Під час розслідування нещасних випадків для визначення нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом доводиться з'ясовувати у який час та за яких обставин стався нещасний випадок.
Відповідно до статті 142 Кодексу законів про працю України; (надалі - КЗпП) трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях (надалі - підприємство) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.
Статтею 57 КЗпП встановлено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. Таким чином, кожне підприємство повинно мати правила внутрішнього трудового розпорядку, в яких, зокрема, визначити час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), час початку і закінчення перерви, графік змінності тощо.
Локальні правила трудового розпорядку, ураховуючи постанову Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", розробляються підприємствами на підставі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань за погодженням із ВЦРПС від 20.07.84 N 213.
Трудове законодавство не подає визначення поняття робочого часу, тому його визначено в науковій літературі. Робочий час - це встановлений законодавством або на його основі відрізок календарного часу, впродовж якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи й умов трудового договору, повинен виконувати трудові обов'язки.
Весь робочий час працівників поділяється на час здійснення виробничого процесу (роботи), тобто періоду, протягом якого працівник здійснює трудову діяльність і час перерв - час, протягом якого трудовий процес не здійснюється незалежно від причин і виконавець ніяких трудових дій не виконує.
Час роботи поділяють на час:
- виконання виробничого завдання;
- зайнятості іншими видами робіт.
Виходячи зі змісту праці робочий час поділяють на:
1) підготовчо-завершальний час - це час, який витрачається на підготовку до виконання заданої роботи і дії, пов’язані з її завершенням (отримання інструментів, технологічної та планово-облікової документації, інструктаж про проведення робіт, здавання інструменту й документації, для ІТР і службовців - час на отримання завдання, звіт про виконання робіт, приймання і здавання зміни тощо).
2) час оперативної роботи, який охоплює час основної роботи і час допоміжної роботи.
а) час основної роботи - це час, протягом якого працівник видозмінює форми і якість предмета праці. За характером праці час основної роботи можна поділити на:
- час ручної роботи - час на виконання технологічних операцій з оброблення предмета праці без використання машин та обладнання;
- час машинно-ручної роботи - працівник здійснює технологічні операції з використанням машин або пересування предмета праці за допомогою спеціальних механізмів;
- час спостереження за роботою обладнання.
б) час допоміжної роботи - це час на забезпечення виконання основної роботи.
3) час обслуговування робочого місця - це час, протягом якого здійснюються роботи з нагляду за обладнанням і підтриманням робочого місця в нормальному стані.
Він поділяється на час технічного обслуговування робочого місця і час організаційного обслуговування робочого місця.
а) час технічного обслуговування робочого місця - це час на догляд за робочим місцем, пов'язаний із виконанням конкретних операцій.
б) час організаційного обслуговування робочого місця - це час на підготування робочого місця до виконання всього обсягу робіт протягом зміни.
Перерви поділяють на регламентовані й нерегламентовані:
1) час регламентованих перерв є об'єктивно необхідним і заздалегідь передбаченим. До нього належать:
- час перерв з організаційно-технологічних причин - це перерви в роботі, передбачені технологією виробництва певного виду продукції;
- час перерв на відпочинок, особисті потреби - цей час передбачено законодавством для запобігання втомі, підтримки нормальної працездатності та особистої гігієни.
2) до нерегламентованих перерв відносять час перерв, які виникають унаслідок порушення встановленої технології та організації виробництва, наприклад, перебоями в постачанні, несправністю обладнання. Крім того, до нерегламентованих перерв відносять і час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни - запізнення на роботу, передчасне залишення робочого місця, прогули тощо.
Отже, в робочий час включаються час простоїв не з вини працівника, короткочасні перерви для обігрівання та відпочинку, підготовчо-заключний період праці і час обслуговування робочого місця тощо
Звернути увагу. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час (стаття 66 КЗпП), а спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку - включаються у робочий час (стаття 168 КЗпП).
Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 N 1232 (надалі - Порядок).
Пунктом 15 Порядку встановлено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, зокрема, є:
- виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
- перебування на робочому місці, на території підприємства* або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;
- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
- виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
- проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору;
- прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
- перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час перебування на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.
До відома. *Під територією підприємства слід розуміти земельну ділянку, яка надана йому у користування, а також ділянка, яка віднесена до території підприємства згідно з рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
З наведеного вище випливає, що в окремих випадках, під час проведення розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, для з'ясування обставин, пов'язаних із робочим часом, використовуються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Водночас, роботодавцю слід пам'ятати, що пунктом 2 частини першої статті 29 КЗпП встановлено зобов'язання ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку (бажано під підпис), до початку роботи за укладеним трудовим договором.
