Подання
заявником документів
Відповідно до частини
четвертої статті 18 Закону України від 15.05.03 № 755 "Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"
(надалі – Закон) для державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
подається один з таких документів:
- заява про
державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -
підприємця - за її рішенням;
- ксерокопія
свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи
безвісно відсутньою - у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою
або оголошенням померлою.
Водночас зазначено,
що забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій,
якщо вони не передбачені цією статтею.
Форми заяв у сфері
державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 18.11.16 №3268/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2016 року за
№ 1500/29630, зокрема, - Заява про державну реєстрацію припинення
підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням (Форма 12).
Відповідно до статті
14 Закону для державної реєстрації документи можуть подаватися у паперовій або
електронній формі.
У паперовій формі
документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
Якщо документи подаються
представником, то додатково подається примірник оригіналу (нотаріально
засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо
відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі) (надалі – ЄДР).
Порядок надання
відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 10.06.16 № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 10 червня 2016 року за № 839/28969.
Для цілей
проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження
представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника
особи, або нотаріально посвідчена довіреність.
Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої
відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру
довіреностей (започаткований відповідно до наказу Міністерства юстиції України
від 25.05.99 № 29/5).
Документи в
електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у
порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної
реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань, що не мають статусу юридичної особи, за умови підписання заявником
заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Порядок державної
реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджено наказом Міністерства
юстиції України від 09.02.16 № 359/5, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2016 року за № 200/28330.
Розгляд документів,
поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій,
здійснюється протягом 24 годин після
надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших
реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (стаття 26 Закону).
Ліквідаційна
звітність для закриття ФОП: проблемні питання
1. В який строк і за який звітний
період ФОП, щодо яких внесено в ЄДР запис про припинення підприємницької
діяльності, подають ліквідаційну звітність (крім ЄВ) та в якому вигляді
(електронному чи на паперових носіях)?
Відповідно до пункту
49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (надалі
- ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим кодексом
строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків
зобов’язаний за кожний встановлений цим кодексом звітний період, в якому
виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які
підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього кодексу подавати податкові
декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Це стосується всіх
платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній
системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 ПКУ).
Реєстрація
платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом
виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу
у разі припинення підприємницької діяльності ФОП відповідно до закону - в день
отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора
повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (підпункт. 2
пункту 299.10 статті 299 ПКУ).
У разі припинення
платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові
зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до
останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за
рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора
повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької
діяльності (пункт 295.8 статті 295 ПКУ).
У разі державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного
податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому
відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора
повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пункт 294.6 статті 294 ПКУ).
Правові норми ПКУ
не передбачають подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які
перебували на спрощеній системі оподаткування.
Отже, фізичні
особи, щодо яких (із 01 січня 2017 року) до ЄДР внесено запис про припинення
підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного
податку - фізичної особи-підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал, в
якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з
наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені підпунктом. 49.18.2
пункту 49.18 статті 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Слід зазначити, що
відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПКУ ліквідаційна податкова декларація про
майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку
– ФОП подається за вибором платника податків в один із таких способів:
- особисто
платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається
поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами
електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо
електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Пунктом 296.7 статті
296 ПКУ визначено, що податкова декларація складається наростаючим підсумком з
урахуванням вимог пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті.
Форми податкових
декларацій платника єдиного податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.15 № 578,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 року за № 799/27244.
Відповідно до
пункту 1 розділу II Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 20.04.15 № 449 (у редакції наказу відповідного
міністерства від 04.05.18 № 469), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07
травня 2015 року за № 508/26953 (надалі –
Інструкція № 449), платниками єдиного внеску є:
*фізичні особи -
підприємці (роботодавці), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на
умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених
законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім
цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо
виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним
у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань) (абзац третій підпункт 1);
*фізичні особи -
підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (підпункт
3).
Для цих платників, у
разі зняття їх з обліку в органах доходів і зборів, останнім періодом, за який
необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення
попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.
Єдиний внесок
сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту
із зазначенням типу форми "ліквідаційна" (підпункт 1 пункту 13 розділу ІV Інструкції
№ 449)..
Порядок формування
та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435 (у редакції наказу відповідного
міністерства від 15.05.18 № 511), зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23 квітня 2015 року за № 460/26905 (надалі
– Порядок № 435).
Ліквідаційний
документ - Звіт страхувальника, ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену
систему оподаткування, із зазначенням типу форми "ліквідаційна", який
подається за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення
або до дня подання до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку
платника єдиного внеску (пункт 2 розділу І цього Порядку).
Пунктом 2 розділу
ІІІ Порядку № 435 встановлено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену
систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт
самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним
періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих
осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 (додаток до цього
Порядку).
