеціальна позовна давність – 1 рік (стаття 258 ЦК).
Особливості договору дарування нерухомості
Як уже було
зазначено, договір дарування нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.
Крім того, право на нерухомість (тобто перехід права власності до
обдаровуваного) необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на
нерухоме майно.
Реєстрація таких прав на нового власника здійснюється на
підставі Закону України від 01.07.04 № 1952 "Про державну реєстрацію речових
прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових
прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 25.12.15 № 1127. Перереєстрацією права власності
займаються територіальні органи Міністерства юстиції України та нотаріуси (стаття
10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).
Договір про пожертву
Пожертва є
різновидом дарування. Згідно зі статтею 729 ЦК пожертва – це передача в дарунок
нерухомості або рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, фізичним або
юридичним особам, державі або територіальній громаді для досягнення ними
визначеної заздалегідь мети.
До договору про пожертву застосовуються положення про
договір дарування, якщо інше не передбачено законодавством (частина третя
статті 729 ЦК).
Пожертва відрізняється від дарування тим, що вона
призначена для користування невизначеною кількістю осіб, але має конкретне
призначення. Окремо встановлюються тільки права особи, яка вчиняє пожертву (стаття
730 ЦК):
- здійснювати контроль над використанням пожертви
відповідно до мети, установленої в договорі;
- якщо використання пожертви за призначенням неможливе,
використовувати його за іншим призначенням можна тільки за згодою пожертвувача,
а у випадку його смерті або ліквідації юридичної особи – за рішенням суду;
- якщо пожертва використовується не за призначенням,
пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору.
До пожертви також відносять благодійну діяльність.
Здійснення такої діяльності регулюється Законом України від 05.07.12 № 5073 "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Зокрема, у цьому законі
встановлена особливість договору про благодійну пожертву валютних цінностей.
Згідно з частиною першою статті 6 цього закону договір необов'язково
посвідчувати в нотаріуса.
