Відповідно до частини другої статті 6 Закону України
від 01.07.14 № 1555 "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (надалі – Закон
№ 1555), постановою Кабінету
Міністрів України від 31.01.18 № 33 затверджено Критерії оцінки допустимості державної
допомоги суб'єктам господарювання на працевлаштування окремих категорій
працівників та створення нових робочих місць (надалі – Критерії оцінки). До критеріїв оцінки допустимості державної
допомоги суб'єктам господарювання на працевлаштування окремих категорій
працівників та створення нових робочих місць (далі - державна допомога на
працевлаштування) належать:
- недопущення суттєвої нерівності умов діяльності
конкуруючих між собою суб’єктів господарювання;
- збільшення кількості працевлаштованих
осіб окремих категорій;
- збільшення кількості нових робочих місць
для осіб окремих категорій (пункт 1).
Пунктом 3 Критеріїв оцінки встановлено, що
державна допомога на працевлаштування є допустимою у разі, коли:
1) надається з метою сприяння працевлаштуванню та створенню нових робочих
місць для:
- незабезпечених осіб;
- осіб, які не мали постійної оплачуваної
роботи протягом щонайменше 24 місяців або щонайменше 12 місяців і щодо яких
виконується одна з умов, передбачених пунктом 7, крім абзацу третього, частини
першої статті 1 Закону № 1555; внутрішньо переміщених осіб; учасників бойових
дій, які віднесені до однієї з категорій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини
першої статті 6 Закону України від 22.10.93 № 3551 "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" (надалі - особливо незабезпечені особи);
- осіб, зареєстрованих як безробітні, у
значенні, наведеному у законах України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість
населення", від 02.03.2000 № 1533 "Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" (надалі - зареєстровані безробітні особи);
- осіб з інвалідністю;
- осіб, звільнених після відбуття покарання
або примусового лікування;
2) державна допомога на працевлаштування спрямована на відшкодування суб'єктам господарювання витрат на:
- оплату праці незабезпечених осіб, особливо
незабезпечених осіб, зареєстрованих безробітних осіб, осіб, звільнених після
відбуття покарання або примусового лікування;
- сприяння в працевлаштуванні
незабезпечених осіб, особливо незабезпечених осіб, зареєстрованих безробітних
осіб, осіб, звільнених після відбуття покарання або примусового лікування, та
створенні нових робочих місць для зазначених осіб (здійснення заходів,
спрямованих на стимулювання самостійності та адаптації особи до робочого
середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності з урахуванням вразливості
особи на ринку праці, її супровід під час вирішення соціально-побутових питань,
підтримка під час спілкування з роботодавцем, допомога у врегулюванні
конфліктів);
- оплату праці осіб з інвалідністю;
- сприяння в працевлаштуванні осіб з
інвалідністю та створенні нових робочих місць для зазначених осіб (здійснення
заходів, спрямованих на стимулювання самостійності та адаптації особи до
робочого середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності з урахуванням
вразливості особи на ринку праці, її супровід під час вирішення
соціально-побутових питань, підтримка під час спілкування з роботодавцем,
допомога у врегулюванні конфліктів);
3) забезпечується:
- створення нових робочих місць;
- працевлаштування на робочі місця, що
звільнилися у зв’язку з припиненням трудових відносин попереднім працівником за
його ініціативою чи у зв’язку із застосуванням до працівника заходу
дисциплінарного впливу відповідно до законів, але не в результаті скорочення
чисельності або штату працівників.
До категорій отримувачів державної допомоги
на працевлаштування належать суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у
будь-якій галузі.
Державна допомога на працевлаштування
надається у будь-якій формі.
Визначення максимального розміру державної
допомоги на працевлаштування і витрат, що можуть бути відшкодовані суб'єктам господарювання, здійснюється з урахуванням податків, інших зборів та періоду,
протягом якого суб’єкт господарювання зобов’язаний зберігати гарантії
зайнятості працевлаштованої особи (пункт 15 Критеріїв оцінки).