ФОП, у тому числі
ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного
внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або
досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.03 № 1058 "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію
або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається (абзаци перший і
другій пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 435).
У разі самостійного
визначення бази нарахування єдиного внеску ФОП, у тому числі ті, які обрали
спрощену систему, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю,
або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують
відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до
органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до вимог цього Порядку. Звітним
періодом є календарний рік. (абзаци третій та четвертий пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 435).
До
відома. Зазначені вище нормативно-правові акти Міністерства
фінансів України прийнято відповідно до Закону України від 08.07.10 № 2464
" Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування " (надалі – Закон № 2464).
Відповідно до
пунктів 9 і 11 розділу ІІІ Порядку № 435 у разі державної реєстрації припинення
підприємницької діяльності страхувальників, ФОП, у тому числі ті, які обрали
спрощену систему оподаткування зобов’язані подати самі за себе Звіт із
зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом є
період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Звіт із зазначенням
типу форми "ліквідаційна" формують та подають до органу доходів і
зборів протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації
припинення підприємницької діяльності, страхувальники :
- ФОП, у тому числі
ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункті 2 цього розділу);
- ФОП, у тому числі
ті, які обрали спрощену систему, які отримують пенсію за віком або є особами з
інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують
відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (абзац третій пункту 3 цього
розділу).
Відповідно до Закону
№ 2464:
1. Зняття з обліку
платників єдиного внеску - ФОП, - здійснюється на підставі відомостей з
реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення
передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного
розрахунку (абзац одинадцятий частини першої статті 5).
2. У разі державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
- така фізична
особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що
передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка
здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина четверта статті 6);
- її останнім
звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня
державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи
(друге речення абзацу п'ятого частини восьмої статті 9).
Платник єдиного
внеску (фізична особа-підприємець) знімається з обліку після проведення
перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру
страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини
зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного
внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Звертаємо
увагу.
Строк давності щодо нарахування, застосування та
стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16
статті 25 Закону № 2464).
2. Якими контролюючими органами та у
якому порядку проводяться документальні позапланові перевірки у зв’язку з
припиненням діяльності ФОП?
Функції
контролюючих органів обласного та центрального рівнів визначено статтею 19
прим. 1 ПКУ, функціональні повноваження державних податкових інспекцій
встановлено статтею 19 прим. 3 ПКУ.
При цьому слід
зазначити, що функцію проведення відповідно до законодавства перевірок та
звірок платників податків закріплено виключно за контролюючими органами
обласного та центрального рівнів.
Підпунктом 65.10.3
пункту 65.10 статті 65 ПКУ визначено, що внесення до Державного реєстру запису
про припинення підприємницької діяльності ФОП здійснюється у разі внесення до
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької
діяльності ФОП - з дати державної реєстрації припинення підприємницької
діяльності фізичної особи – підприємця.
Водночас наголошено,
що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності
фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої
діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час
провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює
строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх
невиконання.
У разі коли після
внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи
незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку
діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на
облік як самозайнятої особи.
Відповідно до
абзацу першому пункту 75.1 статті 75 ПКУ
контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні
(планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальна
позапланова перевірка здійснюється, зокрема, з підстав припинення підприємницької
діяльності ФОП або порушено провадження у справі про визнання банкрутом
платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків
(підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ).
Рішення про
проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної
особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або
уповноваженою особою) з урахуванням вимог статей 78-82 ПКУ.
Пунктом 78.4 статті
78 ПКУ встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки
керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає
рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення
документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у
випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у
порядку, визначеному статтею 42 цього кодексу, копію наказу про проведення
документальної позапланової перевірки.
Умови та порядок
допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних
виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 ПКУ, а документальна
позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею
79 цього кодексу.
За наявності
письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної
перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79
ПКУ).
Водночас слід
зауважити, що присутність платників податків під час проведення документальних
невиїзних перевірок не обов'язкова.
Звертаємо увагу.
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові
перевірки у разі якщо питання, що є предметом такої перевірки, вже розглядалися
під час попередніх перевірок платника податків.
Зауважимо, що
перелік матеріалів, які можуть бути підставами для висновків під час проведення
документальних позапланових перевірок, і порядок надання платниками податків
документів установлено статтями 83, 85 ПКУ, а порядок оформлення результатів
таких перевірок - статтею 86 цього кодексу.
Тобто, після
початку перевірки платник податків (ФОП) зобов’язаний надати посадовим особам
контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані
з предметом перевірки.
Порядок оформлення
результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи
державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами,
затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.03.13 № 395,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139.
До відома. Наказом
Міністерства фінансів України від 20.08.15 № 727 затверджено Порядок оформлення результатів документальних
перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи,
податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними
особами та їх відокремленими підрозділами, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745.
