77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!
Возвращайтесь   Мир дому твоему   Несколько секретов работы с тестом   Пельмени, тушённые в подливе   Как поддерживать чистоту лимфатической системы   Оpлицa выбирает oтцa для своего потомства   Борщ " Детский " (обычный)   Самое сложное в жизни - не усложнять себе жизнь   Доброе утро (видео)   Притча об истинной любви   Пусть все будет хорошо   "Ша, дети!" (притча для мам)   He cyдитe, дa нe cyдимы бyдeтe   Женщину нужно понять и простить... (видео)   Некоторые факты о кино и кинофильмах  

Щодо реалізації окремих положень нового закону про освіту

28 вересня 2017 року набрав чинності Закон України від 05.09.17 № 2145 "Про освіту" (надалі – Закон про освіту), який регулює суспільні відносини в процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов’язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, а також вносить суттєві зміни до цілої низки законів.
Ураховуючи те, що цей закон є базовим для усіх інших спеціальних законів у сфері освіти і водночас передбачає суттєве реформування системи освіти, містить багато відсильних норм і прикінцевих та перехідних положень, а деякі норми потребують негайного практичного застосування, Міністерством освіти і науки України надано роз'яснення та рекомендації щодо реалізації його окремих положень.

Термінологічні зміни
Підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих і Перехідних положень Закону про освіту встановлено, що до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти відповідно до цього закону терміни "навчальний заклад" і "заклад освіти" є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів, у частині, що не суперечить цьому закону.
У текстах законів України:
1)  від 13.05.99№ 651 "Про загальну середню освіту" (надалі - Закон про загальну середню освіту) слова "загальноосвітній навчальний заклад" і "навчально-виховний процес" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "заклад загальної середньої освіти" і "освітній процес" у відповідному відмінку і числі.
було
стало
загальноосвітній навчальний заклад
заклад загальної середньої освіти
навчально-виховний процес
освітній процес

2) від 22.06.2000 № 1841 "Про позашкільну освіту" (надалі - Закон про позашкільну освіту) слова:
- "позашкільний навчальний заклад" в усіх відмінках і числах замінено словами "заклад позашкільної освіти" у відповідному відмінку і числі;
- "навчальні заклади" в усіх відмінках замінено словами "заклади освіти" у відповідному відмінку;
- "навчально-виховний процес" в усіх відмінках замінено словами "освітній процес" у відповідному відмінку;
- "загальноосвітній навчальний заклад" в усіх відмінках і числах замінено словами "заклад загальної середньої освіти" у відповідному відмінку і числі;
- "початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)" в усіх відмінках і числах замінено словами "мистецька школа" у відповідному відмінку і числі;
- "у позаурочний та позанавчальний час" виключено;
а також слова і цифри "професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації" в усіх відмінках замінено словами "заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої" у відповідному відмінку.
було
стало
позашкільний навчальний заклад
заклад позашкільної освіти
навчальні заклади
заклади освіти
навчально-виховний процес
освітній процес
загальноосвітній навчальний заклад
заклад загальної середньої освіти
початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)
мистецька школа
професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації
заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої
у позаурочний та позанавчальний час
виключено

3) від 11.07.01 № 2628 "Про дошкільну освіту" (надалі - Закон про дошкільну освіту) слова:
- "дошкільний навчальний заклад" в усіх відмінках і числах замінено словами "заклад дошкільної освіти" у відповідному відмінку і числі;
- "навчально-виховний процес" в усіх відмінках замінено словами "освітній процес" у відповідному відмінку;
- "директор (завідуючий)" в усіх відмінках і числах замінено словом "директор" у відповідному відмінку і числі;
- "діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації" в усіх відмінках замінено словами "діти з особливими освітніми потребами" у відповідному відмінку;
- "відповідна вища педагогічна освіта" в усіх відмінках замінено словами "вища педагогічна освіта за відповідною спеціальністю" у відповідному відмінку;
- "засновник (власник)" в усіх відмінках і числах замінено словами "засновник (засновники)" у відповідному відмінку і числі;
- "надання освітніх послуг" замінено словами "провадження освітньої діяльності".
було
стало
дошкільний навчальний заклад
заклад дошкільної освіти
навчально-виховний процес
освітній процес
директор (завідуючий)
директор
діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації
діти з особливими освітніми потребами
відповідна вища педагогічна освіта
вища педагогічна освіта за відповідною спеціальністю
засновник (власник)
засновник (засновники)
надання освітніх послуг
провадження освітньої діяльності

4) від 01.07.14 № 1556 "Про вищу освіту" слова "вищий навчальний заклад" і "вищий духовний навчальний заклад" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "заклад вищої освіти" і "заклад вищої духовної освіти" у відповідному відмінку і числі.
було
стало
вищий навчальний заклад
заклад вищої освіти
вищий духовний навчальний заклад
заклад вищої духовної освіти

Отже, міністерство звертає увагу на те, що відтепер установам, підприємствам, організаціям, незалежно від форми власності та господарювання, в усіх службових документах необхідно застосовувати слова та словосполучення відповідно до нової термінології, визначеної Законом про освіту. 
Крім цього наголошено, що до приведення актів законодавства і установчих документів закладів освіти відповідно до вимог  цього закону, розбіжності щодо застосування термінології не мають створювати перешкод для реалізації відповідних положень нормативно-правових актів, а також прав осіб на освіту чи діяльності закладів освіти.

