- вільного вибору підприємцем видів підприємницької
діяльності;
- самостійного формування підприємцем програми
діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється,
залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів,
використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги
відповідно до закону;
- комерційного розрахунку та власного комерційного
ризику;
- вільного розпорядження прибутком, що залишається у
підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених
законом;
- самостійного здійснення підприємцем
зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки
валютної виручки на свій розсуд.
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких
організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця (стаття 45 ГК).
Отже, у разі прийняття рішення займатися підприємництвом на
спрощеній системі оподаткування та визначення зі сферою діяльності, наступний
крок - обрати відповідну групу єдиного податку.
Відповідно до пунктів 291.2 - 291.4 статті 291 (розділ XIV,
глава 1) Податкового кодексу України (надалі
– ПКУ):
- спрощена
система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння
податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів,
встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього кодексу, на сплату єдиного податку
(надалі - ЄП) в порядку та на умовах, визначених цією главою, з
одночасним веденням спрощеного обліку та звітності;
- юридична особа чи фізична
особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо
така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється
платником єдиного податку в установленому порядку;
- суб'єкти
господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності, поділяються на групи платників єдиного податку (надалі – Єдинники).
Таких груп чотири, кожна має свої обмеження, переваги й недоліки:
Таких груп чотири, кожна має свої обмеження, переваги й недоліки:
а) перша
група
–
фізичні особи - підприємці, які не використовують працю
найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних
місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових
послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує
300000 гривень;
б) друга група
– фізичні
особи - підприємці, які здійснюють господарську
діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку
та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері
ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають
сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю
найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах,
одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує
1500000 гривень.
Водночас, дія цього підпункту
не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які:
- надають посередницькі
послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31
КВЕД ДК 009:2005);
- здійснюють діяльність з
виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з
дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння
органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Такі фізичні особи -
підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку,
якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
в) третя група:
- фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які
перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
- юридичні
особи - суб’єкти господарювання будь-якої
організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не
перевищує 5000000 гривень;
г) четверта група
–
сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка
сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік
дорівнює або перевищує 75%.
Загальна інформація про групи єдиного
податку
1 Єдинники першої та другої
груп, які здійснюють:
- декілька видів діяльності,
- застосовують максимальну ставку ЄП, установлену для таких видів діяльності;
- діяльність на території
декількох сільських, селищних або міських рад, - застосовують максимальну
ставку ЄП, установлену для відповідної групи.
2 Стати
платником податку на додану вартість (надалі – ПДВ) можна як при
поданні заяви про застосування спрощеної системи, так і в процесі господарської
діяльності. Для цього подається реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ. Суб'єкт вважається платником цього податку з початку кварталу, наступного за тим, в
якому подано заяву.
3 Підприємці,
які займаються виробництвом, постачанням і продажем ювелірних і побутових
виробів із дорогоцінних металів, каміння, каміння органогенного утворення та
напівдорогоцінного каміння, не можуть бути платниками ПДВ и застосовують
ставку ЄП 5%.
4 При розрахунку загальної
кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного
податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які
перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по
догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а
також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на
особливий період (підпункт 291.4.1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ).
|
Разом із цим, відповідно до пунктів 291.5 і 291.5-1
статті 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку:
1. Суб’єкти господарювання першої -
третьої груп:
а) суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи
- підприємці), які, зокрема, здійснюють:
- діяльність з організації, проведення азартних ігор,
лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі
тоталізатора);
- обмін іноземної валюти;
- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім
діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами,
визначеними Законом України "Про страхування";
- діяльність з управління підприємствами;
б) фізичні особи - підприємці, які:
- здійснюють технічні випробування та дослідження (група
74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
- надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких
перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа
яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі)
та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
в) страхові
(перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії,
довірчі товариства, страхові компанії, інвестиційні фонди і компанії, інші
фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
г) суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких
сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного
податку, дорівнює або перевищує 25%;
д) представництва, філії, відділення та інші відокремлені
підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
е) фізичні та юридичні особи - нерезиденти;
з) платники податків, які на день подання заяви про
реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного
податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили
(форс-мажорних обставин).
2. Суб'єкти господарювання
четвертої групи:
-, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської
продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від
реалізації декоративних рослин;
- що провадять діяльність з виробництва підакцизних
товарів;
- які станом на 01 січня базового (звітного) року має
податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник
внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного
податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників
єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому
міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку
контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання
суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка
може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (пункти 299.1, 299.2 і 299.5 статті 299 ПКУ).
Більш детальніше, читайте
Платники єдиного податку:
- загальна характеристика – тут;
- перша група - тут;
До відома. Суб'єктам господарювання першої групи заборонено використовувати працю найманих
працівників. Порушення цієї заборони веде до анулювання реєстрації єдинника.
- друга група – тут;
- третя група – підприємці – тут;
- третя група – юридичні особи – тут;
- четверта група – сільськогосподарські товаровиробники –
тут.
