Праця та заробітна плата
1. Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.16 №523 "Деякі питання обслуговування коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування" затвердив порядок, яким визначено процедуру казначейського обслуговування коштів Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Варто нагадати, що Фонд соціального страхування України утворено шляхом злиття фондів соцстрахування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Бюджетним кодексом України передбачено казначейське обслуговування коштів фондів соціального страхування в порядку, визначеному Урядом.
Згідно із зазначеним порядком Фонд соціального страхування України матиме змогу відкрити рахунки в Казначействі та акумулювати страхові кошти для безперебійного надання застрахованим особам страхових виплат і соціальних послуг.
2. Міністерство соціальної політики України наказом від 09.08.16 №865 "Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном" затвердило форму акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання госпсуб’єктом вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Як відомо, цей вид діяльності належить до тих, що підлягають ліцензуванню.
Отже, з’явилася форма акта перевірки, де фіксуватимуть порушення посередників у працевлаштуванні.
3. Міністерство соціальної політики України у листі від 07.04.16 № 5118/0/14-16/014 "Щодо діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" роз'яснило окремі нюанси роботи територіальних центрів соціального обслуговування. Зокрема, нормотворці відзначили таке.
По-перше, територіальний центр управі створити відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання підопічних. Однак із 01.01.2017 року це відділення може діяти для обслуговування не менш як 10 і не більш як 50 одиноких громадян.
По-друге, територіальні центри, як відомо, зобов’язані невідкладно обслуговувати внутрішньо переміщених осіб. У міністерстві пояснюють: "невідкладно" − означає надання соціальних послуг переселенцям у день звернення. Для обслуговування такі особи повинні подати документ, що посвідчує особу, та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
По-третє, посадовий оклад завідувача новоствореного відділення територіального центру визначають з огляду на кількість осіб на обслуговуванні (підпункт 2.2.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.05 № 308/519).
Якщо посаду завідувача відділення обіймає лікар, його посадовий оклад установлюють з огляду на тарифні розряди лікарів відповідних спеціальностей і кваліфікаційних категорій та підвищують на 10−25% залежно від обсягу роботи.
4. Кабінет Міністрів України постановою від 14.09.16 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" врегулював призначення пенсій держслужбовцям, у яких стаж держслужби більший від 10 років та яким призначають пенсію за статтею 37 Закону України від 16.12.93 № 3723 "Про державну службу" (втратив чинність).
Відповідно до пунктів 2, 10 і 12 Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" пенсії держслужбовцям призначатимуть, ураховуючи всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок, і в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Пенсія становитиме 60% від суми згаданої вище зарплати.
5. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у листі від 20.09.16 № 2.4-46-1616 "Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" зазначив: якщо під час визначення середньоденного заробітку виключається повний місяць, то суму нарахованої в цьому періоді зарплати (матеріальної допомоги, премії тощо) не враховують.
Нагадаємо, що з розрахунку середньоденного заробітку виключають місяці, у яких співробітник не працював через поважні причини (з першого до першого числа). До них належать календарні дні лікарняного, декретної відпустки, відпустки без збереження зарплати, відпустки для догляду за дитиною.
А також:
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування діяльності на митній території України нерезидента без створення постійного представництва, можливості подання податкової звітності та відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань» від 11.08.16 р. № 17492/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила питання порядку оподаткування діяльності нерезидента в Україні, подання ним податкової звітності та відповідальності за несвоєчасну сплату податків.
Податківці наголосили, що юрособа-нерезидент, яка провадила господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, повинна зареєструвати з метою оподаткування такий відокремлений підрозділ як постійне представництво незалежно від того, провадить вона на цей момент госпдіяльність, планує її провадити в подальшому чи ні.
Представництво нерезидента може подати звітність із податку на прибуток та ПДВ за ті періоди, що передували його реєстрації. При цьому подавати декларацію з податку на прибуток дозволено й на паперових носіях, а от податкову декларацію із ПДВ − тільки в електронній формі.
Також представники фіскальних органів зауважили: якщо платник податків подає податкову звітність із порушенням термінів, то перенесення термінів для сплати визначеного в ній податкового зобов’язання не передбачено. Тож такий платник несе відповідальність у вигляді:
Якщо нерезиденти провадять госпдіяльність без реєстрації постійного представництва платником податку, а також не подають податкової звітності за періоди її здійснення, то за результатами перевірки контролери самостійно визначать суму податкового зобов’язання та штрафують їх відповідно до ст. 123 ПКУ незалежно від того, сплачував нерезидент податок чи ні.
Податківці наголосили, що на нерезидентів може чекати штраф за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми. Але тільки в межах строку давності, що в загальному випадку становить 1 095 днів (ст. 102 ПКУ).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку передання, повернення та знищення (утилізації) проб (зразків) товарів після проведення дослідження (експертизи) Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС та форм актів про передання проб (зразків) товарів, про повернення проб (зразків) товарів, про знищення (утилізацію) проб (зразків) товарів» від 28.07.16 р. № 699 затвердило Порядок передання, повернення та знищення (утилізації) проб (зразків) товарів після проведення дослідження (експертизи) Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень (далі − СЛЕД) ДФС під час здійснення податкового та митного контролю, а також митного оформлення. Окрім того, установлено:
Контрольні проби (зразки), а також залишки досліджених проб та пошкоджені під час проведення досліджень (експертиз) зразки зберігають у Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (її відокремленому підрозділі) протягом 60 днів від дня надходження.
Упродовж строку зберігання проб (зразків) товарів у СЛЕД ДФС власник, декларант, платник податків або уповноважена ними особа можуть письмово звернутися з вимогою щодо їх повернення.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання обслуговування коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 23.08.16 р. № 523 затвердив порядок, яким визначено процедуру казначейського обслуговування коштів Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Варто нагадати, що Фонд соціального страхування України утворено шляхом злиття фондів соцстрахування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Бюджетним кодексом України передбачено казначейське обслуговування коштів фондів соціального страхування в порядку, визначеному Урядом.
Згідно із зазначеним порядком Фонд соціального страхування України матиме змогу відкрити рахунки в Казначействі та акумулювати страхові кошти для безперебійного надання застрахованим особам страхових виплат і соціальних послуг.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 09.08.16 р. № 865 затвердило форму акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання госпсуб’єктом вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Як відомо, цей вид діяльності належить до тих, що підлягають ліцензуванню.
Отже, з’явилася форма акта перевірки, де фіксуватимуть порушення посередників у працевлаштуванні.
Міністерство соціальної політики України листом «Щодо діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 07.04.16 р. № 5118/0/14-16/014 роз’яснило окремі нюанси роботи територіальних центрів соціального обслуговування. Зокрема, нормотворці відзначили таке.
По-перше, терцентр управі створити відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання підопічних. Однак із 01.01.17 р. це відділення може діяти для обслуговування не менш як 10 і не більш як 50 одиноких громадян.
По-друге, терцентри, як відомо, зобов’язані невідкладно обслуговувати внутрішньо переміщених осіб. У міністерстві пояснюють: «невідкладно» − означає надання соцпослуг переселенцям у день звернення. Для обслуговування такі особи повинні подати документ, що посвідчує особу, та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
По-третє, посадовий оклад завідувача новоствореного відділення терцентру визначають з огляду на кількість осіб на обслуговуванні (див. пп. 2.2.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.05 р. № 308/519).
Якщо посаду завідувача відділення обіймає лікар, його посадовий оклад установлюють з огляду на тарифні розряди лікарів відповідних спеціальностей і кваліфікаційних категорій та підвищують на 10−25% залежно від обсягу роботи.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.16 р. № 622 врегулював призначення пенсій держслужбовцям, у яких стаж держслужби більший від 10 років та яким призначають пенсію за ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, що вже втратив чинність.
Відповідно до п.п. 2, 10 та 12 чинного на сьогодні Закону України «Про державну службу» від 10.12.15 р. № 889-VIII пенсії держслужбовцям призначатимуть, ураховуючи всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок, і в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Пенсія становитиме 60% від суми згаданої вище зарплати.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у своєму листі «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 20.09.16 р. № 2.4-46-1616 зазначив: якщо під час визначення середньоденного заробітку виключається повний місяць, то суму нарахованої в цьому періоді зарплати (матеріальної допомоги, премії тощо) не враховують.
Нагадаємо, що з розрахунку середньоденного заробітку виключають місяці, у яких співробітник не працював через поважні причини (з першого до першого числа). До них належать календарні дні лікарняного, декретної відпустки, відпустки без збереження зарплати, відпустки для догляду за дитиною.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо актуалізації Реєстру неприбуткових установ та організацій» від 25.08.16 р. № 28602/7/99-99-15-02-01-17 акцентувала увагу на важливих моментах, пов’язаних із запровадженням нового порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі − Реєстр).
Зокрема, податківці до 16 вересня нинішнього року повинні розіслати «старим» неприбутківцям (які були включені до Реєстру станом на 13.08.15 р.) письмові запити про надання відповіді стосовно:
На них неприбутківці мають відповісти в місячний строк. Такі запити не надсилають неприбутківцям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів та відповідають вимогам, установленим до статутних документів неприбутківців п. 133.4 ПКУ.
Реєстраційну заяву за формою № 1-РН «старим» неприбутковим організаціям подавати не потрібно. Якщо вони відповідають неприбутковим вимогам, визначеним п. 133.4 ПКУ, то їх включають до нового реєстру (п. 34 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).
Надані на запит неприбутковою організацією документи представники податкових органів розглядають упродовж місяця з дня їх отримання. Контролери наголошують: навіть якщо під час їх розгляду виявлено, що вони не відповідають «неприбутковим» вимогам (про це неприбутківців повідомлять), то до 01.01.17 р. таку організацію не можуть виключити з реєстру. Неприбутківцю до цієї дати необхідно привести свій статут у відповідність до установлених вимог (а ЖБК − також подати завірені копії згаданих вище документів). У іншому випадку такі неприбутківці із нового року втратять неприбутковий статус.
Також у листі податківці розповіли про відмінності старого та нового порядку ведення реєстру. Зокрема, зміни торкнулися структури кодів ознаки неприбутковості, порядку подання документів для включення до реєстру, форми реєстраційної заяви № 1-РН, а також підстав для виключення неприбутківця з реєстру.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Правил користування електричною енергією для населення» від 23.08.16 р. № 591 відкоригував Правила користування електричною енергією для населення.
Так, відтепер пакет документів для укладення договору споживання побутовому споживачу можна подати не тільки особисто, а й, зокрема, поштою.
Також зазнав коригувань порядок відключення споживачу електроенергії за несплату. Зокрема, доповнено: якщо споживач пред’являє персоналу, який прибув для відключення, квитанцію про оплату за спожиту електроенергію, то її не відключатимуть.
Крім того, уточнено порядок знімання показів засобів обліку. Це робить електропостачальник та/або побутовий споживач щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, що настає за розрахунковим періодом (місяцем).
Постановою також конкретизовано вимоги до платіжних документів, на основі яких споживач повинен оплачувати послуги.
Разом із тим Правила доповнено:
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 08.09.16 р. № 635 вніс зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
По-перше, до сукупного доходу під час розрахунку субсидії не включатимуть: вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації, суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків.
По-друге, змінили підхід до обрахунку сукупного доходу сім'ї в тому випадку, якщо її повнолітній член отримує середньомісячний дохід, менший за прожитковий мінімум, або взагалі не має доходу. Раніше в такому разі для обрахунку субсидії просто враховували умовний щомісячний дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму (окрім студентів та військових-строковиків). А тепер підхід диференціювали. Якщо в такого члена сім'ї:
Для військових-строковиків середньомісячний сукупний дохід незалежно від отриманих (неотриманих) доходів визначають на рівні половини розміру прожиткового мінімуму.
Пенсіонерам, що не працюють і не мають інших доходів, окрім пенсії, до середньомісячного сукупного доходу враховують розмір пенсії за місяць, що передує місяцю, з якого призначають субсидію.
До того ж заяву й декларацію про призначення субсидії можна буде подати електронною поштою через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з підтвердженням особи через систему BankID. До цього електронкою могли подати декларацію тільки ті особи, що мають електронний цифровий підпис.
Уточнено порядок автоматичного призначення субсидії громадянам на наступний період, а також дії особи в разі незгоди з рішенням про автоматичне призначення субсидії.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» від 08.09.16 р. № 643 визначив механізм виплати винагород держвиконавцям, а також розміри винагород держвиконавців і основної винагороди приватного виконавця.
За фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа майнового характеру держвиконавцям виплачують винагороду в розмірі:
Якщо держвиконавець забезпечив фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, розмір винагороди становитиме одну мінзарплату (якщо боржниками за виконавчим документом є фізособи) або дві мінзарплати (якщо боржник − юрособа).
