Щодня, виходячи зранку на роботу, кожен розраховує, що
планові показники чи виробничі завдання будуть виконані. Ніхто і ніколи не
замислюється про стан охорони праці на тому підприємстві, де працює, вважаючи,
що це компетенція роботодавця чи спеціаліста з охорони праці. І тільки
ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві інколи спонукає
потерпілих на роздуми, що будь обізнаним з питань охорони праці, все могло бути
по-іншому.
Не секрет, що іноді при виробничих травмах роботодавець
приховує факт настання такого випадку. Мотивацією таких дій є пояснення
потерпілому, що мовляв "контролюючими органами" буде застосовано великі штрафні
санкції, тож з вірою у "спасіння підприємства" в більшості випадків працівники
погоджуються свідчити, що випадок травмування стався в побуті. Проте, Фонд
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України, на який відповідно до Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування" покладено обов'язок
прийняття участі в розслідуванні всіх нещасних випадків, що сталися на
підконтрольних підприємствах, вбачає, що причини криються в іншому.
По-перше, роботодавець не створив безпечних умов праці,
тож розуміючи, що цей факт буде викрито під час проведення розслідування
нещасного випадку, намагається уникнути відповідальності.
По-друге, дотримання вимог Порядку проведення розслідування
та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 N 1232, сприймається з боку
роботодавця як "непомірне навантаження" та "паперова тяганина".
По-третє, залучення працівника до виконання робіт не за
спеціальністю, за що посадові особи можуть бути притягнуті до кримінальної
відповідальності.
По-четверте, допущення до роботи працівника взагалі без
укладання трудового договору, тож немає трудових відносин, немає і потерпілого,
який травмувався на виробництві.
Ось саме за таких причин та їм подібних роботодавець
вмовляє працівника давати неправдиві свідчення. Відповідно потерпілому
надається разова незначна грошова допомога на лікування та винагорода за його
згоду щодо нерозголошення обставин та причин травмування і, здавалось, проблему
травмування працівника на виробництві обопільно вирішено. Але прозріння
постраждалого настає тоді, коли отримана травма дається в знаки і потребує
подальшого складного лікування, а роботодавцю до цього вже не має інтересу....
Згідно з вимогами Закону України від 14.10.92 № 2694 "Про
охорону праці" (надалі – Закон № 2694)
кожен роботодавець, не залежно від форми власності та виду діяльності,
зобов'язаний створити на кожному робочому місці, в кожному структурному
підрозділі безпечні умови праці, провести працівникам відповідне навчання та
інструктажі з охорони праці за видом виконуваних робіт та забезпечити
дотримання працюючими вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Та, у разі, коли з боку роботодавця допущено
недопрацювання в частині охорони праці чи спрацював людський фактор - особиста
необережність працівника, нехтування вимог інструкцій з охорони праці, що
призвело до ушкодження здоров'я працівника та втрати працездатності більше, ніж
на один робочий день чи більше, або до необхідності переведення потерпілого на
іншу (легшу роботу) не менше як на один робочий день, роботодавець відповідно
до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві зобов'язаний провести відповідне розслідування,
з метою встановлення об'єктивних обставин і причин нещасного випадку,
встановити винних осіб, чиї дії чи бездіяльність призвели до нещасного випадку,
та розробити заходи щодо недопущення настання подібних випадків.
Що ж до фінансових витрат роботодавця у разі допущення
нещасного випадку на виробництві, то вони зовсім мінімальні і в більшій мірі
складають витрати на папір, щоб скласти відповідні акти за результатами
проведеного розслідування. Витрати на лікування потерпілого, сплату за
лікарняним листком здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України. Більше того, у разі стійкої
втрати професійної працездатності потерпілому виплачується одноразова страхова
виплата та здійснюються щомісячні страхові виплати. За наявності медичних
показань потерпілому також надається широкий спектр медико-соціальних послуг. У
разі настання нещасного випадку зі смертельним наслідком сім'ї загиблого на
виробництві надається фінансова допомога на проведення ритуальних послуг, а
також здійснюються страхові виплати по втраті годувальника. Тож, повертаючись
до питань прихованого виробничого травматизму, кожен повинен чітко розуміти, що
погоджуючись на пропозиції роботодавця, ви тим самим позбавляєте себе соціального
захисту та сприяєте роботодавцю в подальшому порушенні ним Закону № 2694.
Підсумовуючи порушене питання, деякі поради працівникам,
а саме:
- знайдіть час на вивчення Закону № 2694 і Кодексу законів про працю України, це дасть правову основу знань, як діяти в тій ситуації, коли
ваші права порушуються;
- вимагайте від роботодавця створення безпечних умов
праці;
- знайте, що кожен працівник має право відмовитися від
виконання робіт, якщо вбачає, що механізм та умови їх виконання можуть
призвести до ушкодження його здоров'я;
- сумлінно вивчайте та дотримуйтеся нормативно-правових
актів з охорони праці, які затверджені на підприємстві;
- вимагайте від роботодавця перегляду інструкцій з
охорони праці, якщо їх зміст не в повній мірі розкриває безпечне виконання
робіт;
- не погоджуйтеся виконувати роботи не за спеціальністю і
без відповідного навчання та інструктажу на робочому місці;
- у разі травмування під час виконання своїх трудових
обов'язків не йдіть на домовленість з роботодавцем та не приймайте його
пропозиції свідчити, що ушкодження здоров'я сталося в побуті;
- не погоджуйтеся на працевлаштування без оформлення
трудового договору;
- завжди при працевлаштуванні цікавтеся не тільки
розміром заробітної плати, а і умовами праці.
Пам'ятайте, що стан
охорони праці на підприємстві залежить не тільки від роботодавця, а і вашого
ставлення до охорони праці.