Відповідно до
пункту 82.2 статті 82 ПКУ тривалість документальної позапланової перевірки для
ФОП, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах
третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні.
Документальна
позапланова перевірка для ФОП, які не мають найманих працівників, проводиться у
строк, визначений вище, за наявності (за два останні календарні роки) одночасно
таких умов:
*платником податку
подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження
господарської діяльності;
*платник податку не
зареєстрований як платник податку на додану вартість;
*в контролюючих
органах відсутня податкова інформація щодо:
- використання
платником податку найманої праці фізичних осіб;
- відкритих
платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.
Продовження строків
проведення документальних позапланових перевірок, можливе за рішенням керівника
(його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо суб'єктів
малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків
- не більш як на 5 робочих днів.
Відповідно до
статті 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок)
оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами
контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у
разі наявності).
У разі встановлення
під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні,
складається довідка.
Акт (довідка),
складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які
проводили перевірку, у строки визначені ПКУ, надається платнику податків або
його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди
платника податків з висновками акта (довідки) він зобов'язаний підписати такий
акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з
підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені ПКУ.
Звертаємо увагу, що
строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до
строку проведення перевірки, встановленого ПКУ (з урахуванням його
продовження).
Акт (довідка)
документальної невиїзної або виїзної перевірки складається у двох примірниках,
підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку,
та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що
настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.
Для проведення
електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого
органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого
електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до ПКУ
пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи
створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на
машинних носіях інформації).
Порядок подання
платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової
електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення
такої перевірки, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.15 № 1040, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 08 грудня 2015 року за № 1522/27967.
Електронна
перевірка проводиться на підставі заяви платника податків про проведення
електронної перевірки, яка подається за формою, наведеною в додатку 1 до цього
Порядку.
Платником податків
у заяві, крім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку зазначається,
зокрема, інформація про ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку
відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і
організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 (у редакції наказу відповідного міністерства від 09.12.11 № 1591),
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185.
Закриття рахунків банку
Інструкцію про
порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів та кореспондентських рахунків
банків – резидентів і нерезидентів, затверджено постановою Правління Національного
банку України від 12.11.03 № 492 (у редакції відповідної постанови від 01.04.19
№ 56), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №
1172/8493.
Національним банком
України спрощено порядок закриття поточних банківських рахунків ФОП, які
припиняють здійснення підприємницької діяльності. Зокрема:
- якщо на такому
рахунку немає залишку коштів, банки зможуть закрити поточний рахунок без
отримання будь-яких документів від клієнта;
- у разі наявності
на такому рахунку коштів, банкам надано право закрити поточний рахунок,
перерахувавши залишок коштів на рахунок цієї особи, відкритий для власних
потреб.
Водночас
уповноваженому працівнику банку надано право посвідчувати довіреність ФОП, якщо
вона складається в банку у присутності власника рахунку та довірених осіб.
На практиці, ФОП
самостійно закриває поточні рахунки в банку, проте якщо це не буде зроблено, відповідний
орган Державної фіскальної служби має повідомити банк про державну реєстрацію припинення
підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Водночас
наголошуємо, якщо ФОП отримував дозвільний документ (ліцензія) на здійснення
підприємницької діяльності (наприклад, продаж алкоголю чи тютюнових виробів),
то йому необхідно пройти ще процедуру анулювання цього документу в порядку визначеному Законом
України від 02.03.15 № 222 "Про ліцензування видів господарської
діяльності".
Отже, робимо
висновок, що припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця це
досить довготривалий та складний процес, який вимагає певної "паперової
тяганини".
Звертаємо увагу на визначення юрисдикції судового рішення за зобов’язаннями фізичної особи-підприємця
(ФОП), яка на момент подання позову такий статус втратила.
У даній справі банк
звернувся до суду загальної юрисдикції із позовом до ФОП про стягнення з
останньої кредитної заборгованості. При цьому важливим фактом є те, що на
момент подачі вказаного позову зазначена особа припинила свою господарську
діяльність та була «закрита».
Місцевий загальний
суд провадження у справі закрив з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в
порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник у зв`язку зі здійсненням
відповідачем господарської діяльності. З таким рішенням погодився і апеляційний
суд.
Велика Палата
Верховного Суду вирішуючи зазначений спір, зазначила, що відповідно до положень
статті 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК) господарські суди розглядають справи у спорах, що
виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ,
передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом
випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів,
стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо
правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого
є юридичні особи та (або) ФОП.
Згідно зі статтею
45 ГПК встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і
відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і
фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є
фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських
судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Отже, господарські
суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК спорів,
у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус
суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з
підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою,
зареєстрованою підприємцем.
Детальніше з
текстом постанови Великої Палати
Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18 можна
ознайомитися за посиланням.
Читайте також:
