Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (надалі – Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
- тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
- необхідності догляду за хворою дитиною;
- необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
- догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
- карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
- тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;
- протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
- перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Також, вказана стаття регулює умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати.
У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим законом (абзац п'ятий частини другої статті 22 Закону № 1105).
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці (частина шоста стаття 22 Закону № 1105).
Відповідно до статті 31 Закону № 1105, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Пунктом 3.15. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.01 № 455,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за N 1005/6196, встановлено, що листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років не видається.
Ураховуючи зазначене вище, листок непрацездатності по догляду, виданий лікарем в період відпустки, вважається виданим в порушення пункту 3.15. Інструкції 455, а дні непрацездатності, незалежно від того на який період відпустки вони припали, не підлягають оплаті відповідно до частини шостої статті 22 Закону № 1105.