Для отримання винагороди держвиконавець повинен подати відповідну заяву.
Держвиконавець не має права на винагороду, якщо його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із здійсненням виконавчого провадження, за яким подано заяву про виплату винагороди, або його дії (рішення) чи бездіяльність визнано неправомірними.
Розмір винагороди приватного виконавця зовсім інший. За повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру − основна винагорода становить 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
За фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізособа, приватний виконавець отримає основну винагороду в розмірі двох мінзарплат. Якщо тут боржником є юрособа − чотири мінзарплати.
Міністерство внутрішніх справ України своїм наказом «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання» від 16.08.16 р. № 816 визначило процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання. Зокрема, відтепер таку заяву можна подати як у паперовій, так і в електронній формі. В останньому випадку її заповнює працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України.
Крім того, у наказі прописали чіткий перелік документів, які потрібно подати разом із такою заявою.
Якщо заявник протягом шести місяців із дня прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання не звернеться до територіального органу Державної міграційної служби для оформлення цих документів, таке рішення втратить силу.
Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про затвердження переліку товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» від 08.09.16 р. № 616 з метою контролю за трансфертним ціноутворенням визначив Перелік товарів, що мають біржове котирування (відповідно до коду УКТ ЗЕД), та світових товарних бірж для кожної групи товарів. До нього потрапили, зокрема, такі групи товарів:
Відтепер суб’єкти господарювання, що здійснюють контрольовані операції з експорту та імпорту таких товарів, із метою оподаткування повинні керуватися діапазоном цін, що склалися на товарних біржах, визначених Урядом (Чиказька товарна біржа, Нью-Йоркська товарна біржа, Мультитоварна біржа Індії тощо).
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» від 08.09.16 р. № 602 визначив, що набути статус учасника бойових дій зможуть лише ті особи, яких залучали до проведення АТО на строк не менше ніж 30 календарних днів, зокрема за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Це обмеження не поширюється на осіб, які виконували службові завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, проводили розвідку, а також отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання відповідних завдань (окрім випадків необережного поводження зі зброєю та самокалічення або симуляції хвороби).
Крім того, постановою уточнено перелік документів, що є підставою для отримання статусу учасника бойових дій.
Президент України підписав Указ «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» від 26.09.16 р. № 411/2016, оголосивши демобілізацію військових, призваних на службу у 2015 році під час шостої хвилі часткової мобілізації. Після набрання чинності цим документом − з дня його офіційного опублікування − захисники Батьківщини повертатимуться до своїх родин (заплановано, що це відбуватиметься протягом вересня − жовтня). Указом передбачено звільнення в запас військовослужбовців, окрім тих, які висловили бажання продовжити службу.
Демобілізовані мають бути забезпечені комплектом польової форми одягу за сезоном та харчуванням під час прямування додому.
Уряду доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних зі звільненням у запас військовослужбовців, зокрема, їх перевезенням до місць проживання.
Національний банк України постановою «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 14.09.16 р. № 386 продовжив спрощувати обмеження на валютному та грошово-кредитному ринках.
Так, відтепер клієнти банків зможуть отримати готівкою інвалюту або банківські метали зі своїх поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати в межах 250 000 грн на добу в гривневому еквіваленті на одного клієнта. Раніше це обмеження становило 100 000 грн.
Крім того, українські підприємства, які отримали від нерезидентів кредити або позики, зможуть купувати інвалюту для погашення такої заборгованості навіть за наявності на їхніх рахунках валюти на суму понад 25 тис. доларів США. Утім, лише за умови, що для таких цілей вони використовуватимуть як придбану, так і вже наявну на рахунках валюту.
Як і раніше, розрахунки за експортно-імпортними операціями мають здійснювати у строк до 120 календарних днів, а надходження в інвалюті підлягають обов’язковому продажу в розмірі 65%. Постанова діятиме з 15.09.2016 р. до 15.12.2016 р. включно.
А також:
Податки
Облік і звітність
Контроль і відповідальність
Трансфертне ціноутворення
Мобілізація та АТО
Ринок фінансових послуг
Інше
ПДВ
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку округлення показників у графі «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ податкової накладної» від 10.08.16 р. № 17270/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що кількість знаків, яку можуть містити після коми показники гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної (далі − ПН), не обмежена. Необхідною кількістю знаків уважають таку, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника в рядках V−IX ПН.
Правильним розрахунком вартісних показників ПН вважають такий, коли добуток граф 6 та 7 (кількість і ціна) дає число з понад двома знаками після коми й округлення до другого знаку після коми не призводить до збільшення такого знаку на 1 (одиницю).
Слід нагадати, що усі графи податкової накладної, які мають вартісні показники, слід заповнювати в гривнях із копійками.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку формування податкового кредиту» від 09.08.16 р. № 17186/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, що платники податку на додану вартість (далі − ПДВ) мають право формувати податковий кредит на підставі зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) ПН за формою, яка на дату реєстрації втратила чинність. Якщо в реєстрації такої ПН продавцю не відмовлено, стара форма ПН не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту покупця за таким документом.
Нову форму ПН було затверджено наказом Мінфіну України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.15 р. № 1307 і запроваджено з 1 квітня 2016 року.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування касового методу податкового обліку ПДВ» від 20.07.16 р. № 15706/6/99-99-15-03-02-15 роз’яснила, як сторонам визначати податкові зобов’язання та податковий кредит під час зустрічних поставок вугільної продукції. Взаємозалік зустрічних однорідних вимог вважають іншим видом компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів, тож на такі операції поширюється касовий метод ПДВ.
Отже, податкові зобов’язання сторони нараховують під час отримання вугілля від контрагента, а право на податковий кредит виникає на дату відвантаження товару в межах взаємозаліку (за наявності зареєстрованої ПН).
Нагадаємо, що для платників ПДВ, які постачають вугілля та/або продукти його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, тимчасово, з 01.01.16 р. до 01.07.17 р., запроваджено касовий метод.
Державна фіскальна служба України листом «Про застосування звичайної ціни при визначенні бази обкладення ПДВ у ході документальних перевірок» від 15.08.16 р. № 27600/7/99-99-14-02-01-17 роз’яснила, як обґрунтувати невідповідність звичайної ціни на виготовлені товари/надані послуги ринковій ціні. Це дозволить контролерам використати останню як мінімальну базу для обчислення ПДВ.
