Звільнення за аморальний проступок (судова практика)

Директор спортивної школи звільнений з займаної посади згідно з пунктом 3 статті 41 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку не сумісного з продовженням даної роботи.

Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України з цього приводу викладено Правову позицію, а саме.

Статтею 41 КЗпП визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб’єктів господарювання.

Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

До суб’єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України від 23.05.91 № 1060 "Про освіту", а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.

Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:

- аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами;

- вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, – вчитель, педагог, вихователь – зобов’язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП.

Таким чином, Суд зауважив, що з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, можуть бути звільненні лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю. А, ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився касаційний суд, не дослідив контракт та не з'ясував чи директор відповідно до контракту виконує виховні функції, чи належить його посада до суб’єктів, які можуть бути звільнені відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП. З цих підстав Верховний Суд України направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції (постанова від 22.03.2017 року у справі № 6-3135 цс16).

В іншій справі Верховний Суд України визнав законним звільнення особи з посади голови районної державної адміністрації за порушення Присяги державного службовця.

Підставою для висновку про порушення позивачем Присяги стали події під час зупинки нарядом Державної патрульної служби спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення супроводження спеціального загону ДПС особливого призначення при Міністерстві внутрішніх справ України приватного автомобіля, в якому позивач знаходився як пасажир. Під час проведення працівниками міліції профілактичної бесіди з водієм позивач втрутився у розмову, спілкувався з працівниками правоохоронних органів грубо, з використанням ненормативної лексики, образ та погроз, що в подальшому було оприлюднено у випусках новин загальнонаціональних каналів та розміщено на новинних ресурсах в мережі Internet.

Суд зазначив, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов’язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Тобто, порушення Присяги може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм (постанова від 14.03.2017 року у справі № 21-3968а16).

Міністерством соціальної політики України надалося роз'яснення щодо звільнення за вчинення аморального проступку (лист від 14.05.15№ 2434/1/10-15/06).