Дійсно, велика
кількість посередників допомагає знайти омріяну роботу, однак, нерідко
зустрічаються і шахраї.
Міністерство
соціальної політики України у зв’язку з численними зверненнями громадян України
щодо порушення їх прав суб’єктами господарювання, які отримали ліцензії на
провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, а також
суб’єктів, які проводять таку діяльність без ліцензії, розпочало співпрацю з
правоохоронними органами щодо виявлення таких недобросовісних посередників та
вжиття до них відповідних заходів.
Пунктом 22
частини першої статті 1 Закону України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість
населення" (надалі – Закон про зайнятість)
визначено, що суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у
працевлаштуванні, - зареєстрована в установленому законом порядку юридична
особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності,
виду діяльності та господарювання, а також фізична особа - підприємець, що
надають послуги з посередництва у
працевлаштуванні в Україні та/або за
кордоном відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.
Діяльність суб'єктів
господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за
кордоном
Відповідно до статті
38 Закону про зайнятість, діяльність
суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у
працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню і регулюється законами
України від 02.03.15 № 222 "Про ліцензування видів господарської
діяльності", від 16.04.91 № 959 "Про зовнішньоекономічну
діяльність", цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Послуги з
посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до
заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць
(вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб'єктами господарювання
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у
сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору
(контракту найму). Обов'язковим додатком до зовнішньоекономічного договору
(контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за
кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.
Суб'єкт
господарювання, який надає послуги з посередництва (надалі – Посередник) у працевлаштуванні за кордоном, несе
відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового
договору, укладеного між особою та іноземним роботодавцем, копія якого
зберігається у такого суб'єкта протягом трьох років.
Надання послуг
з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення договору
про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та
суб'єктом господарювання. Посередник у працевлаштуванні за кордоном, не має
права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта
виконаних робіт.
Посередник у
працевлаштуванні за кордоном, сприяє громадянам, яким надано такі послуги, у
вирішенні питань правового і соціального захисту та інформує їх про механізм
добровільної участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні.
Частиною
четвертою статті 36 Закону про зайнятість визначено обов'язки Посередників
у працевлаштуванні за кордоном:
1) надавати
громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу
(вакансії), його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер
та оплату праці;
2)
співпрацювати з відповідним територіальним органом центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та
трудової міграції, підприємствами, установами та організаціями, профспілками та
їх об'єднаннями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями;
3)
забезпечувати захист інформації, що надійшла від громадян, які звертаються з
метою працевлаштування, та дотримання правил використання і поширення такої
інформації, встановлених законами України від 02.10.92 № 2657 "Про
інформацію" та від 01.06.10 № 2297 "Про захист персональних
даних", а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців
відповідно до закону;
4) подавати
територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості
про чисельність працевлаштованих ними осіб у встановленому порядку.
Форма звітності
№ 1-ПА "Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами
господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні" та
Порядок її подання затверджено наказом Міністерства соціальної політики України
від 03.06.19 № 851, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2019
року за № 717/33688.
Перелік кодів
країн світу для статистичних цілей, затверджено наказом Державної служби
статистики України від 08.01.20 № 32.
Посередники у
працевлаштуванні за кордоном, не мають права:
1) свідомо здійснювати набір, працевлаштування
або наймання працівників для робіт, пов'язаних з неприйнятними небезпеками і
ризиками, а також для робіт, на яких ці працівники можуть стати жертвами
зловживань чи дискримінації будь-якого характеру;
2) перешкоджати
найманню залученого працівника безпосередньо роботодавцем, обмежувати професійну
мобільність працівника, накладати санкції на працівника, який погодився на
роботу в іншого роботодавця;
3) надавати
працівників у розпорядження роботодавця для заміни його працівників, які
проводять страйк або інші колективні дії (частина п’ята
статті 36 Закону про зайнятість).
Претендентам на
отримання послуг у працевлаштуванні за кордоном
Перед
зверненням до Посередників у працевлаштуванні за кордоном необхідно знати:
1. Для надання послуг
посередництва, такі суб’єкти господарювання повинні мати ліцензію, видану
Міністерством соціальної політики України.
2. Діяльність Посередника має
здійснюватися виключно у межах адміністративної будівлі (офісному приміщенні),
а не онлайн, шляхом пересилання документів засобами поштового зв’язку.
