Відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 13.05.96 № 509."Про порядок обчислення часу на
території України" на території України запроваджено такий порядок обчислення часу: час другого
часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової
стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1
годину вперед і
в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад. Отже, двічі
на рік маємо клопіт із переведенням годинника. Тобто, 31 жовтня
о 4 годині, українці мають перевести годинники на одну годину назад.
Як облікувати й оплатити
робочий час працівників, яким "пощастило" працювати у продовжену ніч, оскільки
у працівників, які працюють позмінно, у графіках змінності визначено час
початку і закінчення зміни. Тому ті, хто буде працювати
у ніч із 30 на 31 жовтня 2021 року, у зв’язку з переведенням годинникових стрілок на одну годину назад, фактично
відпрацюють на годину більше.
Наприклад, зміна охоронця
бюджетної установи почалася 30 жовтня о 22 години та закінчилася 31 жовтня в
5:30 (30 хвилин - перерва для відпочинку і харчування, яка не включається в робочий
час), то виходить, що працівник відпрацював не сім годин, як зазвичай, а вісім.
Або, в акціонерному
товаристві працівники служби охорони виходять на роботу за графіком змінності. Іній
режим роботи - "доба/три" (24 години працюють, 72 години відпочивають). Облік
робочого часу в акціонерному товаристві - підсумований (обліковий період - квартал).
У зв’язку з переходом на
зимовий час із 30 на 31 жовтня (початок роботи 30 жовтня о 8:00, завершення - 31
жовтня о 8:00). Звідси постає запитання: чи потрібно зазначати таку додаткову
годину роботи в табелі обліку робочого часу і чи треба її оплачувати?
Як табелювати
роботу в нічну зміну при переході на зимовий час
Відповідно до частини другої
статті 30 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (надалі – Закон) роботодавець
зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і
бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Частиною першою статті
94 Кодексу законів про працю України (надалі
– КЗпП) та статтею 1 Закону визначено, що заробітна плата - це винагорода,
обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором
роботодавець виплачує працівнику за виконану ним роботу.
Тому в табелі обліку
використання робочого часу (надалі - Табель обліку)
роботодавець має зазначити фактичну кількість відпрацьованих працівником годин.
У Табелі обліку повинно
бути зазначено, що охоронець відпрацював:
у першому випадку:
- 30 жовтня - 2 години в нічний час (із 22:00 до 24:00);
- 31 жовтня - 6 годин у нічний час з урахуванням "переведеної" години (із 24:00 до 5:30);
у другому випадку:
- 30 жовтня всього 16 годин (із 8:00 до 24:00), у тому числі 2 години
в нічний час (із 22:00 до 24:00);
- 31 жовтня всього 9 годин (із 24:00 до 8:00), у тому числі 7 годин (із
24:00 до 6:00) у нічний час з урахуванням "переведеної" години.
Відповідно до частини
третьої статті 54 КЗпП нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години
ранку.
Водночас уважаємо, що роботодавець
повинен факт переведення годинникових стрілок в останню неділю жовтня на 1 годину назад, ураховувати
ще при складанні графіків змінності. Тобто, за графіком змінності в працівника
тривалість зміни в жовтні на 1 годину більше, і не звертати уваги на цю годину
не варто, оскільки як зазначено вище, законодавець вимагає від роботодавця вести достовірний облік часу,
фактично відпрацьованого кожним працівником.
Відповідно, у ніч
останньої неділі березня, коли переводимо годинникові стрілки на літній час - на годину вперед, працівники,
які працюватимуть у нічну зміну з фіксованим часом початку і закінчення робочої
зміни, відпрацюють на годину менше.
Як оплачувати "зайво" відпрацьовану годину при переході
на зимовий час
Насамперед, це залежить
від встановленого на підприємстві облікового періоду.
Якщо на підприємстві, в
установленому законодавцем порядку, не запроваджений підсумований облік
робочого часу, то ймовірно, ця година вважатиметься понаднормовою й підлягатиме
оплаті відповідно до частин першої і другої статті 106 КЗпП, тобто:
- за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в
подвійному розмірі годинної ставки;
- за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується
доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної
кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі
відпрацьовані надурочні години
Водночас, частиною третьою
статті 106 КЗпП визначено, що у разі підсумованого обліку робочого часу
оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий
час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою
цієї статті.
При підсумованому обліку робочого
часу наприкінці кожного місяця працівникам нараховують: основну заробітну плату,
надбавки, доплати, у тому числі за роботу в нічний час, святкові і неробочі дні
тощо. А ось роботу в надурочний час (за наявності надурочних годин) відповідно
до статті 106 КЗпП оплачують наприкінці облікового періоду.
Якщо працівнику служби охорони, який
працював у ніч "зимового переходу", встановлений оклад і він повністю
відпрацював усі дні за графіком роботи в жовтні, то йому нарахують оклад у
повному розмірі, навіть попри те, що він відпрацював за графіком роботи з 30 на
31 жовтня на годину більше.
Інша річ, якщо працівнику
встановлена годинна тарифна ставка (почасова оплата праці). У цьому випадку
додатково відпрацьована у зв’язку з переходом на "зимовий" час 1 година має
бути оплачена.
Слід пам’ятати, що: за усі години
роботи в нічний час у жовтні (у тому числі й за додаткову годину "зимового
переходу") працівнику (як "окладнику", так і працівнику з погодинною тарифною
ставкою) має бути нарахована відповідна доплата.
Відповідно до статті 108 КЗпП
робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, який установлюється
генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не
нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Після закінчення облікового
періоду роботодавець визначить наявність надурочних годин як різницю між
фактично відпрацьованим часом згідно з Табелем обліку і розрахунковою нормою
годин за цей період. У цих розрахунках братиме участь додаткова година.
Разом із цим, нагадуємо.
Частиною другою статті 233 КЗпП
визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має
право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати
без обмеження будь-яким строком.