Підвищуємо кваліфікацію дистанційно

Працівників направляють на курси підвищення кваліфікації. Навчання будуть проводити у три етапи, перший з яких - дистанційно. Чи є якісь особливості оплати часу навчання на дистанційних курсах?

Статтею 122 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Відповідно  до  статті  12  Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" прийнято постанову Кабінету  Міністрів України від 28.06.97 № 695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» (надалі – Постанова про гарантії), якою встановлено, що для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації,  підготовки,  перепідготовки  і  навчання інших професій з відривом від виробництва (надалі - навчання),  такі мінімальні державні гарантії:

- збереження  середньої  заробітної плати за основним місцем роботи за час  навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти,  які  направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за  кожним  місцем роботи;

- оплата вартості проїзду працівника  до місця навчання і назад;

- виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі,  встановленому  законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого  місяця  навчання  добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень,  а в наступні місяці, до закінчення строку навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривен х 6 = 102 гривні), виплачується стипендія в розмірі 20 відсотків добових.

На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У  разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення,  провадиться  в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, пов'язаних з наймом  житлового  приміщення, провадяться за місцем основної роботи.

Варто зауважити, що у багатьох моментах Постанови про гарантії застосовується відсильна норма, тобто для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатися до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98  № 59, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції відповідного наказу від 17.03.11 № 362) (надалі – Інструкція про відрядження)..

Але, згадані вище нормативно-правові акти (постанова, наказ) не містять особливостей щодо оплати вартості курсів підвищення кваліфікації працівників при дистанційному їх проведенні. Тому вважаємо, слід застосовувати загальні правила, але дивлячись на них через використання інформаційно-комунікаційних технологій ("дистанційну" призму).

Отже, якщо працівник проходить підвищення кваліфікації на першому етапі курсів дистанційно, тобто нікуди не їде (залишається вдома), то йому не потрібно оплачувати вартість проїзду до місця навчання і назад, виплачувати добові за кожний день перебування в дорозі (в іншому місті, де проходить навчання), а також відшкодовувати витрати, пов'язані з наймом житлового приміщення.

З наведеного випливає, що залишається лише вимога щодо збереження  середньої заробітної плати за основним місцем роботи на час навчання, яка розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінету  Міністрів України від 08.03.95 № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в  якому  відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абзац третій пункту 2), тобто місяцю направлення на курси підвищення кваліфікації.

Водночас слід відмітити, що за вчителями та іншими працівниками освіти,  які  направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за  кожним  місцем роботи.

 До відома. Абзацом першим пункту 4 розділу II Інструкції про відрядження встановлено, що за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".

Суми витрат на відрядження зазначено у додатку 1 до цієї постанови. Зокрема, сума добових витрат по Україні – 60 гривен, а гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу (не більш як) 600 гривен.

Разом із цим, абзацом третім пункту 5 розділу II Інструкції про відрядження передбачено, що працівнику відшкодовуються витрати на службові телефонні розмови в розмірах за погодженням з керівником.

При дистанційній роботі (стаття 60² КЗпП) передбачається, за погодженням між сторонами, забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами (за їх наявності).

Ураховуючи наведене вважаємо, що працівник, направлений в установленому порядку на курси підвищення кваліфікації, при дистанційному їх проведенні через використання інформаційно-комунікаційних технологій, може порушувати перед керівником питання про надання йому відповідних ресурсів і засобів.

Або погоджувати з керівником питання щодо оплати витрат, пов’язаних з використанням власних відповідних ресурсів і засобів на першому етапі курсів підвищення кваліфікації.