У схемі доказів важливе місце посідатимуть свідчення посадової особи виробника про досконале володіння інформацією щодо ринкових цін на товари/послуги та свідоме документальне оформлення їх продажу за істотно заниженими цінами фіктивному «посереднику» з метою ухилення від сплати податків та заволодіння коштами.
Також контролерів цікавитимуть юридична та фактична залежність сторін (пов’язаність осіб) та нездійснення посередником або іншим контрагентом виробника (у ланцюгу між посередником і виробником) господарської діяльності.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про порядок нарахування податкових зобов'язань при безоплатному постачанні товарів/послуг» від 11.08.16 р. № 17515/6/99-99-15-03-02-15 підтримала тенденцію до нарахування лише одного податку на додану вартість − постачальницького − під час безоплатної передачі товарів та послуг. Щоправда, податківці дозволяють не нараховувати компенсуючих податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ, якщо безоплатне постачання відбувається «в межах господарської діяльності». Тільки от визначати приналежність безоплатного постачання до госпдіяльності кожний платник повинен самостійно.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо особливостей складання, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в рамках виконання договору підряду» від 30.08.16 р. № 14970/5/99-99-15-03-02-16 повідомила: якщо за умовами договору підряду роботи оплачує не замовник, а інша особа, то жоден із платників ПДВ не має права на податковий кредит.
Податківці пояснили, що в цьому випадку виконавець оформлює та реєструє в ЄРПН податкову накладну на отримувача (замовника) робіт. Оскільки він не оплачує виконаних робіт, то не має права на податковий кредит.
Інша сторона, хоч і здійснює оплату за виконані роботи, не є їх замовником, тож не отримає податкової накладної від виконавця для відображення податкового кредиту.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування норм Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги» від 30.08.16 р. № 18757/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що для вітчизняних постачань, а також імпорту товарів та послуг, які фінансують за рахунок міжнародної технічної допомоги, наданої відповідно до міжнародних договорів, передбачено пільгу із ПДВ (п. 197.11 ПКУ). Контролери роз’яснили, що постачальнику − стороні, яка продає товари виконавцю проекту, − нараховувати умовний ПДВ за такими товарами/послугами не потрібно. У цьому разі п. 198.5 ПКУ не застосовують.
Також контролери зауважили: у договорі з виконавцем проекту на постачання товарів для міжнародної технічної допомоги ціну зазначають «Без ПДВ».
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток» від 30.08.16 р. № 18734/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: у рядку 16.3.1 додатка ЗП до Декларації № 897 (після внесення змін до її форми − рядок 16.4.1 додатка ЗП) за перший квартал, півріччя, три квартали, рік відображають сплачені в цих періодах авансові внески під час виплати дивідендів, які враховують у зменшення нарахованої суми податку за відповідний звітний період (перший квартал, півріччя, три квартали, рік).
Отже, податківці не проти того, аби квартальні платники зараховували сплачені в певному внутрішньорічному періоді дивідендні аванси в рахунок податку на прибуток, нарахованого за цей самий період. У такому разі цей підхід можна назвати дуже лояльним, адже пп. 57.11.2 ПКУ зазначає, що зарахування відбувається лише на суму податку на прибуток, задекларовану в податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 06.06.16 р. № 19570/7/99-99-15-02-02-17 повідомила: квартальні платники податку на прибуток можуть урахувати в зменшення податку на прибуток за календарний квартал, півріччя, три квартали, рік суму податку на нерухоме майно, відмінне від земділянки, нарахованого за такий звітний період. Річні платники враховують нараховану суму податку на нерухомість у зменшення податку на прибуток за підсумками року.
При цьому, за словами податківців, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або його сума менша за суму податку на нерухомість, неврахований залишок останнього не переносять на зменшення податку на прибуток наступних звітних періодів.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» від 02.09.16 р. № 29468/7/99-99-15-02-01-17 повідомила, що починаючи з декларування за три квартали 2016 року постійні представництва нерезидентів Розрахунок податку на прибуток подають за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом Мінфіну України від 13.06.16 р. № 544.
Отже, до 09.11.16 р. включно таким суб’єктам господарювання, котрі звітують щокварталу, потрібно скласти та подати оновлену податково-прибуткову звітність.
Зауважимо, що в нових розрахунках, зокрема, змінено рядки: «розрахунок авансового внеску з податку на прибуток», «виправлення помилок», а також введено новий додаток ВД «Відомості про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України».
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення у податковому обліку з податку на прибуток операцій з формування забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і не працюючих співробітників, які заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними 60 років» від 29.08.16 р. № 18673/6/99-99-15-02-02-15 пояснила прибутківцям, які проводять коригування за р. ІІІ ПКУ, порядок податково-прибуткового обліку забезпечень на виплати пенсійних зобов'язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників, котрі заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними 60 років, та фактичні виплати за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.
За словами податківців, їх зараховують до виплат, пов'язаних з оплатою праці. А тому під час розрахунку податку на прибуток фінрезультат до оподаткування не збільшують згідно з пп. 139.1.1 ПКУ на суми сформованих забезпечень на виплати пенсійних зобов'язань на пільгових умовах зазначених вище співробітників і суми фактичних виплат за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.
ПДФО
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо звільнення державних підприємств, що належать до наукових установ, від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку» від 05.07.16 р. № 14558/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо профспілка організовує й оплачує для своїх членів та їхніх сімей тури вихідного дня або літній відпочинок без придбання путівки, вартість таких соціальних бонусів уважають додатковим благом фізособи й включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тож ці суми обкладають податком на доходи фізосіб (далі − ПДФО) і військовим збором на загальних підставах.
У Податковому розрахунку форми № 1ДФ податківці пропонують такі суми показувати з ознакою доходу «126».
Слід нагадати, що відповідно до пп. 165.1.35 ПКУ, якщо профспілка купує путівку на відпочинок чи оздоровлення для свого члена, такі суми не обкладають податком на доходи.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо оподаткування допомоги, яка нараховується категоріям студентів, визначених пп. 1 п. 24 Порядку призначення і виплати стипендій» від 25.08.16 р. № 18440/6/99-99-13-02-03-15 зазначила, що допомогу, яку виплачують певним категоріям студентів (пп. 1 п. 24 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі − КМУ) від 12.07.04 р. № 882), обкладають 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (пп. 164.2.20 ПКУ). Такі суми зазначають у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «127».
Нагадаємо: навчальний заклад може використати 10% коштів, передбачених для виплати стипендій, для виплати матеріальної допомоги студентам (п. 7 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.04 р. № 882)
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування підприємцем коштів внесених як поповнення телефонних рахунків фізичних осіб» від 15.09.16 р. № 6052/П/26-15-13-02-15 зауважує: поповнення телефонного рахунку є для фізособи додатковим благом. Водночас у підприємця (або в юрособи), який зі своїх коштів поповнює телефонні рахунки звичайних фізосіб (для заохочення їх як клієнтів), обов’язок податкового агента виникає лише за умови, що такий дохід є персоніфікованим, тобто якщо можна ідентифікувати отримувача доходу. Тому поповнення рахунку мобільного телефону конкретної фізособи за рахунок підприємця є оподатковуваним додатковим благом, а підприємець під час надання такого доходу є податковим агентом. Разом з тим, поповнення мобільних рахунків невизначеному колу осіб за рахунок підприємця (чи юрособи) не підлягає обкладенню податком на доходи. До того ж, як зазначають податківці, факту реєстрації мобільного телефону недостатньо для ідентифікації особи − отримувача доходу.
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України в листі «Про надання податкової консультації щодо адміністрування акцизного податку» від 13.09.16 р. № 19817/6/99-99-12-03-03-15 розповіла, що загрожує платнику податків за порушення граничного терміну реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних. Зокрема, за таке порушення на платника накладуть штраф у розмірі від 2,0% до 40,0% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних, залежно від кількості днів порушення терміну їх реєстрації.
Нагадаємо: акцизні накладні потрібно зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше від 15 календарних днів, що настають за датою їх складання.
Облік і звітність
Контроль і відповідальність
Трансфертне ціноутворення
Мобілізація та АТО
Ринок фінансових послуг
Інше
ПДВ
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку округлення показників у графі «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ податкової накладної» від 10.08.16 р. № 17270/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що кількість знаків, яку можуть містити після коми показники гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної (далі − ПН), не обмежена. Необхідною кількістю знаків уважають таку, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника в рядках V−IX ПН.
Правильним розрахунком вартісних показників ПН вважають такий, коли добуток граф 6 та 7 (кількість і ціна) дає число з понад двома знаками після коми й округлення до другого знаку після коми не призводить до збільшення такого знаку на 1 (одиницю).
Слід нагадати, що усі графи податкової накладної, які мають вартісні показники, слід заповнювати в гривнях із копійками.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку формування податкового кредиту» від 09.08.16 р. № 17186/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, що платники податку на додану вартість (далі − ПДВ) мають право формувати податковий кредит на підставі зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) ПН за формою, яка на дату реєстрації втратила чинність. Якщо в реєстрації такої ПН продавцю не відмовлено, стара форма ПН не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту покупця за таким документом.
Нову форму ПН було затверджено наказом Мінфіну України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.15 р. № 1307 і запроваджено з 1 квітня 2016 року.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування касового методу податкового обліку ПДВ» від 20.07.16 р. № 15706/6/99-99-15-03-02-15 роз’яснила, як сторонам визначати податкові зобов’язання та податковий кредит під час зустрічних поставок вугільної продукції. Взаємозалік зустрічних однорідних вимог вважають іншим видом компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів, тож на такі операції поширюється касовий метод ПДВ.
Отже, податкові зобов’язання сторони нараховують під час отримання вугілля від контрагента, а право на податковий кредит виникає на дату відвантаження товару в межах взаємозаліку (за наявності зареєстрованої ПН).
Нагадаємо, що для платників ПДВ, які постачають вугілля та/або продукти його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, тимчасово, з 01.01.16 р. до 01.07.17 р., запроваджено касовий метод.
Державна фіскальна служба України листом «Про застосування звичайної ціни при визначенні бази обкладення ПДВ у ході документальних перевірок» від 15.08.16 р. № 27600/7/99-99-14-02-01-17 роз’яснила, як обґрунтувати невідповідність звичайної ціни на виготовлені товари/надані послуги ринковій ціні. Це дозволить контролерам використати останню як мінімальну базу для обчислення ПДВ.
У схемі доказів важливе місце посідатимуть свідчення посадової особи виробника про досконале володіння інформацією щодо ринкових цін на товари/послуги та свідоме документальне оформлення їх продажу за істотно заниженими цінами фіктивному «посереднику» з метою ухилення від сплати податків та заволодіння коштами.
Також контролерів цікавитимуть юридична та фактична залежність сторін (пов’язаність осіб) та нездійснення посередником або іншим контрагентом виробника (у ланцюгу між посередником і виробником) господарської діяльності.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про порядок нарахування податкових зобов'язань при безоплатному постачанні товарів/послуг» від 11.08.16 р. № 17515/6/99-99-15-03-02-15 підтримала тенденцію до нарахування лише одного податку на додану вартість − постачальницького − під час безоплатної передачі товарів та послуг. Щоправда, податківці дозволяють не нараховувати компенсуючих податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ, якщо безоплатне постачання відбувається «в межах господарської діяльності». Тільки от визначати приналежність безоплатного постачання до госпдіяльності кожний платник повинен самостійно.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо особливостей складання, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в рамках виконання договору підряду» від 30.08.16 р. № 14970/5/99-99-15-03-02-16 повідомила: якщо за умовами договору підряду роботи оплачує не замовник, а інша особа, то жоден із платників ПДВ не має права на податковий кредит.
Податківці пояснили, що в цьому випадку виконавець оформлює та реєструє в ЄРПН податкову накладну на отримувача (замовника) робіт. Оскільки він не оплачує виконаних робіт, то не має права на податковий кредит.
Інша сторона, хоч і здійснює оплату за виконані роботи, не є їх замовником, тож не отримає податкової накладної від виконавця для відображення податкового кредиту.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування норм Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги» від 30.08.16 р. № 18757/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що для вітчизняних постачань, а також імпорту товарів та послуг, які фінансують за рахунок міжнародної технічної допомоги, наданої відповідно до міжнародних договорів, передбачено пільгу із ПДВ (п. 197.11 ПКУ). Контролери роз’яснили, що постачальнику − стороні, яка продає товари виконавцю проекту, − нараховувати умовний ПДВ за такими товарами/послугами не потрібно. У цьому разі п. 198.5 ПКУ не застосовують.
Також контролери зауважили: у договорі з виконавцем проекту на постачання товарів для міжнародної технічної допомоги ціну зазначають «Без ПДВ».
