77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!

Щодо організації та ведення військового обліку

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.16 № 921 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (надалі - порядок № 921), яким визначено механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (надалі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад (надалі - державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та навчальними закладами незалежно від їх підпорядкування та форми власності (надалі - підприємства).
Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов’язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов’язаними, посадовими особами державних органів, підприємств установлених правил військового обліку.
З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов’язаних (надалі - система військового обліку), тобто визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов’язаних.

Пунктом 10 порядку № 921 встановлено кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, яка визначається з урахуванням таких норм:
а) у державних органах за наявності на військовому обліку :
- від 500 до 1000 призовників і військовозобов’язаних - одна особа;
- від 1000 до 2000 призовників і військовозобов’язаних - дві особи;
- на кожні наступні 1000 призовників і військовозобов’язаних - по одній особі додатково.
б) на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:
- від 500 до 2000 призовників і військовозобов’язаних - одна особа;
- від 2000 до 4000 призовників і військовозобов’язаних - дві особи;
- від 4000 до 7000 призовників і військовозобов’язаних - три особи;
- на кожні наступні 3000 призовників і військовозобов’язаних - по одній особі додатково.
Зазначені особи утримуються за рахунок коштів державного та відповідних місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій.
За наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, крім державних службовців*.
Загальна кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, визначається виходячи з кількості призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку станом на 01 січня поточного року, із застосуванням норм, наведених вище.
У разі наявності на підприємствах двох і більше осіб, відповідальних за ведення військового обліку, їх об'єднують в окремий підрозділ - військово-обліковий підрозділ (відділ, сектор, групу тощо). Посадові оклади для осіб військово-облікових підрозділів установлюються на рівні посадових окладів працівників кадрового підрозділу.

Якщо питання щодо запровадження військового обліку виникла на підприємстві, котре діє вже кілька років, то. необхідно:
- підготувати проект наказу з основної діяльності про внесення змін до штатної чисельності (штатного розпису) про встановлення доплати за ведення обліку військовозобов’язаних та призовників;
- розробити та затвердити в установленому порядку нову посадову інструкцію (або внести відповідні зміни у чинну на підставі наказу) працівника, в обов'язки якого включити ведення військового обліку та ознайомити його (або з посадовою інструкцією або з наказом про внесення відповідних змін) під підпис.
Водночас, роботодавцю слід пам'ятати, що за загальним правилом доручення додаткових обов’язків, необумовлених трудовим договором при прийнятті на роботу, відбувається у порядку зміни істотних умов праці, визначеному статтею 32 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП). Утім, працівник може й сам подати заяву з проханням доручити йому додаткові обов’язки з відповідною доплатою.

Назви посад для введення до штатної чисельності (штатного розпису) визначають відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.10 N 327, який, зокрема містить професійну назву роботи "Інспектор з обліку та бронювання військовозобов’язаних" (код КП 3439). 

Звернути увагу. Державні органи, підприємства у семиденний строк інформують відповідні районні (міські) військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення осіб, відповідальних за ведення військового обліку (пункт 14 порядку № 921).
Військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та військово-облікових документів: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення.
Військовий облік військовозобов’язаних за призначенням поділяється на спеціальний (перебувають військовозобов’язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, який ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) і загальний ( перебуває решта військовозобов’язаних).


Облік та зберігання документів військового обліку, штампів, книг і журналів військового обліку здійснюються відповідно до Типової інструкції з діловодства у центральних і місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 № 1242

З метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних на державні органи, підприємства покладається виконання, зокрема, таких заходів:
- перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікових документів. Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки;
- надсилання у семиденний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з навчального закладу);
- організація періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звіряння особових карток працівників з обліковими документами районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- у п'ятиденний строк із дня подання відповідних документів внесення до особових карток призовників і військовозобов’язаних змін щодо їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 05 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних;
- складення і подання щороку до 01 грудня до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.
Персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах ведеться за типовою формою первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника” (розділ II "Відомості про військовий облік"), затверджено наказом Державного комітету статистики України, Міністерства оборони України від 25.12.09 № 495/656.
Персональний облік призовників і військовозобов’язаних - державних службовців у центральних і місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах ведеться згідно з формою первинного обліку “Особова картка державного службовця”, (пункті 14 - відомості про військовий облік), затверджено наказом Національного агенства України з питань державної служби від 05.08.16 № 156. 

Звіряння облікових даних особових карток призовників і військовозобов’язаних з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка, затвердженого керівниками відповідних державних органів, підприємств (пункт 45 порядку № 921). 
Під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних.
Державні органи, підприємства у п'ятиденний строк з дня подання відповідних документів вносять до особових карток призовників і військовозобов’язаних зміни облікових даних, виявлені під час їх звіряння, та надсилають щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних.
Про призовників і військовозобов’язаних, які порушують встановлені правила військового обліку, державні органи, підприємства повідомляють відповідним районним (міським) військовим комісаріатам для притягнення їх до відповідальності згідно із законом.
Читайте також: Організація ведення військового обліку на підприємстві

*За наявності військовозобов’язаних і призовників менше 500 осіб  функції щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників покладаються на одного з працівників кадрового підрозділу або служби управління персоналом, а не вводиться в штат військово-обліковий персонал, а за виконання такої роботи працівнику встановлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу.
Водночас, постає питання, а чи потрібно встановлювати таку доплату, якщо у штатному розписі є посада працівника кадрової служби і ведення військового обліку є його обов'язком? 
Ведення/заповнення особових карток усіх працівників підприємства - це частина посадових обов’язків інспектора кадрової служби, що займається оформленням на роботу працівника. А отже і внесення відомостей про персональний облік військовозобов’язаних та призовників входить в посадові обов’язки цього працівника. Підтвердженням цьому є позиція 13 розділу 1 випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.04 N 336 (надалі - Довідник № 336), який визначає перелік основних робіт, які треба виконувати на конкретній посаді. 
Посадові обов'язки працівників кадрової служби, незалежно від їхньої кількості, зазначаються у посадових інструкціях кожного з них. При прийманні на роботу, виконуючи вимоги статті 29 КЗпП, роботодавець повинен ознайомити працівника з його правами і обов'язками (посадовою інструкцією) під підпис. А отже і військовий облік може вести працівник, якому в обов'язки вменено, зокрема, питання з приймання на роботу працівників.
Введення в штат кадрових працівників залежно від загальної кількості працівників, у тому числі військовозобов’язаних та призовників, а також норми часу на виконання робіт, пов’язаних із веденням військового обліку, передбачено Міжгалузевими нормативами чисельності працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.03 N 341
Звідси випливає, що нелогічно встановлювати доплату, оскільки ведення військового обліку входить в обов’язки працівника кадрової служби за посадовою інструкцією та оплачується за посадовим окладом (тарифною ставкою). 
Далі див. Військовий облік за місцем роботи: кому, скільки та за що потрібно платити