3. У приміщенні Посередника повинні
бути розміщені: наказ про видачу йому ліцензії, витяги із Закону про
зайнятість, Закону України від 05.11.15 № 761 "Про зовнішню трудову
міграцію", завірена ліцензіатом інформація про види професійної
діяльності, за якими пропонується працевлаштування, та інші інформаційні
матеріали щодо працевлаштування за кордоном.
4. Посередник повинен мати
офіційний веб-сайт.
5. Посередник зобов’язаний надати
інформацію про майбутні умови праці.
6. Для працевлаштування за кордоном
оформляється трудова віза або інший документ, який надає дозвіл на працю.
7. Посередник має право надавати
сприяння у працевлаштуванні виключно до країн, які зазначені у документах,
поданих до Міністерства соціальної політики України (країни зазначені у
Переліку суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва, розміщеному на
офіційному веб-сайті Міністерства).
8. Посередник має право отримувати
плату виключно після укладення трудового договору між претендентом на працю за
кордоном та іноземним роботодавцем.
Звичайною
шахрайською схемою по видурюванні у громадян грошей, є пропозиція укласти
договір про надання інформаційно-консультативних послуг з посередником.
Так, договір
про надання інформаційно-консультативних послуг з працевлаштування – це
договір, за яким виконавець бере на себе обов’язки з консультування та надання
інформації щодо працевлаштування за кордоном.
Зазвичай такі договори включають в себе надання інформації про вакансії, умови
та розмір оплати праці, найменування та місцезнаходження роботодавців.
За договором
про надання інформаційно-консультативних послуг з працевлаштування на виконавця
покладається лише обов’язок надати інформацію.
Виконавець не
несе відповідальність:
- за
невиконання умов найму роботодавцем (графік та умови роботи, робочий процес,
умови проживання, оформлення документів з боку роботодавця, тощо) та
взаємовідносини між роботодавцем і Замовником;
- за дії і
мотиви працівників посольства, результатом чого може бути відмова у дозволі на
перебування та працевлаштування Замовника на території даної країни.
Договір про
надання інформаційно-консультативних послуг з працевлаштування вважається
виконаним в повному обсязі з моменту отримання необхідної інформації (вакансія,
умови та розмір оплати праці, найменування та місцезнаходження роботодавців)
для укладення трудового договору чи цивільно-правової угоди з потенційним
роботодавцем.
Відтак,
оплативши послуги Посередника за отриману інформацію щодо ймовірних
роботодавців за кордоном, громадянин-претендент не має жодної гарантії про
реальне існування такого роботодавця та його дійсні наміри прийняти його на
роботу.
Якщо громадянин
України вже працює за кордоном та зіткнувся з порушенням своїх прав,
пам’ятайте, що консульські установи України за кордоном на постійній основі
здійснюють прийом громадян, надають безоплатну консультативно-правову допомогу
з консульських питань, а також інформацію щодо міжнародного права і
національного права іноземних країн.
Консульські установи наділені повноваженнями:
- вживати
заходів для відновлення порушених прав і інтересів громадян України через застосуванням правових механізмів,
передбачених законодавством іноземної держави, двосторонніми та
багатосторонніми договорами, учасниками яких є України;
- недопущення
будь-якої дискримінації громадян України за кордоном у порівнянні з громадянами
країни перебування;
- надання
консультативної та методологічної допомоги;
- вжиття
заходів, у випадках затримання або арешту громадян України, з метою
забезпечення неупередженого розгляду їх справ компетентними та судовими
органами країни перебування, надання необхідної консультативної допомоги,
моніторингу судових слухань, перевірки умов тримання громадян України у місцях
позбавлення волі та наявності у них скарг на умови тримання, можливості
користування належним кваліфікованим правовим захистом тощо;
- вжиття
заходів, в межах компетенції, для встановлення місцезнаходження фізичних осіб
України за кордоном;
- співпраця з
міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами з метою
вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили в
скрутне становище за кордоном;
- поширення
інформації, що спрямована на підвищення рівня знань про міграційне та трудове
законодавство конкретної іноземної держави, дій у типових проблемних ситуаціях.
Пропонуємо
звертатися із письмовою заявою на поштову або електронну адресу дипломатичного
представництва чи консульської установи України у відповідній іноземній країні,
для вирішення складних ситуацій пов’язаних з іноземними роботодавцями.
