ТрудоПорядок: Відрядження за кордон на службовому авто: документи для виїзду

Налагодження міжнародних зв'язків у бізнесі - не екзотика, а об'єктивна необхідність. Виявлятися воно може в різних формах: участь у виставках, конференціях, укладення імпортних/ експортних контрактів тощо. Але зрозуміло, що забезпечується все це не тільки і не стільки за телефоном і в онлайні, скільки шляхом безпосередніх зустрічей/участі. Саме тут і виникає запитання про склад документів, які знадобляться працівникам для таких закордонних поїздок.

Щоб відрядженого працівника на службовому авто випустили з України і, що важливе, впустили на територію іншої держави, на цей автомобіль йому знадобиться низка документів. Першу скрипку тут грають Конвенція про дорожній рух від 08.11.1968 (її учасниками є Україна, Польща, Латвія, Італія, Росія, Словаччина, Словенія, Вірменія, Азербайджан тощо) (надалі - Конвенція), Порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.02 № 1371 (Порядок № 1371) та Правила дорожнього руху, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 № 1306 (Правила № 1306). Вони передбачають, що автомобіль, на якому здійснюється виїзд за кордон, має бути обладнаний реєстраційними номерними знаками (літерами, що відповідають латинському алфавіту), а також розпізнавальним знаком держави, в якій він зареєстрований (у нашому випадку ним, як правило, буде знак "UA" в еліпсі). З даними вимогами - без питань.

Тепер, власне, переходимо до документів, які мають бути при водієві в разі виїзду ним за кордон.

Водійське посвідчення

Це найголовніший документ, причому він повинен відповідати Конвенції. Але чи вистачить тільки українського посвідчення для виїзду за кордон? Відповідь багато в чому залежить від того, куди прямує працівник:

- країна, до якої він відряджається, є учасником Конвенції. Якщо читати Конвенцію прискіпливо (зокрема, її пункти 1-2 глави IV і статтю 43), стає зрозуміло, що, в ідеалі, оформляти посвідчення міжнародного зразка потрібно. Це викликано тим, що українські посвідчення не відповідають вимогам цієї Конвенції (зокрема, через те, що деякі позиції в них наведено українською мовою без транслітерації на латиницю).
Інша справа, що, як показує практика, при поїздках до зазначених країн часто досить українського посвідчення;
- а ось при поїздці до інших країн (крім тих, що були зазначені вище) працівнику у загальному випадку знадобиться посвідчення міжнародного зразка.

Реєстраційні документи на транспортний засіб

Таким документом виступає свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Не секрет, що свідоцтво видається на ім'я власника транспортного засобу, тобто в цьому випадку - на ім'я юридичної особи - роботодавця відрядженого працівника. При цьому нагадаємо: якщо транспортним засобом керує особа, яка не є його власником (тобто, як у нашому випадку, працівником юридичної особи), то, в загальному випадку, цей документ виступить достатньою підставою законності такого керування - пункт 2.2 Правил № 1306.
Але чи працює це правило при виїзді за кордон? На жаль, ні. Тут доведеться вчинити одним із двох способів.

Перший спосіб
Оформити на працівника спеціальне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для поїздки за кордон. Як це зробити? Спершу зверніться до Центру надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів (надалі - Центр). При цьому необхідні такі документи (Інформаційні та технологічні картки адміністративних послуг, що надаються Державтоінспекцією, затверджено наказом Міністерством внутрішніх справ України від 28.05.13 N 518):

- заява встановленого зразка;

- документи, що засвідчують особу;

- реєстраційні документи на транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт);

- платіжний документ (квитанція), що підтверджує оплату послуги. Її вартість для автомобілів/автобусів становить 26 гривен. (Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11 № 1098).
Отримане у результаті свідоцтво відряджений працівник пред’явить на пункті пропуску через кордон. Після того, як він повернеться, це свідоцтво потрібно буде повернути до Центру.

Другий спосіб
Цей варіант пропонують чиновники (у тому числі Державна фіскальна служба України), хоча на рівні законодавства його прямо не прописано. Вони повідомили, що для пропуску через державний кордон досить пред'явити:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформлене на його власника (тобто в цьому випадку - на юридичну особу-роботодавця);

- документ, що підтверджує право користування/розпорядження цим транспортним засобом. У цьому випадку подібним документом може виступити довіреність.

"Зелена карта"

Якщо працівник виїжджає до країни, яка є членом міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена карта", то при ньому має бути страховий сертифікат "Зелена карта" (цей документ підтверджує укладення відповідного договору страхування цивільно-правової відповідальності).

Факт його наявності перевіряється при перетині державного кордону України (робить це державна прикордонна служба). Якщо цього документа у водія не виявиться, автомобіль до виїзду не допустять (стаття 16 Закону України від 01.07.04 № 1961 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"
Урахуйте: в ідеалі, такий договір краще укласти до поїздки працівника, звернувшись до відповідного страховика. Водночас зробити це можна й безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон України.
Отже, у принципі, ви можете уповноважити на це і працівника, який відряджається. Щоправда, не забудьте в такому разі прописати відповідне повноваження в довіреності і забезпечити його сумою для оплати вартості договору.