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток» від 30.08.16 р. № 18734/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: у рядку 16.3.1 додатка ЗП до Декларації № 897 (після внесення змін до її форми − рядок 16.4.1 додатка ЗП) за перший квартал, півріччя, три квартали, рік відображають сплачені в цих періодах авансові внески під час виплати дивідендів, які враховують у зменшення нарахованої суми податку за відповідний звітний період (перший квартал, півріччя, три квартали, рік).
Отже, податківці не проти того, аби квартальні платники зараховували сплачені в певному внутрішньорічному періоді дивідендні аванси в рахунок податку на прибуток, нарахованого за цей самий період. У такому разі цей підхід можна назвати дуже лояльним, адже пп. 57.11.2 ПКУ зазначає, що зарахування відбувається лише на суму податку на прибуток, задекларовану в податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 06.06.16 р. № 19570/7/99-99-15-02-02-17 повідомила: квартальні платники податку на прибуток можуть урахувати в зменшення податку на прибуток за календарний квартал, півріччя, три квартали, рік суму податку на нерухоме майно, відмінне від земділянки, нарахованого за такий звітний період. Річні платники враховують нараховану суму податку на нерухомість у зменшення податку на прибуток за підсумками року.
При цьому, за словами податківців, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або його сума менша за суму податку на нерухомість, неврахований залишок останнього не переносять на зменшення податку на прибуток наступних звітних періодів.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» від 02.09.16 р. № 29468/7/99-99-15-02-01-17 повідомила, що починаючи з декларування за три квартали 2016 року постійні представництва нерезидентів Розрахунок податку на прибуток подають за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом Мінфіну України від 13.06.16 р. № 544.
Отже, до 09.11.16 р. включно таким суб’єктам господарювання, котрі звітують щокварталу, потрібно скласти та подати оновлену податково-прибуткову звітність.
Зауважимо, що в нових розрахунках, зокрема, змінено рядки: «розрахунок авансового внеску з податку на прибуток», «виправлення помилок», а також введено новий додаток ВД «Відомості про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України».
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення у податковому обліку з податку на прибуток операцій з формування забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і не працюючих співробітників, які заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними 60 років» від 29.08.16 р. № 18673/6/99-99-15-02-02-15 пояснила прибутківцям, які проводять коригування за р. ІІІ ПКУ, порядок податково-прибуткового обліку забезпечень на виплати пенсійних зобов'язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників, котрі заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними 60 років, та фактичні виплати за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.
За словами податківців, їх зараховують до виплат, пов'язаних з оплатою праці. А тому під час розрахунку податку на прибуток фінрезультат до оподаткування не збільшують згідно з пп. 139.1.1 ПКУ на суми сформованих забезпечень на виплати пенсійних зобов'язань на пільгових умовах зазначених вище співробітників і суми фактичних виплат за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.
ПДФО
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо звільнення державних підприємств, що належать до наукових установ, від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку» від 05.07.16 р. № 14558/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо профспілка організовує й оплачує для своїх членів та їхніх сімей тури вихідного дня або літній відпочинок без придбання путівки, вартість таких соціальних бонусів уважають додатковим благом фізособи й включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тож ці суми обкладають податком на доходи фізосіб (далі − ПДФО) і військовим збором на загальних підставах.
У Податковому розрахунку форми № 1ДФ податківці пропонують такі суми показувати з ознакою доходу «126».
Слід нагадати, що відповідно до пп. 165.1.35 ПКУ, якщо профспілка купує путівку на відпочинок чи оздоровлення для свого члена, такі суми не обкладають податком на доходи.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо оподаткування допомоги, яка нараховується категоріям студентів, визначених пп. 1 п. 24 Порядку призначення і виплати стипендій» від 25.08.16 р. № 18440/6/99-99-13-02-03-15 зазначила, що допомогу, яку виплачують певним категоріям студентів (пп. 1 п. 24 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі − КМУ) від 12.07.04 р. № 882), обкладають 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (пп. 164.2.20 ПКУ). Такі суми зазначають у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «127».
Нагадаємо: навчальний заклад може використати 10% коштів, передбачених для виплати стипендій, для виплати матеріальної допомоги студентам (п. 7 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.04 р. № 882)
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування підприємцем коштів внесених як поповнення телефонних рахунків фізичних осіб» від 15.09.16 р. № 6052/П/26-15-13-02-15 зауважує: поповнення телефонного рахунку є для фізособи додатковим благом. Водночас у підприємця (або в юрособи), який зі своїх коштів поповнює телефонні рахунки звичайних фізосіб (для заохочення їх як клієнтів), обов’язок податкового агента виникає лише за умови, що такий дохід є персоніфікованим, тобто якщо можна ідентифікувати отримувача доходу. Тому поповнення рахунку мобільного телефону конкретної фізособи за рахунок підприємця є оподатковуваним додатковим благом, а підприємець під час надання такого доходу є податковим агентом. Разом з тим, поповнення мобільних рахунків невизначеному колу осіб за рахунок підприємця (чи юрособи) не підлягає обкладенню податком на доходи. До того ж, як зазначають податківці, факту реєстрації мобільного телефону недостатньо для ідентифікації особи − отримувача доходу.
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України в листі «Про надання податкової консультації щодо адміністрування акцизного податку» від 13.09.16 р. № 19817/6/99-99-12-03-03-15 розповіла, що загрожує платнику податків за порушення граничного терміну реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних. Зокрема, за таке порушення на платника накладуть штраф у розмірі від 2,0% до 40,0% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних, залежно від кількості днів порушення терміну їх реєстрації.
Нагадаємо: акцизні накладні потрібно зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше від 15 календарних днів, що настають за датою їх складання.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування діяльності на митній території України нерезидента без створення постійного представництва, можливості подання податкової звітності та відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань» від 11.08.16 р. № 17492/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила питання порядку оподаткування діяльності нерезидента в Україні, подання ним податкової звітності та відповідальності за несвоєчасну сплату податків.
Податківці наголосили, що юрособа-нерезидент, яка провадила господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, повинна зареєструвати з метою оподаткування такий відокремлений підрозділ як постійне представництво незалежно від того, провадить вона на цей момент госпдіяльність, планує її провадити в подальшому чи ні.
Представництво нерезидента може подати звітність із податку на прибуток та ПДВ за ті періоди, що передували його реєстрації. При цьому подавати декларацію з податку на прибуток дозволено й на паперових носіях, а от податкову декларацію із ПДВ − тільки в електронній формі.
