Слід звернути увагу, що
роботодавець не має права направляти на підвищення кваліфікації працівника,
який перебуває на лікарняному, оскільки на період тимчасової непрацездатності
працівнику надається листок непрацездатності, який є підставою для звільнення від
виконання посадових обов’язків і доручень у зв’язку з непрацездатністю.
Отже, направлення працівника на навчання для підвищення кваліфікації в період
хвороби є протизаконним (лист Міністерства
фінансів України від 20.01.07 № 31-18030-07-10/854).
Ураховуючи тимчасову непрацездатність
працівника роботодавцю необхідно:
- домовитися з навчальним
закладом про перенесення початку проходження підвищення кваліфікації працівника
на інший строк;
- унести відповідні зміни до
наказу (розпорядження) про направлення працівника на навчання для підвищення
кваліфікації.
За такого розвитку подій дні
тимчасової непрацездатності працівника, посвідчені лікарняним листом, підлягає
оплаті в загальному порядку.
Але якщо хворого працівника
всупереч вимогам законодавства все ж направляють на підвищення кваліфікації з
відривом від виробництва? У цьому випадку в табелі обліку використання робочого
часу робочі дні, пропущені у зв’язку з проходженням підвищення кваліфікації з
відривом від виробництва, відображаються кодом "ІН" (цифровий код "22").
Відповідно до статті 122 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП),
постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються
для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших
професій з відривом від виробництва" (надалі
– Постанова № 695), при направленні працівників для підвищення кваліфікації
з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада), середня
заробітна плата за основним місцем роботи за час навчання. і провадяться виплати, передбачені
законодавством.
Середня заробітна плата розраховується
шляхом множення середньоденної зарплати працівника, розрахованої згідно з
вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100, на кількість робочих днів,
пропущених ним у зв’язку з проходженням підвищення кваліфікації. Графік
проведення занять на курсах підвищення кваліфікації при цьому не має значення.
Частиною першою статті 22 Закону
України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування" визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності
надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю
або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), а також перераховано
страхові випадки.
Оскільки працівник не скористався своїм правом перебування на лікарняному, а став до роботи, допомога по тимчасовій непрацездатності має бути виплачена тільки за дні фактичного перебування на лікарняному. За дні хвороби, що припали на період підвищення кваліфікації, допомога по тимчасовій непрацездатності працівнику не виплачується (лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.05.15 № 5.2-32-846 "Про виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності").
Про виплату добових при
направленні на курси підвищення кваліфікації
Гарантією для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, є
вимоги статті 122 КЗпП, якою передбачено, що при направленні працівників для
підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце
роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.
Пунктом 1 Постанови N 695 установлено, що для працівників, які
направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і
навчання інших професій з відривом від виробництва (далі – навчання), зокрема,
передбачено виплату добових за кожний день перебування в дорозі в розмірі,
встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам
протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому
законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення
терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше 6
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі
20% добових.
Іншого нормативно-правовими актами з порушеного у зверненні питання не
передбачено.
Виходячи з викладеного, у разі якщо працівник направляється на навчання строком
більш одного місяця та його заробітна плата в наступні місяці, до закінчення строку
навчання, перевищує шість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на цей
час сума дорівнює 102 грн. (17,0 х 6)), стипендія в розмірі 20% добових
відповідно до вимог Постанови N 695 - не виплачується.
Лист Міністерства
соціальної політики України від 08.10.19 N 1253/0/204-19
При цьому зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими
актами, за своєю природою вони мають інформаційний, роз’яснювальний та
рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм.
