Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 01.07.14 № 1555 "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" Кабінетом
Міністрів України постановою від 11.01.18 № 11, затверджено Критерії оцінки
допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на професійну
підготовку працівників.
До критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на професійну підготовку працівників (далі - державна
допомога на професійну підготовку) належать: недопущення суттєвої нерівності умов
діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання, а також збільшення
кількості працівників, що проходять професійну підготовку.
Під професійною підготовкою працівників розуміється
професійне навчання працівників у значенні, наведеному в Законі України від 12.01.12№ 4312 "Про професійний розвиток працівників".
До категорій отримувачів державної допомоги на професійну
підготовку відносяться суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у
будь-якій галузі.
Державна допомога на професійну підготовку надається у будь-якій
формі.
Максимальний розмір державної допомоги на професійну
підготовку, яка може надаватися на відшкодування суб'єктам господарювання
витрат на професійну підготовку працівників, становить не більш як 50% розміру
таких витрат. Це значення збільшується, але не більш як 70%, у таких випадках:
- на 10 відсотків у разі професійної підготовки
працівників, що є особами з інвалідністю та/або незабезпеченими особами, та/або
внутрішньо переміщеними особами, та/або учасниками бойових дій, які віднесені
до однієї з категорій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6
Закону України від 22.10.93 №3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- на 10 відсотків
у разі надання допомоги суб'єктам середнього підприємництва і на 20% у разі
надання допомоги суб'єктам малого підприємництва.
Водночас, державна допомога на професійну підготовку не
надається суб'єктам господарювання:
- яких визнано
банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають на
стадії ліквідації, які мають прострочену більш як шість місяців заборгованість
перед державним (місцевим) бюджетом та Пенсійним фондом України, які визнають
свою неспроможність своєчасно виконати зобов’язання перед кредиторами через
незадовільний стан фінансово-господарської діяльності;
- для здійснення обов’язкової підготовки, перепідготовки,
підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог законодавства.