Також представники фіскальних органів зауважили: якщо платник податків подає податкову звітність із порушенням термінів, то перенесення термінів для сплати визначеного в ній податкового зобов’язання не передбачено. Тож такий платник несе відповідальність у вигляді:
Якщо нерезиденти провадять госпдіяльність без реєстрації постійного представництва платником податку, а також не подають податкової звітності за періоди її здійснення, то за результатами перевірки контролери самостійно визначать суму податкового зобов’язання та штрафують їх відповідно до ст. 123 ПКУ незалежно від того, сплачував нерезидент податок чи ні.
Податківці наголосили, що на нерезидентів може чекати штраф за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми. Але тільки в межах строку давності, що в загальному випадку становить 1 095 днів (ст. 102 ПКУ).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку передання, повернення та знищення (утилізації) проб (зразків) товарів після проведення дослідження (експертизи) Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС та форм актів про передання проб (зразків) товарів, про повернення проб (зразків) товарів, про знищення (утилізацію) проб (зразків) товарів» від 28.07.16 р. № 699 затвердило Порядок передання, повернення та знищення (утилізації) проб (зразків) товарів після проведення дослідження (експертизи) Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень (далі − СЛЕД) ДФС під час здійснення податкового та митного контролю, а також митного оформлення. Окрім того, установлено:
Контрольні проби (зразки), а також залишки досліджених проб та пошкоджені під час проведення досліджень (експертиз) зразки зберігають у Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (її відокремленому підрозділі) протягом 60 днів від дня надходження.
Упродовж строку зберігання проб (зразків) товарів у СЛЕД ДФС власник, декларант, платник податків або уповноважена ними особа можуть письмово звернутися з вимогою щодо їх повернення.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання обслуговування коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 23.08.16 р. № 523 затвердив порядок, яким визначено процедуру казначейського обслуговування коштів Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Варто нагадати, що Фонд соціального страхування України утворено шляхом злиття фондів соцстрахування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Бюджетним кодексом України передбачено казначейське обслуговування коштів фондів соціального страхування в порядку, визначеному Урядом.
Згідно із зазначеним порядком Фонд соціального страхування України матиме змогу відкрити рахунки в Казначействі та акумулювати страхові кошти для безперебійного надання застрахованим особам страхових виплат і соціальних послуг.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 09.08.16 р. № 865 затвердило форму акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання госпсуб’єктом вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Як відомо, цей вид діяльності належить до тих, що підлягають ліцензуванню.
Отже, з’явилася форма акта перевірки, де фіксуватимуть порушення посередників у працевлаштуванні.
Міністерство соціальної політики України листом «Щодо діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 07.04.16 р. № 5118/0/14-16/014 роз’яснило окремі нюанси роботи територіальних центрів соціального обслуговування. Зокрема, нормотворці відзначили таке.
По-перше, терцентр управі створити відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання підопічних. Однак із 01.01.17 р. це відділення може діяти для обслуговування не менш як 10 і не більш як 50 одиноких громадян.
По-друге, терцентри, як відомо, зобов’язані невідкладно обслуговувати внутрішньо переміщених осіб. У міністерстві пояснюють: «невідкладно» − означає надання соцпослуг переселенцям у день звернення. Для обслуговування такі особи повинні подати документ, що посвідчує особу, та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
По-третє, посадовий оклад завідувача новоствореного відділення терцентру визначають з огляду на кількість осіб на обслуговуванні (див. пп. 2.2.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.05 р. № 308/519).
Якщо посаду завідувача відділення обіймає лікар, його посадовий оклад установлюють з огляду на тарифні розряди лікарів відповідних спеціальностей і кваліфікаційних категорій та підвищують на 10−25% залежно від обсягу роботи.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.16 р. № 622 врегулював призначення пенсій держслужбовцям, у яких стаж держслужби більший від 10 років та яким призначають пенсію за ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, що вже втратив чинність.
Відповідно до п.п. 2, 10 та 12 чинного на сьогодні Закону України «Про державну службу» від 10.12.15 р. № 889-VIII пенсії держслужбовцям призначатимуть, ураховуючи всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок, і в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Пенсія становитиме 60% від суми згаданої вище зарплати.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у своєму листі «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 20.09.16 р. № 2.4-46-1616 зазначив: якщо під час визначення середньоденного заробітку виключається повний місяць, то суму нарахованої в цьому періоді зарплати (матеріальної допомоги, премії тощо) не враховують.
Нагадаємо, що з розрахунку середньоденного заробітку виключають місяці, у яких співробітник не працював через поважні причини (з першого до першого числа). До них належать календарні дні лікарняного, декретної відпустки, відпустки без збереження зарплати, відпустки для догляду за дитиною.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо актуалізації Реєстру неприбуткових установ та організацій» від 25.08.16 р. № 28602/7/99-99-15-02-01-17 акцентувала увагу на важливих моментах, пов’язаних із запровадженням нового порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі − Реєстр).
Зокрема, податківці до 16 вересня нинішнього року повинні розіслати «старим» неприбутківцям (які були включені до Реєстру станом на 13.08.15 р.) письмові запити про надання відповіді стосовно:
На них неприбутківці мають відповісти в місячний строк. Такі запити не надсилають неприбутківцям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів та відповідають вимогам, установленим до статутних документів неприбутківців п. 133.4 ПКУ.
Реєстраційну заяву за формою № 1-РН «старим» неприбутковим організаціям подавати не потрібно. Якщо вони відповідають неприбутковим вимогам, визначеним п. 133.4 ПКУ, то їх включають до нового реєстру (п. 34 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).
Надані на запит неприбутковою організацією документи представники податкових органів розглядають упродовж місяця з дня їх отримання. Контролери наголошують: навіть якщо під час їх розгляду виявлено, що вони не відповідають «неприбутковим» вимогам (про це неприбутківців повідомлять), то до 01.01.17 р. таку організацію не можуть виключити з реєстру. Неприбутківцю до цієї дати необхідно привести свій статут у відповідність до установлених вимог (а ЖБК − також подати завірені копії згаданих вище документів). У іншому випадку такі неприбутківці із нового року втратять неприбутковий статус.
Також у листі податківці розповіли про відмінності старого та нового порядку ведення реєстру. Зокрема, зміни торкнулися структури кодів ознаки неприбутковості, порядку подання документів для включення до реєстру, форми реєстраційної заяви № 1-РН, а також підстав для виключення неприбутківця з реєстру.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Правил користування електричною енергією для населення» від 23.08.16 р. № 591 відкоригував Правила користування електричною енергією для населення.
