Правові,
економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері
зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та
реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, визначаються Законом
України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення" (надалі – Закон про зайнятість).
Відповідно до
статті 1 цього закону особи працездатного віку - особи віком від 16 років (проживають
на території України і за станом здоров'я здатні до активної трудової
діяльності), які не досягли встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.03 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" (надалі – Закон № 1058)
пенсійного віку.
Підвищення
конкурентоспроможності молоді
Молодь, молоді
громадяни, це громадяни України віком від 14 до 35 років (стаття
1 Закону України від 05.02.93 № 2998 "Про сприяння соціальному становленню
та розвитку молоді в Україні").
Студенти
закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної
(професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним
рівнем "кваліфікований робітник", освітньо-професійним ступенем
"фаховий молодший бакалавр", освітнім ступенем "молодший
бакалавр", "бакалавр", "магістр" та продовжують
навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити
стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на
підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання (надалі –
підприємство), на умовах, визначених договором про стажування у вільний від
навчання час (стаття 29 Закону про зайнятість).
Освітньо-кваліфікаційні
рівні та ступені вищої освіти визначено статтею 5 Закону України від 01.07.14 №1556 "Про вищу освіту".
Ступеневість та
освітньо-кваліфікаційні рівні професійної (професійно-технічної) освіти
визначено статтями 13 і 15 Закону України від 10.02.98 № 103 "Про
професійну (професійно-технічну) освіту".
Положення про ступеневу
професійну (професійно-технічну) освіту, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 03.06.99 N 956.
Відповідність присвоєння
випускникам професійно-технічних навчальних закладів рівнів кваліфікації (розрядів, класів, категорій,
груп) з конкретних робітничих професій атестаційному рівню професійно-технічного навчального закладу визначається
Державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.07 N 1117.
Метою
стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків,
удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових
технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
Порядок
укладення договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів
закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в
установах та організаціях і Типова форми договору про стажування студентів
закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної)
освіти на підприємствах, в установах та організаціях, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 16.01.13 № 20.
Звертаємо
увагу, що дія цього Порядку не поширюється на:
- студентів закладів вищої освіти, що
проходять стажування у державних органах та їх апараті, органах місцевого
самоврядування;
- студентів
медичних закладів вищої освіти та інтернів;
- курсантів
(слухачів, студентів) закладів спеціалізованої освіти військового профілю,
військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;
- курсантів і
слухачів закладів вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України та Державної
служби України з надзвичайних ситуацій.
Стажування
проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника
підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною
професією (спеціальністю) не менш як три роки.
Укладення
договорів про стажування, організація та проведення стажування (в тому числі
неповнолітніх осіб) за професіями, пов’язаними з роботами із шкідливими та
важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, здійснюється
відповідно до законодавства з охорони праці та з урахуванням вимог
нормативно-правових актів, які регламентують умови праці і навчання за такими
спеціальностями (кваліфікаціями) або професіями (кваліфікаційними рівнями).
Одночасно з
укладенням договору про стажування керівник підприємства затверджує
індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування, у якому
зазначаються строки і місце його проходження (структурний підрозділ),
спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста,
режим стажування, а також його керівник.
За керівником
стажування закріплюється не більше двох стажистів.
Робота
керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, може
оплачуватися за рахунок коштів підприємства, передбачених на підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування
щомісяця у розмірах не менше 5% суми основної заробітної плати, яку вони
отримують за основним місцем роботи.
Договір про
стажування укладається у двох примірниках, один з яких зберігається на
підприємстві, другий - у стажиста. Зміни до договору про стажування вносяться
за згодою сторін шляхом укладення додаткового договору, що є невід’ємною
частиною договору про стажування.
Строк стажування
студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної
(професійно-технічної) освіти, за договором, не може перевищувати шести місяців.
Запис про
проходження стажування вноситься до трудової книжки стажиста, яка у разі
потреби оформляється згідно із законодавством.
Після
закінчення стажування стажистові видається висновок про його результати, в
якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також
характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей
стажиста.
Заклади
професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти разом з
роботодавцями сприяють студентам і учням у доступі до інформації про можливість
стажування.
Підвищення конкурентоспроможності деяких
категорій громадян
Питання підвищення конкурентоспроможності на ринку праці
актуальне для багатьох людей. Служба зайнятості пропонує громадянам отримати
ваучер на навчання, який допоможе опанувати нову професію або спеціальність,
удосконалити раніше здобуті знання та вміння.
Ваучер - документ встановленого зразка, що дає особі відповідно
до цього Закону право на перепідготовку або підготовку за іншою спеціальністю,
підготовку на наступному рівні освіти, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у
закладах освіти чи у роботодавця (стаття 1 Закону про зайнятість).
Право на
одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності шляхом
перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями
для пріоритетних видів економічної діяльності мають:
•особи віком старше 45 років, страховий стаж яких
становить не менше 15 років, до досягнення встановленого статтею 26 Закону №
1058 пенсійного віку;
•особи, звільнені з військової служби (крім
військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ,
Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і
підрозділів цивільного захисту, податкової міліції або Державної
кримінально-виконавчої служби України у зв’язку із скороченням чисельності,
штату або за станом здоров’я до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону
№ 1058 пенсійного віку, за наявності
вислуги не менше 10 років, які не набули права на пенсію відповідно до Закону України
від 09.04.92 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з
військової служби, та деяких інших осіб";
•особи, звільнені з військової служби після участі у
проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення
національної безпеки і оборони, з числа осіб з інвалідністю до отримання права
на пенсію відповідно до Закону № 2262;
Вибір
професії (спеціальності) із затвердженого переліку, форми та місця навчання
здійснюється особою.
Вартість ваучера встановлюється в межах вартості
навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, установленого законом.
Оплата
ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових
можливостей (стаття 30 Закону про зайнятість).
Порядок видачі
ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.13 № 207.
Дія цього
Порядку не поширюється на:
- осіб, які не
мають професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти;
- осіб, які
проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду
державного соціального страхування на випадок безробіття;
- осіб, які
зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні.
На підставі ваучера
здійснюються перепідготовка за робітничою професією; підготовка за
спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або
магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні
освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового
рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і
спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.
Навчання
здійснюється закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти,
підприємствами, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Міністерством
розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України переліком
професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, і є
резидентами.
Перелік професій,
спеціальностей, напрямів підготовки та підвищення кваліфікації, для навчання за
якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства соціальної
політики України від 25.06.15 № 661 (у
редакції відповідного наказу 03.12.15 № 1169), зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 09 липня 2015 року за № 817/27262.
