Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 10.12.15 № 889 "Про
державну службу" (надалі – Закон №
889) у разі порушення наданих цим законом прав або виникнення перешкод у
реалізації таких прав державний службовець у
місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення
його прав або перешкод у їх реалізації. Але, визначення терміну "скарга",
а також її форми цим законом не передбачено.
Частина четверта статті 3 Закону України від 02.10.96 № 393 "Про
звернення громадян" містить поняття терміну "скарга", це
звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян,
порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян,
посадових осіб.
Водночас, першим і другим реченнями сьомої частини статті 5 цього закону
встановлено, що у зверненні (скарзі) має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові,
місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження,
пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно
бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Наказом Державного комітету України з питань
технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.03 N 55 затверджено Національний
стандарт України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована
система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання
документів. ДСТУ 4163-2003" (надалі
– Стандарт), який поширюється
на організаційно-розпорядчі
документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення,
протоколи, акти, листи
тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (надалі - підприємство).
Стандарт
установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і
розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних
засобів. Вимоги Стандарту щодо оформлювання реквізитів можна поширювати на всі
класи уніфікованих систем документації.
Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.15 №1000/5 затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання
документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах і організаціях, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 22 червня 2015 року за № 736/27181 (надалі
– Правила), якими встановлено єдині вимоги щодо створення управлінських
документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного
зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил, службовий
документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином
засвідчений документ, що одержаний чи створений підприємством у процесі її
діяльності та має відповідні реквізити.
З наведеного вище випливає, що державний службовець для написання скарги на
ім’я керівника державної служби, може взяти за основу вимоги цих нормативно-правових
актів, з урахуванням певних нюансів, які характерні для конкретного державного
органу.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби
утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів (частина друга
статті 11 Закону № 889).
Стосовно зазначення у скарзі фактів порушення прав державного службовця або
перешкод у їх реалізації, то статтею 7 Закону № 889 визначено основні права
державного службовця, тобто він має право на:
- повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе
ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;
- чітке визначення посадових обов’язків;
- належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення;
- оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової
діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження
державної служби (у разі укладення);
- відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону;
- професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб
державного органу;
- просування по службі з урахуванням професійної компетентності та
сумлінного виконання своїх посадових обов’язків;
- участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів;
- участь у діяльності об’єднань громадян, крім політичних партій у
випадках, передбачених цим законом;
- оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного
стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить
негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності;
- захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх
посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог цього закону;
- отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій,
органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до
його повноважень, у випадках, встановлених законом;
- безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної
служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової
діяльності;
- проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття
безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Державні службовці також реалізують інші права, визначені у положеннях про
структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених
керівниками державної служби в цих органах.
Водночас, статтею 8 Закону № 889 визначено основні обов’язки державного
службовця.
Керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня
отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь
(рішення). У разі неотримання в установлений строк обґрунтованої відповіді на скаргу
або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може
звернутися із відповідною скаргою до суду (частини третя та четверта статті 11
Закону № 889).
Наголошуємо.
Подання письмової
скарги є правом державного службовця. Вона спрямовується безпосередньо
керівнику державної служби в державному органі і не потребує будь-якого
інформування або погодження або візування безпосереднім його керівником, керівником
самостійного структурного підрозділу (за наявності). чи іншими посадовими
особами державного органу.
|
Читати:
