Сучасні подружжя часто уникають офіційної
реєстрації шлюбу у відділах державної реєстрації актів цивільного стану,
натомість обирають спільне проживання у фактичному шлюбі. Та в цьому випадку
треба розуміти, що можуть виникнути ситуації, коли факт проживання однією сім’єю
доведеться доводити в суді, наприклад, при необхідності поділу спільного майна.
Частина друга статті 3 Сімейного кодексу України визначає, що сім’ю складають особи, які спільно проживають,
пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Отже, відповідно до зазначеного
вище ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та
жінкою, є:
- спільне проживання чоловіка й
жінки;
- спільний побут;
- взаємні права та обов’язки.
Конституційний суд України у
своєму рішенні від 03 червня 1999 року (справа № 1-8/990 зазначив, що
обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту
спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто:
- наявність спільних витрат;
- спільний бюджет;
- спільне харчування;
- купівля майна для спільного
користування;
- участі у витратах на утримання
житла, його ремонт;
- надання взаємної допомоги;
- наявність усних чи письмових
домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
- інші обставин, які засвідчують
реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання
чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не
визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки
без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та
жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
У роз’ясненнях Верховного суду
України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду
справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту
5 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (надалі – ЦПК) суд вправі розглядати
справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без
шлюбу за таких умов:
- має місце спільне проживання
чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти
років);
- мета встановлення факту
(розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
- відсутній спір про право.
Відповідно до пункту 5 частини
першої статті 315 ЦПК установлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та
жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження. Норма цієї
статті щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки
застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання
чинності Сімейним кодексом України).
Статтею 316 ЦПК визначено, що заява
фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до
суду за місцем її проживання.
Тобто, розгляд справ про
встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення
шлюбу перебуває в компетенції районних, районних у місті, міських чи
міськрайонних судів за місцем проживання. Тобто саме до цих інстанцій слід
звертатися з відповідною заявою.
Підсудність справ за заявою
громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має
юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного
Суду.
За подання заяви особа сплачує
судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України від 08.07.11 №3674 "Про судовий збір". Вартість судового збору за подання заяви
фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового
мінімуму для працездатних осіб.
Заява про встановлення факту
проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як
загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями
175 і 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 цього
кодексу.
Відповідно до статті 318 ЦПК у
заяві повинно бути зазначено:
- який факт заявник просить
встановити та з якою метою;
- причини неможливості одержання
або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
- докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що
підтверджують викладені в заяві обставини, що між заявником та іншою особою
мали місце фактичні шлюбні стосунки, а також довідка про неможливість
відновлення втрачених документів.
Водночас законодавцем не визначено,
які саме докази є беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому
вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов’язком суду
при їхньому оцінюванні.
Утім важливо наголосити, що
згідно з позицією Верховного Суду показання свідків та спільні фото не можуть
свідчити про факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації̈ шлюбу та
не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання (постанова Верховного
Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
від 12 грудня 2019 року (справа № 466/3769/16, провадження № 61-5296св19).
Що ж до належних доказів
проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, то такими відповідно до постанови
Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного
цивільного суду від 15 серпня 2019 року (справа № 588/350/15, провадження №
61-30273св18), зокрема, є:
- ведення спільного господарства;
- наявність у сторін спільного
бюджету;
- проведення спільних витрат;
- придбання майна в інтересах
сім’ї;
- наявність між сторонами
подружніх взаємних прав та обов’язків;
- інші докази, які вказують на
наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Отже, до заяви про встановлення
факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу як докази, можуть
бути додані:
- свідоцтва про народження дітей;
- довідки з місця проживання;
- свідчення свідків;
- листи ділового та особистого
характеру тощо
Також це можуть бути:
- свідоцтво про смерть одного із "подружжя";
- свідоцтва про народження дітей,
в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
- виписки з погосподарських
домових книг про реєстрацію чи вселення;
- заяви, анкети, квитанції,
заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя"
вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного.
Окрім цього, докази, що свідчать про спільне ведення господарства можуть
бути:
- спільна сплата рахунків;
- оформлення кредитів;
- докази про спільне придбання
майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право
власності);
- довідки (або акти обстежень
житлових умов згідно Додатку 3 до Правил обліку громадян, які потребують
поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР,
затверджено постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.84 № 470
та/або житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення
господарства.
Зразок заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без
шлюбу.
Судова практика
- постанова Верховного Суду у складі колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року (справа№ 489/5982/17, провадження № 61-4452св19);
- постанова Верховного Суду у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2020 року (справа№ 303/2865/17, провадження № 61-43499св18);
- постанова Верховного Суду у складі колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2020 року (справа № 738/1452/17, провадження № 61-13412св19);
- пунктом. 2 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 30.05.08 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"
визначено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних
фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка
у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту
проживання зі спадкодавцем однією сім`єю);
- постанова Верховного Суду у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року (справа№ 354/693/17-ц, провадження № 61-48153св18);
- постанова Верховного суду у складі колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2019 року (справа № 588/350/15, провадження № 61-30273св18) де, зокрема зазначено, що факт
спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят,
пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без
доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та
взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що
між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені
відносини, які притаманні подружжю.
- пунктом 9 листа Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.13 № 24-753/0/4-13 "Про
судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено, якщо
виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа
може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі
відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у
такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин
із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі
спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Підготовлено з використанням інформації тут