Основні ускладнення на письмі виникають саме з дилемою
щодо того, як варто писати те чи інше слово: разом чи окремо? Досить часто одне
і те саме слово може мати варіанти написання, які різняться залежно від
контексту. Інші ж мають усталену форму, але все одно постійно спричиняють
помилки.
Як правильно "на жаль" чи "нажаль"?
Якщо прислівник утворено за допомогою прийменника й
іменника, який зберігає своє лексичне значення та граматичну форму, то він
пишеться окремо. Особливо, якщо між прийменником та іменником можна вставити
прикметник. Приклади: на (превеликий)
жаль, без (будь-якого) відома, без (особливого) наміру, до речі.
Але пам’ятайте про складні прислівники, утворені
сполученням прийменника з прислівником: віднині,
відтепер, донині, дотепер, забагато, надалі, задовго, занадто, навічно,
набагато, отак, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, негаразд,
невтямки, отам, підтюпцем, повсюди, подекуди, позаторік, потроху, утричі,
якнайкраще.
Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення
прийменників із незмінюваними словами, вживаними в значенні іменників. Такі
сполучення пишуться окремо: від сьогодні,
до завтра, на потім (не відкладайте цього на завтра, на потім), за багато, на
багато (порівняйте: забагато гуляєш і
за багато років уперше приїхав; стало набагато легше й зал на багато місць), на
добраніч.
Тобто зазвичай написання таких слів залежить від
контексту, тому варто розглядати їх у сполученні з іншими членами речення.
Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з
іменником: безвісті, безперестанку, вбік,
ввечері, вволю, вголос, вгорі, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі,
внизу, впам’ятку, вперед, впереміж, впереміш, вплач, впору, враз, вранці,
врешті, врівень, вряд, врозкид, врозсип, всередині, вслід, всмак, доверху,
довіку, доволі, догори, додому, донизу, дощенту, заміж, заочі, за північ,
зараз, зарані, засвітла, збоку, звіку, згори, ззаду, знизу, зразу, зранку,
зрання, зроду, набік, наверх, наверху, надвечір, надворі, назад, назахват,
наздогад, назустріч, нараз, наостанок, напам’ять, напереваги, наперед, нарівні,
напереріз, напівдорозі, напоказ, наполовину, насилу, наприклад, напролом,
наспід, наспіх, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опліч, побіч,
поблизу, повік, позаду, поруч, поряд, посередині, спереду, убік, убрід, уголос,
угорі, угору, удень, украй, укупі, улад, уплач, упоперек, упору, уранці,
урешті, урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, усередині, услід,
усмак, ушир.
Чому "чорно-білий" ми пишемо через дефіс, а "жовтогарячий"
разом?
Назви відтінків і поєднання кольорів пишемо через дефіс: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий,
жовтувато-червоний, фіолетово-сірий, біло-блакитний (але жовтогарячий, червоногарячий і золотогарячий
- назви кольорів, тому вони пишуться разом, адже це єдине поняття). Через дефіс
пишуться ті слова, які утворені від сурядного словосполучення (перед кожною
частиною можна поставити сполучник і): і
сніжний, і білий - сніжно-білий, і сірий і бурий і малиновий -
сіро-буро-малиновий.
Як правильно писати "не зважаючи"?
Незважаючи - вживаємо для позначення предметів, явищ,
понять, усупереч яким відбувається дія. Можливі синоніми: попри, дарма що.
Не
зважаючи, не дивлячись - вживаємо, коли говоримо про дію, пов’язану з тим, що
людина на когось або на щось не дивиться, не звертає увагу.
Незважаючи на поширеність, такі конструкції як "Не
дивлячись на погані погодні
умови, ми вчасно завершили жнива", "Дочка виїхала на роботу за кордон, не
дивлячись на те, що батьки не дозволяли їй" є помилковими з
погляду лексичних норм. Тут доречно ставити слова незважаючи (адже ні на що ніхто не дивиться!), іноді - попри: "Попри погані погодні умови ми вчасно завершили жнива".
