Військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що
забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і
військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період
людських і транспортних ресурсів на відповідній території відповідно до
Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 03.06.13 № 389 (надалі
– Положення № 389).
Військові комісаріати відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до
виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних
ресурсів, призначених для забезпечення потреб оборони держави;
- здійснюють контроль за проведенням на підприємствах роботи з ведення
військового обліку військовозобов’язаних, у тому числі резервістів, а також
призовників та бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на
воєнний час;
- взаємодіють з підприємствами єдиної транспортної системи під час її
підготовки і функціонування в особливий період тощо (пункт 9 Положення).
Відповідно до абзацу першого пункту 77 Порядку організації та ведення
військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 07.12.16 № 921 (надалі – Порядок № 921) обласні військові комісаріати у взаємодії з
облдержадміністраціями проводять відповідно до затверджених ними планів
перевірку державних органів, підприємств,
установ та організацій, що перебувають на відповідній території (крім СБУ).
Районні (міські) військові комісаріати відповідно до затверджених районними
держадміністраціями, міськими радами планів щороку
проводять перевірку виконавчих органів сільських, селищних та міських
рад, а також підприємств, установ та організацій,
що перебувають на території їх відповідальності та в яких працюють
військовозобов’язані, що заброньовані за ними, а також
військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження. Решта виконавчих органів сільських,
селищних та міських рад, підприємств,
установ та організацій перевіряються один раз на три роки. Результати
перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового
обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з
даними районних (міських) військових комісаріатів (додаток 7) і журналу обліку
перевірок стану військового обліку районного (міського) військового комісаріату
(додаток 28), який після закінчення зберігається сім років (пункт 78).
Центральні органи виконавчої влади
та інші державні органи відповідно до затверджених ними планів проводять щороку перевірку стану
військового обліку на підприємствах, в
установах та організаціях, які перебувають у сфері їх управління (пункт 79).
Облдержадміністрації відповідно до затверджених ними планів у взаємодії з
обласними військовими комісаріатами проводять
перевірку державних органів, підприємств,
установ та організацій, що перебувають на території їх відповідальності. (пункт
80).
Райдержадміністрації, виконавчі органи міських рад у взаємодії з районними
(міськими) військовими комісаріатами відповідно до планів, затверджених
розпорядженнями голів райдержадміністрацій або рішеннями виконавчих органів
міських рад, проводять перевірку
стану військового обліку в органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та
організаціях, що перебувають на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці. Органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи та організації, які здійснюють бронювання
військовозобов’язаних та в яких працюють призначені в команди на воєнний час
військовозобов’язані, перевіряються один
раз на рік. Решта органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряється один раз на три роки. Результати перевірок вносяться
до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і
військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських)
військових комісаріатів (пункт 81).
За результатами перевірки складаються акти, які в
чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються відповідним
керівникам (та іншим зацікавленим органам) для реагування та вжиття заходів
згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів
перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та
звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.
Головами комісій з перевірки стану військового обліку призовників і
військовозобов’язаних державних органів, підприємств, установ та організацій,
що розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці,
призначаються заступники голів облдержадміністрації та райдержадміністрації відповідно.
До складу комісій включаються в обов’язковому
порядку представники:
- обласних, районних (міських) військових комісаріатів;
- мобілізаційних підрозділів обласних, районних держадміністрацій,
виконавчих органів з питань мобілізаційної роботи міських рад;
- органів (підрозділів) поліції;
- структурних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих
органів міських рад з питань охорони здоров’я, а також з питань освіти та
науки;
- підприємств, установ і організацій інших галузей економіки (за згодою).
Голові комісії або його заступнику, що проводить перевірку стану
військового обліку призовників і військовозобов’язаних, вручається
підписаний відповідним керівником та завірений печаткою припис
на право проведення перевірки стану військового обліку (додаток 29) та
затверджується план його роботи.
Керівники державних
органів, підприємств, установ та
організацій перевіряють наявність
приписів та документів, що засвідчують особу у посадових осіб, які
проводять перевірку, та допускають їх до роботи з визначеними документами.
