Проект Державного бюджету України на 2017 рік, який Кабінет Міністрів України передав Верховній Раді України на розгляд до другого читання, передбачає збільшення мінімальної зарплати з 01 січня 2017 року до 3200 гривен. Та це й не новина вже. Зараз цікавить інше: як цього "гіганта" втиснуть в чинне законодавство? Так, цікаві, зокрема, законопроекти від 15.09.16 № 5130 та № 5132. Дивимося, що хочуть змінити.
Оплата праці
1. Визначення мінімальної заробітної плати (надалі - мінзарплата). З визначення зникне "прив'язка" до простої, некваліфікованої праці. Але це не означає, що роботодавці тепер зможуть установлювати всім працівникам зарплату в мінімальному розмірі. Вимога щодо необхідності оплачувати працю працівників з урахуванням їх кваліфікації та складності виконуваних робіт залишиться як у статті 95 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), так і в статті 6 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці".
Врахуйте: система оплати праці, що застосовується на підприємстві, має бути зафіксована у колективному договорі.
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та умовах підвищеного ризику для здоров’я, за роботу у нічний та надурочний час, за роз’їзний характер праці;
- премії до святкових та ювілейних дат.
Нині ж ми з мінімальною зарплатою фактично порівнюємо тільки місячний оклад (тарифну ставку) працівника, відкидаючи УСІ(!) нараховані йому доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
3. Доплата до мінзарплати. Ще одна новинка. Якщо працівник виконує місячну норму праці, але його зарплата не дотягує до мінімалки, роботодавець зобов’язаний буде встановити йому доплату до рівня мінзарплати.
Ця доплата має виплачуватися щомісяця одночасно із зарплатою.
Така ж "домінімальна" доплата буде і в разі, якщо відхилення від мінзарплат пов’язані з періодичністю виплати складових зарплати працівника.
А як же тоді бути з тими, хто працює на умовах неповного робочого часу? Невже і їм потрібно буде доплачувати до мінзарплати ?
Звісно ж, що ні. Інакше була б викривлена суть оплати праці в режимі неповного робочого часу: менше працюєш — менше отримуєш.
Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. У зв’язку з цим місячний фонд оплати праці працівника може бути меншим від мінзарплати, але при цьому в умовах нормальної тривалості робочого часу заробітна плата працівника має бути не нижче встановленого законодавством рівня мінімальної заробітної плати.
Аналогічне правило діє і для відрядників.
Тобто відрядні розцінки повинні встановлюватися так, щоб при виконанні місячної норми оплата праці працівника була не менше мінзарплати.
Важливо! Якщо працівник не виконав місячну норму праці, його праця оплачуватиметься пропорційно відпрацьованій нормі праці або залежно від виробітку. Тобто виплата може бути менше мінімальної заробітної плати. Таким чином, у цій частині усе без змін і без доплат до мінзарплати .
4. Перевірки Держпраці. У ст. 265 КЗпП планується розширити перелік правопорушень, виділивши з «інших порушень трудового законодавства» такі, як:
- недопуск до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - штраф у трикратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недопуск до проведення перевірки, що проводиться з метою виявлення працівників, які допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплата зарплати без нарахування та сплати ЄСВ та податків - штраф у стократному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
ЄСВ та єдиний податок
Тут усе крутиться навколо підприємців.
1. Пенсія та сплата ЄСВ. Ура! Планується звільнити від сплати ЄСВ за себе УСІХ підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зараз такою пільгою можуть скористатися тільки підприємці-єдиноподатники.
2. ЄСВ у безприбутковому місяці загальносистемника. Погані новини . Цілком можливо, що загальносистемників зобов’яжуть сплачувати ЄСВ за кожен місяць звітного року.
Зауважимо, що нині загальносистемники, які не отримують дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, мають право не сплачувати ЄСВ за такий рік або безприбутковий місяць.
3. ЄСВ та єдиноподатники. Для платників єдиного податку групи 1 ( п.п. 1 п. 291.4 ПКУ) передбачено можливість сплати ЄСВ за себе у сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску. І тут же ложка дьогтю - до страхового стажу такі місяці «половинчастої сплати» потраплять пропорційно сплаченому ЄСВ.
4. Єдиний податок. Законопроектом № 5132 (допрацьованим) передбачена «переприв’язка» ставки єдиного податку для платників групи 1 до розміру прожитмінімуму (до 10 % розміру прожитмінімуму, а не мінзарплати, як тепер).
При цьому передбачається, що розмір прожитмінімуму залишиться
на рівні 1600 гривен.