"Надворі" чи "на дворі"?
Надворі - поза
приміщенням, на повітрі. Приклади: Надворі
стемніло, надворі дощ шумить. На
дворі - іменник з прийменником. Приклад: І в коморі, і на дворі.
Прислівники, утворені злиттям прийменників з іменниками,
що пишуться разом (надворі, нагору, вдень),
треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменників з іменниками, які
пишуться окремо: на дворі, на гору, в
день. Іменник завжди називає якийсь конкретний предмет, а прислівник вказує
на місце, напрямок, час: нагорі - на
горі, удень - у день, надворі - на дворі, укінці - у кінці, назустріч - на
зустріч. Наприклад: Зверху цього не видно - З верху
гори видно далеко; Знаю правило напам’ять - Якщо на пам’ять не покладаєшся, запиши.
Окремо пишуться ті прислівники, де іменник зберігає своє
значення: до речі, на жаль, до вподоби,
без упину. Найчастіше вживаються в них такі прийменники: без
- без пуття, без угаву, без упину,
але безвісти, безперестанку; в (у)
- в міру, в ногу, уві сні, у вічі,
але впам’ятку, вгору; з
- з розгону, з переляку, з радості,
але зсередини, зверху; на - на жаль, на щастя,
на добраніч, але нарозхват, нанівець;
під
- під силу, під вечір, під кінець; по
- по суті, по щирості, по честі, але повік, поночі.
Як писати "пів" з "яблуком"?
Пів’яблука. Апостроф
пишеться перед я, ю, є, ї після префіксів та першої частини складних слів, що
закінчуються на твердий приголосний: без’язикий,
від’їзд, з’єднаний, з’їхати,
з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука,
але з власними назвами через дефіс: пів-Європи
тощо.
"Не як" чи "ніяк"?
"Не
як" і "ніяк" звучать однаково, і якщо не знаєш потрібного правила,
написати необхідний варіант буває непросто.
Насправді, "не
як" і "ніяк"
виконують різні функції. "Не як"
пишеться окремо, є поєднанням частки "не"
і сполучника "як".
Вживається тоді, коли потрібно підкреслити відмінність чогось, наприклад: "Роби по-своєму, а не як усі". Або: "Сприймай
це не як недолік, а як свою
особливість".
Слово "ніяк"
є заперечним займенником і має інше значення. "Ніяк" пишеться разом і найчастіше означає "жодним чином, ні за що, ніколи".
Наприклад: "Ти ніяк не навчишся писати грамотно, якщо не будеш запам’ятовувати
правила та читати книги". Або: "Ніяк не можна дізнатися, про що думали динозаври".
"Не було" - разом чи окремо?
У негативних формах дієслова «бути» в минулому часі: "не
був ", "не було", "не були" - наголос падає на частку.
Внаслідок цього часто виникає питання, чи писати ці форми разом чи окремо. У
цьому випадку діє загальне правило для всіх дієслів.
Якщо дієслово може вживатися без заперечення, значить "не" є часткою. Частка, незалежно
від місця наголосу, пишеться окремо від дієслова: не брав, не бачив, не знав.
Отже, і в словосполученні не було
негативна частка пишеться окремо від дієслова.
Чому ми пишемо "Південно-Китайське море", але
східноєвропейські країни?
Через дефіс пишуться складні географічні на-зви, перша
частина яких вказує на сторону світу: Південно-Китайське
море.
Окремо пишемо географічні назви, що складаються з
прикметника або порядкового числівника та іменника: Біла Церква, Верхня
Силезія, Давидів Брід, Залісся Перше, Запорізька Січ, Західна Європа, Зелена
Гура, Нове Місто, Новий Сад, Сомкова Долина, Широкий Яр.
Консультант кадровика, 01.02.2018/№3
