Немає письмового повідомлення - немає планової перевірки

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (справа № 826/8917/17) визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.17№ 295, тобто скасовано спеціальний акт, яким встановлювався порядок здійснення перевірок Державною службою України з питань праці (надалі – Держпраці). Станом на сьогоднішній день, порядок проведення перевірок органами Держпраці регулюється лише Законом України від 05.04.07№ 877  "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі – Закон № 877). Цим же законом та Податковим кодексом України регулюється порядок перевірок органами Державної податкової служби України (надалі – ДПС)

Пропонуємо більш детально розглянути особливості здійснення перевірок такими контролюючими органами як ДПС та Держпраці, зокрема в тій частині, що стосується направлення письмового повідомлення про проведення перевірки, а також проаналізувати наслідки його відсутності.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 5 Закону № 877, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Як бачимо, даною нормою встановлено обов’язок контролюючого органу направляти письмове повідомлення суб’єкту господарювання про проведення перевірки. Однак, на практиці трапляються випадки, коли таке повідомлення не направляється.

Стосовно обов’язку зрозуміло, а от як щодо наслідків недотримання такого обов’язку з боку контролюючого органу? Тут пропонуємо звернутися до судової практики.

Щодо Держпраці

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у постанові від 25.01.2018 року по справі № 804/15742/15 вказано, що порушення перевіряючим вимог частини четвертої статті 5 Закону № 877, якою встановлено можливість здійснення планового заходу з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про його проведення не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу є підставою для визнання протиправними дій  по проведенню такої  перевірки,  та як наслідок, припис також є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо ДПС

Тут все куди легше, адже окрім Закону № 877, обов’язковість направлення повідомлення про проведення перевірки встановлено ще й Податковим кодексом України. Відповідно до пункту 77.4 статті 77 цього кодексу про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Верховний Суд з даного питання висловлює однозначну позицію: відсутність доказів повідомлення про проведення перевірки є порушенням порядку проведення перевірки, що дає підстави вважати висновки такої перевірки передчасними, а наслідки такої перевірки у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій є неправомірними та підлягають скасуванню. Така позиція висвітлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/924/17, від 07.05.2018 у справі № 810/3188/17, від 02.05.2018 у справі № 804/3006/17.

Отже, судова практика у спорах з Держпраці та ДФС зводиться до того, що планова перевірка можлива лише за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про його проведення не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

У разі неотримання суб’єктом господарювання за 10 днів до здійснення планової перевірки повідомлення, він має право не допускати посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки, на підставі статті 10 Закону № 877, а усі наслідки здійсненної перевірки підлягають скасуванню.

Тож, якщо на підприємство завітала посадова особа контролюючого органу, радимо керівництву ретельно перевірити дотримання перевіряючими всіх формальних вимог, зокрема, щодо направлення/отримання повідомлення про проведення перевірки та обов’язково звернути увагу на строки.