Верховний Суд у складі
колегії суддів Касаційного адміністративного суду (надалі – ВС) висловився про необхідність звернення до комісії з
питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення
пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
ВС наголосив, що звернення
до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на
призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є необхідним лише
в тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню
зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами
праці.
Обставини справи
16 вересня 2016 року
позивач звернувся до об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької
області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 14
Закону України від 05.11.91 № 1788 "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем 17
жовтня 2016 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії через
відсутність необхідного пільгового стажу в підземних роботах – 25 років. Відмовляючи у
задоволенні позову, суди виходили з відсутності необхідного пільгового стажу в
підземних роботах – 25 років. Зазначили, що у разі ліквідації підприємства без
визначення правонаступника періоди роботи, котрі зараховуються до трудового
стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджується згідно з Порядком
підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії,
затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №
1231/13105 (надалі – Порядок), тобто
підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових
умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу
роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або
за вислугу років.
Згідно з висновками
судів попередніх інстанцій, позивач повинен був звернутись до комісії з питань
підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на
пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду
в Донецькій області із заявою про вирішення питання щодо зарахування періоду
роботи з 04.05.2001 до 31.03.2008 років на гідрошахті.
Верховний Суд
задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, та
ухвалив нове рішення про задоволення позову.
Оцінка суду
Відповідно до пункту 1
Порядку він визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються
до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу
років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації
підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Пунктом 3 Порядку
визначено, що підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи
для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів
роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території,
здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на
призначення пенсії.
За змістом зазначених
норм вбачається, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження
стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових
умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли у трудовій
книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня
у виробництві зі шкідливими умовами праці.
У випадку, що
розглядається, в трудовій книжці позивача чітко зазначено періоди роботи, її
характер, що, в свою чергу, виключає необхідність звернення до комісії з питань
підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на
пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду
України в Донецькій області.
Отже, період роботи
позивача з 04.05.2001 до 31.03.2008 на гідрошахті підлягає включенню до
пільгового стажу.
Колегія суддів
Верховного Суду також звернула увагу, що шахта, на якій працював позивач,
перебуваючи у трудових відносинах, включена до Переліку вуглевидобувних
підприємств, розташованих на підконтрольній українській владі території.
За вказаних обставин
Верховний Суд визнав можливим застосувати загальні принципи («Намібійські
винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті
оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення
антитерористичної операції, як доказів, оскільки неприйняття їх призвело б до
порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому
право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі
шкідливими умовами праці.
Постанова Верховного Суду
у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.09.2021 (справа№227/4273/16-а, адміністративне провадження № К/9901/43242/18).