Відносини, що виникають
у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ. Особливості оподаткування
податком на прибуток підприємств та включення неприбуткових організацій до
Реєстру визначено пунктом 133.4 статті 133 ПКУ.
Перелік неприбуткових
організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ і не є
платниками податку на прибуток підприємств, визначено підпунктом 133.4.6 пункту
133.4 статті 133 ПКУ.
Порядок ведення Реєстру
неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств,
установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.16 №440 (надалі – Порядок).
Відповідно до пункту 7
Порядку контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до
Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним підпунктом
133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ.
ПКУ та Порядком не
передбачено особливостей включення підприємств, установ, організацій до Реєстру
згідно з їх організаційно-правовою формою, що міститься у Єдиному державному
реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Правові основи
господарської діяльності (господарювання) встановлює Господарський кодекс
України (надалі – ГК).
Відповідно до частини
першої статті 62 ГК підприємство – самостійний суб’єкт господарювання,
створений компетентним органом державної влади або органом місцевого
самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих
потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної,
торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та
іншими законами.
Згідно із частиною
четвертою статті 63 ГК унітарне підприємство створюється одним засновником,
який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний
капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи,
безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником
(наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством
і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання
реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні,
комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян,
релігійної організації або на приватній власності засновника.
Особливості здійснення
господарської діяльності державними унітарними підприємствами визначено
статтями 73–77 ГК.
При цьому, абзацом
п’ятим частини шостої статті 73 ГК встановлено, що особливості управління
державним унітарним підприємством визначаються Законом України від 21.09.06 №185 “Про управління об’єктами державної власності” (надалі – Закон № 185).
Згідно із частиною
першою статті 73 ГК державне унітарне підприємство утворюється компетентним
органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини
державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери
його управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно
містити слова “державне підприємство” (частина четверта статті 73 ГК).
Відповідно до частини дев’ятої
статті 73 ГК державні унітарні підприємства діють як державні комерційні
підприємства або казенні підприємства.
Основним плановим
документом державного комерційного підприємства та казенного підприємства є
фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює
видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій
протягом року відповідно до установчих документів.
Статями 75 і 77 ГК
визначено, що розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств та
казенних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану
з урахуванням вимог ГК та інших законів.
У фінансовому плані
затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і
зараховуються до Державного бюджету України.
Особливості відрахування
державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями частини прибутку
(доходу) до Державного бюджету України встановлено статтею 11 1 Закону № 185.
Зокрема відповідно до
частини першої статті 11 1 Закону № 185 державні унітарні підприємства (крім
державних підприємств, визначених цією частиною статті 11 1 Закону № 185) та їх
об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до
Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене,
спрямування державним унітарним підприємством до Державного бюджету України
частини чистого прибутку (доходу) відповідно до статті 111 Закону №
185 є розподілом прибутку (доходу) на користь держави як власника.
Крім того, відповідно до
частини третьої статті 73 ГК майно державного унітарного підприємства перебуває
у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві
господарського відання чи праві оперативного управління.
Отже, власником майна,
що закріплюється за державними унітарними підприємствами, залишається держава.
Водночас повідомлено,
що Міністерство фінансів України, яке є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної
державної податкової політики повідомляло, (лист від 23.10.21 №
11210-09-62/32268), що позиція міністерства із зазначеного питання, викладена раніше
(лист від 23.09.16 № 31-23010-04-10/26953), залишається незмінною, а саме, для
перебування державних унітарних підприємств в Реєстрі, відсутні правові
підстави оскільки такими підприємствами не можуть бути дотримані вимоги,
встановлені підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ.
