Обставини справи
Позивач
просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі
834 600,00 гривен без урахування утримання податку на доходи фізичних
осіб (через смерть матері).
Позиція КЦС ВС
Факт
заподіяння моральної шкоди позивачу у зв’язку з втратою близької людини
встановлений судами попередніх інстанцій. Зокрема, суди зазначали, що позивач,
у зв’язку із втратою матері, переживає душевні та психологічні страждання,
позбавлена можливості отримувати від неї піклування та матеріальну допомогу, що
тягне за собою порушення її нормальних життєвих зв’язків та докладання з її
боку додаткових зусиль для організації свого життя.
Встановлений
й причинний зв’язок між
шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв’язків
позивача з рідною людиною.
Судами
першої та апеляційної інстанції встановлено, що внаслідок незабезпечення
відповідачем безпечних умов праці, позивач втратила матір. Втрата є такою, що
не може бути відновлена, а тому її душевні страждання будуть тривати і надалі,
що свідчить про їх тяжкість.
Відповідно
до частини другої статті 153 Кодексу законів про працю України
забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або
уповноважений ним орган.
З
матеріалів справи вбачається, що факт смерті потерпілої від нещасного випадку
встановлений актом про груповий нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом від
20 вересня 2011 року, що передбачає право членів сім’ї померлої на
відшкодування їм моральної шкоди.
Тобто
суди зробили обґрунтований висновок про те, що позивачу заподіяно
моральну шкоду і вона має право на її відшкодування.
Європейський
суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є
складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена
законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ,
12 липня 2007 року).
Смерть
рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та
хвилювання.
Встановити
ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не
можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних
критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка
компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому
будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Зазначений
висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у
постанові Верховного Суду від 29 листопада 2019 року (справа № 213/4098/18, провадження № 61-14398св19).
Колегія
суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача,
характер психологічної травми, яку вона отримала у зв’язку зі смертю рідної
людини, конкретні обставини по справі, істотність вимушених змін у життєвих
стосунках позивачки, яка втратила турботу та підтримку близької людини,
зважаючи на те, що позивач є особою з інвалідністю першої групи з дитинства,
наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає що визначений розмір
моральної шкоди, відповідає засадам розумності, виваженості.
Постанова
КЦС ВС від 12.08.2021 (справа № 213/4130/19, провадження № 61-9848св20)