Голови комісій, що проводять перевірку, на початку її проведення доводять
до відома керівників державних органів, підприємств, установ та організацій
плани роботи, а після завершення оголошують результати перевірки, які вносять
до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і
військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських)
військових комісаріатів.
Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, на яких
проведено перевірку стану військового обліку призовників і
військовозобов’язаних, організовують та забезпечують усунення виявлених
недоліків. Про вжиті заходи до усунення недоліків зазначені керівники
інформують у визначені в акті (журналі обліку результатів перевірки та звіряння
облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів) строки
керівника органу, який проводив перевірку.
У додатку 27 до Порядку № 921 визначено
вичерпний перелік питань (документів), які підлягають перевірці з організації та ведення військового обліку та
забезпечення функціонування системи військового обліку, зокрема пункт 5
стосується перевірки підприємств, установ та
організацій. Наприклад, перевіряються такі документи:
- накази керівників про призначення відповідальних осіб за ведення
військового обліку та їх посадові інструкції;
- штатний розпис;
- накази керівників про прийняття та звільнення з роботи призовників і
військовозобов’язаних;
- картотека карток П2 (особових карток державних службовців);
- планувальні та звітні документи за минулий та поточний роки;
- списки військовозобов’язаних і призовників,
- відомості про нарахування та отримання заробітної плати працівниками и
так далі.
Так, військові комісаріати, у межах наданих їм повноважень, мають право запитувати
у підприємств, установ, організацій необхідні документи.
У свою чергу підприємства, установи, організації, відповідно до абзацу
чотирнадцятого частини першої статті 21 Закону України від 21.10.93 № 3543 "Про
мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зобов’язані надавати інформацію, необхідну для планування і
здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону, зокрема, надавати
інформацію щодо:
- підготовки й утримання в належному стані техніки та об’єктів, призначених
для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим
формуванням;
- військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
- підготовки та накопичення військово-навчених людських ресурсів
призовників, військовозобов’язаних та резервістів для комплектування посад,
передбачених штатами воєнного часу тощо.
Водночас, цим Законом не визначено строків подання такої інформації, тому строк
має бути зазначений у самому запиті військового комісаріату на потрібну їм
інформацію.
Крім того, пунктом 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921 (у редакції відповідної
постанови від 17.06.15 № 405) керівники підприємств, установ та організацій подають військовим комісаріатам щороку до 20 червня та 20 грудня
інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а
також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях
на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі – Закон № 2232) встановлено, що органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Пунктом 37 Порядку № 921 визначено, що з метою ведення персонального обліку
призовників і військовозобов’язаних на державні органи, підприємства, установи
та організації покладається, зокрема, виконання таких заходів:
- надсилання у семиденний строк до відповідних районних (міських) військових
комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і
військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи
(відрахованих з закладу освіти);
- не рідше одного разу на рік
проведення звіряння особових карток працівників з обліковими документами
районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на
військовому обліку;
- у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів внесення до
особових карток призовників і військовозобов’язаних змін щодо їх сімейного
стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та
надсилання (у разі наявності) щомісяця до
5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про
зміну облікових даних;
- складення і подання щороку до 1
грудня до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які
підлягають приписці до призовних дільниць (у разі їх наявності);
- постійне інформування районних
(міських) військових комісаріатів про громадян та посадових осіб, які порушують
правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із
законом тощо.
- Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній
формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві,
електронного міжвідомчого обміну;
- Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та
місцевих органах виконавчої влади;
- Регламент організації взаємодії органів виконавчої влади в електронній
формі.
Відповідальність
підприємств (штрафні санкції)
Відповідно до статті 42 Закону № 2232 керівники, інші посадові особи
органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти
незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в
порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки,
приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу,
проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної
підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за
призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до
територіального центру комплектування та соціальної підтримки тощо, несуть
відповідальність згідно із законом.
