77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!

Штрафні санкції за неповідомлення про прийняття на роботу працівника

З 1 січня 2015 року встановлено, що неподання Державній фіскальній службі України (надалі - ДФС) інформації про прийняття на роботу працівника може загрожувати роботодавцю штрафом у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.
До відома: 
мінімальна заробітна плата для працездатних осіб з 1 травня по 30 листопада 2016 року становить 1450 гривень, у погодинному розмірі 8,69 гривні (Закон України від 25.12.15 № 928 
"Про Державний бюджет на 2016 рік"
Загальні вимоги щодо укладення трудового договору між роботодавцем та працівником визначені статтею 24 Кодексом законів про працю України (надалі — КЗпП). Так частина третя цієї статті встановлює, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Відповідно до статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу,  зокрема, в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.13 № 509 (із змінами, внесеними на підставі відповідної постанови  від 03.02.16 № 55) (надалі - Порядок).
Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України від 05.07.12 № 5067 “Про зайнятість населення” (надалі - Закон № 5067).

Зверніть увагу!
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку штрафи накладаються Головою Державної служби України з питань праці, (надалі - Держпраці), його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції (функціональних обов'язків), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (посилання на веб-сторінки управліннь Держпраці).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:
а) рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
б) акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу (надалі - державний орган)

Уповноважена посадова особа державного органу не пізніше ніж через 10 (десять) днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, яка розглядається у 15 (п’ятнадцятиденний) строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
До відома:
Якщо в нормативно-правовому акті не вказано (конкретизовано) слово "робочі" - 
вважається, що строки визначаються календарними днями. 

При надходженні від роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого письмове клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду може бути продовжений Головою Держпраці або його заступниками, але не більше ніж на 10 (десять) днів.

Про розгляд справи відповідні державні органи зобов'язані письмово повідомить роботодавцю не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення робиться позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника роботодавця, щодо якого її порушено. Разом із цим, державний орган може розглянути справу без участі представника за умови, що його поінформовано відповідно до вимог Порядку, але не отримано обґрунтоване письмове клопотання про перенесення строку розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Державної служби України з питань праці, яка складається у двох примірниках за формою, встановленою Міністерством соціальної політики України (проект наказу)Один примірник постанови протягом 3 (трьох) днів надсилається в установленому актами законодавства порядку роботодавцю, стосовно якого її прийнято.
Прийнята державним органом постанова може бути оскаржена роботодавцем у судовому порядку.

Роботодавець повинен  сплатити  штраф протягом 1 (одного) місяця з дня прийняття постанови про його накладення та повідомити відповідний державний орган.
Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:
а) у судовому порядку:
- регіональними центрами зайнятості 
(щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону № 5067);
- територіальними органами Держпраці 
(щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 Закону № 5067);
б) органами державної виконавчої служби 
(щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП).

Відповідальність (накладення штрафу) за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці роботодавець (інші винні посадові особи) несуть на підставі статті 41 Кодекса України про адміністративні правопорушення
Наприклад, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб організацій  від 500-1000 (п'ятисот до однієї тисячі) ***неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень).
Якщо вчинене повторне порушення, то штраф від від 1000-2000 (однієї тисячі до двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга (введена з 01 січня 2004 року - Закон України від 22.05.03 № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб") в 2016 році дoрівнює 689 гривень.