Так, відтепер пакет документів для укладення договору споживання побутовому споживачу можна подати не тільки особисто, а й, зокрема, поштою.
Також зазнав коригувань порядок відключення споживачу електроенергії за несплату. Зокрема, доповнено: якщо споживач пред’являє персоналу, який прибув для відключення, квитанцію про оплату за спожиту електроенергію, то її не відключатимуть.
Крім того, уточнено порядок знімання показів засобів обліку. Це робить електропостачальник та/або побутовий споживач щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, що настає за розрахунковим періодом (місяцем).
Постановою також конкретизовано вимоги до платіжних документів, на основі яких споживач повинен оплачувати послуги.
Разом із тим Правила доповнено:
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 08.09.16 р. № 635 вніс зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
По-перше, до сукупного доходу під час розрахунку субсидії не включатимуть: вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації, суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків.
По-друге, змінили підхід до обрахунку сукупного доходу сім'ї в тому випадку, якщо її повнолітній член отримує середньомісячний дохід, менший за прожитковий мінімум, або взагалі не має доходу. Раніше в такому разі для обрахунку субсидії просто враховували умовний щомісячний дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму (окрім студентів та військових-строковиків). А тепер підхід диференціювали. Якщо в такого члена сім'ї:
Для військових-строковиків середньомісячний сукупний дохід незалежно від отриманих (неотриманих) доходів визначають на рівні половини розміру прожиткового мінімуму.
Пенсіонерам, що не працюють і не мають інших доходів, окрім пенсії, до середньомісячного сукупного доходу враховують розмір пенсії за місяць, що передує місяцю, з якого призначають субсидію.
До того ж заяву й декларацію про призначення субсидії можна буде подати електронною поштою через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з підтвердженням особи через систему BankID. До цього електронкою могли подати декларацію тільки ті особи, що мають електронний цифровий підпис.
Уточнено порядок автоматичного призначення субсидії громадянам на наступний період, а також дії особи в разі незгоди з рішенням про автоматичне призначення субсидії.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» від 08.09.16 р. № 643 визначив механізм виплати винагород держвиконавцям, а також розміри винагород держвиконавців і основної винагороди приватного виконавця.
За фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа майнового характеру держвиконавцям виплачують винагороду в розмірі:
Якщо держвиконавець забезпечив фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, розмір винагороди становитиме одну мінзарплату (якщо боржниками за виконавчим документом є фізособи) або дві мінзарплати (якщо боржник − юрособа).
Для отримання винагороди держвиконавець повинен подати відповідну заяву.
Держвиконавець не має права на винагороду, якщо його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із здійсненням виконавчого провадження, за яким подано заяву про виплату винагороди, або його дії (рішення) чи бездіяльність визнано неправомірними.
Розмір винагороди приватного виконавця зовсім інший. За повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру − основна винагорода становить 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
За фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізособа, приватний виконавець отримає основну винагороду в розмірі двох мінзарплат. Якщо тут боржником є юрособа − чотири мінзарплати.
Міністерство внутрішніх справ України своїм наказом «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання» від 16.08.16 р. № 816 визначило процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання. Зокрема, відтепер таку заяву можна подати як у паперовій, так і в електронній формі. В останньому випадку її заповнює працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України.
Крім того, у наказі прописали чіткий перелік документів, які потрібно подати разом із такою заявою.
Якщо заявник протягом шести місяців із дня прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання не звернеться до територіального органу Державної міграційної служби для оформлення цих документів, таке рішення втратить силу.
Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про затвердження переліку товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» від 08.09.16 р. № 616 з метою контролю за трансфертним ціноутворенням визначив Перелік товарів, що мають біржове котирування (відповідно до коду УКТ ЗЕД), та світових товарних бірж для кожної групи товарів. До нього потрапили, зокрема, такі групи товарів:
Відтепер суб’єкти господарювання, що здійснюють контрольовані операції з експорту та імпорту таких товарів, із метою оподаткування повинні керуватися діапазоном цін, що склалися на товарних біржах, визначених Урядом (Чиказька товарна біржа, Нью-Йоркська товарна біржа, Мультитоварна біржа Індії тощо).
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» від 08.09.16 р. № 602 визначив, що набути статус учасника бойових дій зможуть лише ті особи, яких залучали до проведення АТО на строк не менше ніж 30 календарних днів, зокрема за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Це обмеження не поширюється на осіб, які виконували службові завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, проводили розвідку, а також отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання відповідних завдань (окрім випадків необережного поводження зі зброєю та самокалічення або симуляції хвороби).
Крім того, постановою уточнено перелік документів, що є підставою для отримання статусу учасника бойових дій.
Президент України підписав Указ «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» від 26.09.16 р. № 411/2016, оголосивши демобілізацію військових, призваних на службу у 2015 році під час шостої хвилі часткової мобілізації. Після набрання чинності цим документом − з дня його офіційного опублікування − захисники Батьківщини повертатимуться до своїх родин (заплановано, що це відбуватиметься протягом вересня − жовтня). Указом передбачено звільнення в запас військовослужбовців, окрім тих, які висловили бажання продовжити службу.
Демобілізовані мають бути забезпечені комплектом польової форми одягу за сезоном та харчуванням під час прямування додому.
Уряду доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних зі звільненням у запас військовослужбовців, зокрема, їх перевезенням до місць проживання.
Національний банк України постановою «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 14.09.16 р. № 386 продовжив спрощувати обмеження на валютному та грошово-кредитному ринках.
Так, відтепер клієнти банків зможуть отримати готівкою інвалюту або банківські метали зі своїх поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати в межах 250 000 грн на добу в гривневому еквіваленті на одного клієнта. Раніше це обмеження становило 100 000 грн.
Крім того, українські підприємства, які отримали від нерезидентів кредити або позики, зможуть купувати інвалюту для погашення такої заборгованості навіть за наявності на їхніх рахунках валюти на суму понад 25 тис. доларів США. Утім, лише за умови, що для таких цілей вони використовуватимуть як придбану, так і вже наявну на рахунках валюту.
Як і раніше, розрахунки за експортно-імпортними операціями мають здійснювати у строк до 120 календарних днів, а надходження в інвалюті підлягають обов’язковому продажу в розмірі 65%. Постанова діятиме з 15.09.2016 р. до 15.12.2016 р. включно.