Пунктом 12 Положення № 389 визначено, що військовий комісар представляє
інтереси Збройних Сил у відносинах з місцевими держадміністраціями, іншими
державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами та
громадянами на відповідній території та, зокрема, має право:
- здійснювати відповідно до своїх повноважень контроль за виконанням
підприємствами вимог законодавства з питань оборони;
- брати участь в межах своїх повноважень у проведенні перевірки технічного
стану транспортних засобів підприємств та їх придатності до передачі Збройним
Силам та іншим військовим формуванням під час мобілізації та у воєнний час;
- розглядати у випадках, передбачених законодавством, справи про
адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення тощо
Згідно зі статтею 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) посадові особи
підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення,
зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку
управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та
інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та
юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі,
встановлених цим Кодексом та іншими законами України (частина перша статті 27
КУпАП). Відповідно до:
-- статті 2101
КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та
мобілізацію (за неподання інформації про
наявність і технічний стан транспортних засобів, а також даних працівників, які
працюють на цьому транспорті) тягне за собою накладення штрафу на посадових
осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 гривен).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою
цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також
вчинення такого порушення в особливий період - накладення штрафу на посадових
осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 гривен);
-- статті 2125
КУпАП порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших
матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію у сфері оборони
країни, що призвело до розголошення такої інформації, тягне за собою накладення
штрафу на посадових осіб - від шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (від 1020 до
2720 гривен).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою
цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - накладення
штрафу на посадових осіб - від ста шістдесяти до двохсот шістдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2720 до 4420 гривен).
Штрафні санкції до призовників, військовозобов’язаних та резервістів за порушення
правил військового обліку (неприбуття без
поважних причин за викликом районного (міського) територіального центру
комплектування та соціальної підтримки, за відмову від проходження медичного
огляду та інших правил військового обліку) тягне за собою накладення штрафу
від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 гривен).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою статті
210 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також
вчинення такого порушення в особливий період - накладення штрафу від п’ятдесяти
до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривен).
До відома. Адміністративне стягнення може
бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а
при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його
виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення
відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні
правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду
(судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня
вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через
три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення,
зазначені у частинах третій - шостій статті 38 КУпАП.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях
порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення
може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про
закриття кримінального провадження.
Статтею 39 КУпАП визначено строк, після закінчення якого особа вважається
такою, що не була піддана адміністративному стягненню
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки
розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів
комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, статтями 17213 і 17214 КУпАП встановлено
відповідальність військовою службовою
особою за зловживання та/або перевищення військовою службовою особою влади чи
службових повноважень.
Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а
також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади,
пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи
адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за
спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до статті).
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю,
несуть, зокрема, відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які
залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про
військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну
(невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",
- у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом
на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно
порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які
використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої
груп, застосовується попередження;
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про
працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному
розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення
порушення;
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про
працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення тощо.
Штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань
нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, але
беручи до уваги перелік питань (документів), які підлягають перевірці з
організації та ведення військового обліку та забезпечення функціонування
системи військового обліку (додаток 27 до Порядку № 921), вважаємо, що представник відповідного
військового комісаріату має право (або
повинен) повідомити в установленому порядку територіальний орган Державної
служби України з питань праці про виявлені під час проведення перевірки порушення
актів трудового законодавства, за які наступає відповідальність юридичних і
фізичних осіб – підприємців (за умови використання найманої праці).
Відповідно до Кримінального кодексу України (надалі – КК) ухилення:
- від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом
осіб офіцерського складу - карається обмеженням волі на строк до трьох років (стаття
335);
- від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період,
на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (стаття 336);
- від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім
відбудовного періоду) чи у разі проведення цільової мобілізації - карається
позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (стаття 336-1);
- призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку
після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру
комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби
безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається
штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 гривен) або виправними
роботами на строк до одного року;
- військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -
карається штрафом від п’ятисот до семисот (від
8500 до 11900 гривен) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
виправними роботами на строк до двох років (стаття 337).
За перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших
військових формувань в особливий період, санкції статті 1141 КК, як
до винних посадових осіб, так і до громадян, передбачають покарання у вигляді
позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.
