В Україні темпи вакцинації просуваються не так швидко, як цього б хотілося керівництву держави.З метою активізації вакцинації було прийнято ряд
нормативно-правових актів (якість деяких викликає сумніви) щодо відсторонення
від роботи.
Ажіотаж підкріплюється відсутністю достатньої
роз’яснювальної роботи.
Не всі громадяни з числа тих, хто підлягає
обов’язковій сертифікації, можуть вакцинуватися у вказані строки.
Що робити,
якщо Ви отримали повідомлення про відсторонення?
Згадайте новину: Про відмову надавати інформацію про
вакцинування.
Теоретично є три варіанти:
1. Доводити у суді
неправомірність дій через недолугість законодавства.
2. Піти в оплачувану або
неоплачувану відпустку.
3. Написати заяву на дистанційну
роботу згідно з запропонованим нижче зразком.
|
Керівнику_______ від______________
ЗАЯВА
про переведення на дистанційну роботу
Відповідно до статті 21 Конституції України усі
люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є
невідчужуваними та непорушними. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен
має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку
він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Громадянам гарантується захист від незаконного
звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю
захищається законом.
Указані конституційні гарантії не лише
задекларовані у Конституції, але й знайшли своє відображення у численних
законах, від соціальних гарантій і компенсацій до кримінальної
відповідальності за різного роду порушення трудових прав. Чинна стаття 46 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) передбачає
відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом
допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані
наркотичного або токсичного сп'яніння;
- відмови
або ухилення від обов'язкових медичних оглядів,
- відмови від навчання, інструктажу і перевірки
знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Зі свого боку, я не порушував законодавства про
працю, яке б стало підставою для відсторонення. Так, я не з’являвся (не
з’являлася) на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або
токсичного сп'яніння, не відмовлявся та не ухилявся від обов'язкових медичних
оглядів та не відмовлявся від навчання, інструктажу і перевірки знань з
охорони праці та протипожежної охорони.
Відповідно до отриманого «___»_____2021 року
повідомлення мене повідомлено про відсторонення, обґрунтованого наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 04.10.21 № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій,
працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням".
Однак ні вказаний наказ, ні жоден інший
нормативно-правовий акт не передбачає можливості відсторонення невакцинованих
працівників.
Станом на сьогоднішній день жодним
нормативно-правовим актом не передбачено в яких випадках відсторонювати чи не
відсторонювати невакцинованих від Ковіду працівників (а також вакцинованих
однією вакциною), не передбачено винятків відсторонення (таких як наявність
протипоказань від щеплення), не розроблено та не проінформовано населення про
механізм отримання підтвердження протипоказань, тощо.
Окрім цього, згаданий Перелік не є тим документом
який зобов’язує проведення обов’язкового щеплення, адже таке рішення може
прийняти лише Головний державний санітарний лікар. Таке рішення досі не
прийнято.
Так, правові, організаційні та фінансові засади
діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню
інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій,
встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у
сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначаються Закону України від 06.04.2000 № 1645 "Про захист населення від інфекційних хвороб" (надалі – Закон).
Згідно з статтею 12 цього Закону профілактичні
щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є
обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та
організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та
(або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим
профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У
разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку,
встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених
видів робіт.
Перелік професій, виробництв та організацій,
працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших
відповідних інфекційних хвороб, встановлюється постановою Кабінету Міністрів
України від 23.01.03 № 559 (із наступними змінами).
Рішення про проведення обов'язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України. Таке рішення про проведення обов'язкових
профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на території України
головним державним санітарним лікарем України не приймалося, а було лише
прийнято рішення про затвердження переліку професій.
Варто також зазначити, що до цього часу не прийнято рішення уповноваженого органу, яке визнає Ковід особливо небезпечною інфекційною хворобою або масове поширення небезпечної інфекційної хвороби. На даний час Ковід, згідно з постановами Головного санітарного лікаря України визнається ВАКЦИНОКЕРОВАНОЮ хворобою. Згідно з часиною третьою статті 12 цього Закону у
разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового
поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та
об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї
інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Незважаючи на широке поширення згаданої хвороби,
показників епідемії на території України або в окремих регіонах не досягнуто
і офіційного рішення влади про визнання Ковіду епідемією не було. Про це
свідчать і численні відповіді МОЗ України на звернення громадян. Визнання
ВООЗ коронавірус пандемією не передбачає автоматичне визнання коронавірусу
епідемією в Україні.
Ураховуючи викладене вище, отримане мною повідомлення про відсторонення є незаконним. Я усвідомлюю, що нормативно-правовий колапс
викликаний не Вашими діями, а діями влади, і тому з розумінням ставлюся до
ситуації у яку Вас поставлено.
Зважаючи на це, вважаю, що переведення мене на дистанційну
форму роботи дозволить забезпечити безперебійну роботу нашого закладу,
забезпечить досягнення мети та завдань а також дотримання моїх конституційних
прав.
Так, відповідно до частини одинадцятої статті 602
КЗпП на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції
працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення
загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи
іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом
(розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового
укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З
таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з
дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
З урахуванням зазначеного вище, прошу Вас
перевести мене на дистанційну роботу.
У разі недотримання моїх конституційних прав, залишаю за собою право на звернення до суду на відшкодування матеріальних та моральних збитків. «___»_____ 2021 року (підпис) |
Заяву потрібно подавати таким чином, щоб у Вас зберіглася
копія цієї заяви з відміткою про отримання ( через поштове відділення цінним
листом – з описом вкладень та повідомленням про отримання листа).тут
