Звільнення працівника через невідповідність займаній посаді (судова практика)

Якщо роботодавець знав про відсутність належної освіти у працівника під час його прийняття на роботу, то сам по собі факт відсутності диплому про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП).

Позивача у справі було звільнено з посади виконуючого обов’язки завідувача дошкільного навчального закладу через невідповідність займаній посаді, оскільки вона не мала вищої педагогічної освіти не нижче рівня "спеціаліст", стажу педагогічної роботи у сфері дошкільної освіти не менш як три роки.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов: поновив позивача на посаді виконуючого обов’язки завідувача дошкільного навчального закладу. 

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Рішення мотивовано тим, що позивач не мала необхідних освіти та досвіду роботи, а була прийнята на роботу у зв’язку з виробничою необхідністю на посаду тимчасово виконуючого обов’язки. 

Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу позивача задовольнив: рішення апеляційного суду скасував, рішення суду першої інстанції залишив у силі й зазначив таке.

Апеляційний суд не встановив факт неналежного виконання трудових обов’язків позивачем внаслідок недостатньої кваліфікації. 
Працівниця на момент призначення добросовісно повідомила про відсутність спеціальної освіти, і роботодавець призначив її виконуючим обов’язки завідуючого дошкільного навчального закладу. Це була її основна робота, іншої роботи на умовах сумісництва чи суміщення вона не виконувала. Тож звільнення з цієї посади є позбавленням позивача можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

При цьому підставою для розірвання трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді.

Якщо роботодавець на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, які є обов'язковими для виконання цієї роботи, і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом. 
Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт, неналежне виконання трудових обов'язків через недостатню кваліфікацію.

На особу, яка є виконуючим обов’язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення.

З постановою об'єднаної палати КЦС ВС від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 (провадження № 61-576сво18) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Прес-служба Верховного Суду