У тестуванні на знання державної мови одне із запитань буде присвячене
правильному наголошуванню слів. Досить часто люди звикають до неправильного
наголошування слів і поступово починають вважати його нормою. На жаль, наразі
навіть диктори радіо та телебачення нерідко припускаються помилок у
наголошуванні слів. Та зрештою, будь-яка людина може помилятися, проте будемо
прагнути до того, аби таких помилок було якомога менше.
Наголос: жодних правил?
Наголос - це спосіб виділення голосом того чи іншого
складу слова. Іноді трапляються слова, які розрізняються лише наголосом (за´мок і замо´к). Варто відразу
зазначити, що чітких правил наголошування в українській мові немає, крім того,
є безліч винятків, які необхідно запам’ятовувати.
У деяких мовах наголос постійний (наголошується
перший, другий чи останній склад слова без винятків). У нас, на жаль чи на
щастя, наголос рухомий, тож може падати на будь-який склад слова. Крім того, зі
зміною форми слова наголос теж може переміщатися. Наприклад, кни´жка — книжки´.
Також, унормовані деякі випадки подвійного
наголошування слів, обидва з яких є правильними. Наведемо приклади таких слів.
Слова з подвійним наголосом
байду´же — ба´йдуже
|
весняни´й — весня´ний
|
допові´дач — доповіда´ч
|
за´вжди — завжди´
|
до´говору — догово´ру
|
жа´лібний — жалібни´й
|
ма´буть — мабу´ть
|
м’язови´й — м’язо´вий
|
пе´рвісний — перві´сний
|
переста´рок — пере´старок
|
по´милка — поми´лка
|
прости´й — про´стий
|
Наголос в іменниках
Більшість іменників у множині мають наголошений
останній склад: загадки´, огірки´. Також на
закінчення зазвичай припадає наголос у більшості іменників жіночого роду із
суфіксом -к у разі утворення множини: тарілка — тарілки´, книжка — книжки´, але і тут є
свій виняток: сусі´дка — сусі´дки.
Віддієслівні іменники на -ання зазвичай мають
наголошений суфікс: чита´ння, завда´ння. До винятків
належать такі слова: бі´гання, не´хтування.
У словах, що позначають міри величин, наголос
переважно падає на -метр: сантиме´тр, міліме´тр, дециме´тр. До винятків
належать назви пристроїв: термо´метр, баро´метр.
Наголос у прикметниках
Легше за все визначити наголос у
зменшувально-пестливих формах прикметників на -еньк-, адже наголос у
таких словах завжди припадає саме на цей суфікс: мале´нький, чорне´нький, гарне´нький. На жаль, більш
чітких абсолютних правил, що стосуються наголосу у прикметниках, немає. Можна
лише сказати, що зазвичай двоскладовий прикметник буде наголошуватися на другий
склад (закінчення): дзвінки´й, нови´й, тонки´й,
котри´й.
Наголос у дієсловах
Досить часто викликає труднощі наголошування дієслова бути
в минулому часі, адже у ньому наголос зміщується на другий склад, порівняно з
теперішнім часом. Тож в теперішньому часі - бу´ти, бу´демо,
проте
в минулому часі: була´, було´, були´. Варто запам’ятати
цю особливість.
У більшості дієслів наголошуємо останній склад: нести, везти, мести. А от якщо дієслово закінчується на -емо, -имо,
-ете, -ите, ставимо наголос на останній літері, наприклад, веземо´, ідемо´, підете´. До винятків
належить уже згадуване слово бу´демо, а також гурко´чемо, зали´шите. Легко визначити і
наголос в інфінітивах, адже тут ми завжди наголошуємо останній склад: навести´, віднести´.
Наголос у числівниках
Останній склад завжди наголошений у числівниках на -десят,
наприклад, п’ятдеся´т, сімдеся´т. А у числівникахна -адцять
наголошений передостанній склад: двана´дцять, вісімна´дцять. Тут немає
винятків, тож правильно ставити наголос у цій частині мови найлегше. Деякі
закономірності наголошування слів.
Закономірності наголошування слів
Групи
слів
|
Приклади
|
Числівники на –надцять
|
одина´дцять, чотирна´дцять
|
Слова з -метр
|
кіломе´тр, дециме´тр (міра), але спідо´метр,
баро´метр (вимірювальні прилади)
|
Слова з –кратія
|
бюрокра´тія, демокра´тія, плутокра´тія
|
Слова з –лог
|
моноло´г, діало´г, катало´г
|
Слова з –писний
|
літопи´сний, правопи´сний
|
Більшість віддієслівних іменників середнього роду на -ання, у яких
більше двох складів
|
навча´ння, завда´ння, чита´ння (але обла´днання,
бі´гання, ко´взання)
|
Слова з ви-, по-
|
ви´падок, по´друга
|
Більшість двоскладових прикметників із наголошеним закінченням
|
вузьки´й, нови´й, легки´й
|
Інфінітив –ти
|
навести´, віднести´
|
Дієслова, що закінчуються на -мо, -те
|
несемо´, несете´, ідемо´, ідете´
|
Слова котрий, котра, котре, котрі
|
котри´й, котра´, котре´, котрі´
|
Займенники мого, твого, свого
|
мого´, твого´, свого´
|
Займенник + прийменник
|
до мо´го, від сво´го
|
Іменник у множині;
числівник 2, 3, 4 + іменник |
брати´, шляхи´ два (три, чотири) бра´ти, шля´хи
|
Слова Україна, український, українець, українка
|
Украї´на, украї´нський, украї´нець, украї´нка
|
Відповідаємо на запитання
Як зазначалося, серед запитань тесту є одне,
присвячене саме наголосу. У ньому пропонується обрати слово, наголос у якому позначений правильно: нена´висть, фа´ховий чи випа´док.
Останній варіант відпадає відразу, адже, як ми
пам’ятаємо, слово "випадок" має наголос
на першому складі. У прикметнику "фаховий" правильно
наголошувати на останній склад. Тож правильною відповіддю буде слово "ненависть", де наголос поставлений
правильно.
Консультант
Кадровика
