Якщо на період
відрядження припадає вихідний, святковий
(неробочий) день, а на підприємстві, куди відряджено працівника, цей день є
робочим i відряджений працівник у цей день працював, яка компенсація
передбачена йому в такому разі?
Питання, пов’язані зі службовими відрядженнями,
врегульовано статтею 121 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) та Податковим кодексом України (надалі - ПКУ).
Відповідно до абзацу шостого підпункту 170.9.1 пункту
170.9 статті 170 ПКУ суми та склад витрат на відрядження державних службовців,
а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами
та організаціями, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів,
визначаються:
- постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.11 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших
осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та
організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок
бюджетних коштів";
- наказом Міністерства
фінансів України від 13.03.98 N 59 "Про затвердження Інструкції про службові
відрядження в межах України та за кордон", зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції відповідного наказу від 17.03.11 N 362, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 29 березня 2011 року за N 410/19148) (надалі – Інструкція).
Інструкції передбачено:
а) днем
вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або
іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а
днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця
постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу
до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з
0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт
розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у
строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані,
аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до
місця постійної роботи (абзац перший пункту 7);
б) на
працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того
підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних
за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не
надаються (пункт 8);
в) якщо
працівник:
- спеціально відряджений для роботи у вихідні або
святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується
відповідно до чинного законодавства (пункт 9);
- відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після
повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день
відпочинку (пункт 10);
г) якщо
наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у
вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно
до законодавства у сфері регулювання трудових відносин (пункт 11);
д) питання виходу працівника на роботу в день вибуття у
відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього
трудового розпорядку підприємства (пункт 12).
Отже, якщо в наказі (розпорядженні) про відрядження працівника
зазначено, що виконання ним роботи у відрядженні проводитиметься у вихідні чи святкові
(неробочі) дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до
статті 107 КЗпП, тобто у подвійному розміру:
- відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або
денними ставками, - в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі
одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий i
неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, i в розмірі подвійної
годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.
У такому розмірі оплачуються години, фактично відпрацьовані
у святковий (неробочий чи вихідний) день, тому для правильного нарахування заробітної
плати працівнику необхідно зробити відповідні відмітки в табелі обліку робочого
часу.
Ураховуючи, що вимоги Інструкції є обов'язковими тільки для
органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або
частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, то іншим суб'єктам сектору економіки країни питання, пов’язані зі службовими відрядженнями працівників,
необхідно відображати у колективних договорах (угодах) або приймати локальні
акти (наприклад, положення про службові відрядження) щодо врегулювання соціальних гарантій працівникам
за час відрядження, зокрема, вибуття (прибуття) працівника у вихідні святкові (неробочі)
дні.