Переоформлення установчих документів закладів освіти
Підпунктом 13 пункту 3 Прикінцевих і Перехідних положень Закону про освіту встановлено, що переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх відповідно до цього закону здійснюється протягом п’яти років з дня набрання їм чинності, тобто з 28.09.2017 року.
Водночас рекомендовано засновникам закладів освіти протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідно до цього закону (пункт 5 Прикінцевих і Перехідних положень).
Отже, установчі документи закладів освіти (насамперед статути) мають переоформлятися в поточному режимі (за необхідності).
Установчі документи закладів освіти розробляються відповідно до Конституції України, Закону про освіту та інших відповідних нормативно-правових актів,  у частині, що не суперечить зазначеним законам. При цьому, варто звернути увагу на те, що Закон про освіту містить багато відсильних норм, згідно з якими ті чи інші питання діяльності закладів освіти мають бути врегульовані їхніми установчими документами.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 15 Закону України від 15.05.03 № 755 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" внесення змін, зокрема, до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції.
Таким чином, при внесенні до установчого документа закладу освіти будь-яких змін, пов’язаних із реалізацією Закону про освіту, засновнику (засновникам) цього закладу необхідно забезпечувати викладення його в новій редакції.

Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти
Однією із засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності є відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством (частина перша статті 6 Закону про освіту).
Відповідно до статті 30 Закону про освіту:
1) заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти;

2) заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:
- статут закладу освіти;
- ліцензії на провадження освітньої діяльності;
- сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти);
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
- мова (мови) освітнього процесу;
- наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);
- напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти);
- наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір плати за проживання;
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;
- правила прийому до закладу освіти;
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
- розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;
- перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;
- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства;

3) заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством;
4) інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом;
5) перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.

З наведеного вище випливає, що з 28.09.2017 року всі заклади освіти зобов’язані оприлюднювати зазначену інформацію та документи на своїх веб-сайтах або веб-сайтах своїх засновників.
Варто пам'ятати, що відповідно до частини першої статті 68 Закону про освіту, органи управління у сфері освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог законів України від 13.01.11№ 2939 "Про доступ до публічної інформації" та від 11.02.15 № 183 "Про відкритість використання публічних коштів" (надалі – Закон № 183). 
Водночас міністерством порекомендовано таке:
а) якщо заклади освіти обслуговуються централізованою бухгалтерією, то вона повинна вчасно передавати їм усю необхідну інформацію та документи для подальшого їх оприлюднення відповідно до вимог Закону про освіту;
б) при виникнення питань щодо формату оприлюднення інформації можна керуватися частиною четвертою статті 3 Закону № 183, якою, зокрема, передбачено, що інформація оприлюднюється:
- у спосіб, що забезпечує вільний безоплатний доступ до неї, можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації;
- у вигляді наборів даних (електронних документів), організованих у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Ліцензування освітньої діяльності закладів освіти
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України від 02.03.15 № 222 "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
Статтею 43 Закону про освіту встановлено, що ліцензування освітньої діяльності - це процедура визнання спроможності юридичної або фізичної особи надавати освітні послуги на певному рівні освіти відповідно до ліцензійних умов.
Освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства:
а) для закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти - центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (Міністерство освіти і науки України);
б) для закладів дошкільної та загальної середньої освіти - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Ліцензійні умови визначаються окремо для кожного рівня освіти. Ліцензійні умови формуються з урахуванням спеціальних вимог щодо доступності для осіб з особливими освітніми потребами. Вимоги до ліцензійних умов визначаються спеціальними законами.
Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та анулювання ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до Закону про загальну середню освіту:
- заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти, за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку (абзац другий частини першої статті 8);
- здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти (абзац перший частини третьої статті 9).
Частиною третьою статті 11 Закону про дошкільну освіту передбачено, що заклад дошкільної освіти здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

Підпунктом 6 пункту 3 Прикінцевих і Перехідних положень Закону про освіту встановлено, що державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання чинності цим законом, ліцензуються на загальних засадах.
Отже, всі державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти мають отримати без проходження процедури ліцензування в обласних або Київській міській державних адміністраціях ліцензії на провадження освітньої діяльності на всі ті рівні освіти, на яких вони провадять відповідну освітню діяльність.
Відповідні державні органи мають забезпечити видачу таких ліцензій (окремо на кожен рівень освіти, визначений частиною другою статті 10 Закону про освіту) без процедури ліцензування та проінформувати заклади освіти про дату і порядок отримання ліцензій.
З метою виконання відповідної норми цього закону міністерством запропоновано обласним, Київській міській державним адміністраціям, як органам ліцензування закладів дошкільної і загальної середньої освіти, прийняти відповідні рішення та оприлюднити їх на офіційних веб-сайтах.

При цьому, міністерством наголошено на тому, що ліцензування закладів позашкільної освіти законодавством не вимагається.
Водночас, відповідно до частини першої статті 10 Закону про освіту позашкільна освіта є невід’ємним складником системи освіти, що також засвідчено багатьма іншими положеннями цього закону, які вимагають від держави та органів місцевого самоврядування:
- формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення» (частиною шоста статті 14);
- належного фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством (частина друга статті 4).

Атестація закладів освіти
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом про освіту внесено зміни до законів України "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту" та "Про позашкільну освіту", у тому числі в частині повноважень відповідних місцевих органів управління. Зокрема, з переліку цих повноважень виключені повноваження на проведення атестації відповідних закладів освіти. Також із законів виключена атестація закладу освіти як форма державного нагляду (контролю).
Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні.
У зв’язку із зазначеним Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 30.01.15 № 67, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 173/26618, у подальшому буде визнаний таким, що втратив чинність.

Разом з тим, у системі загальної середньої освіти буде запроваджено інший плановий захід державного нагляду (контролю) - інституційний аудит, зміст та особливості проведення якого визначені статтею 45 Закону про освіту.
Інституційний аудит - це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток. Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:
- підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства та ліцензійними умовами.
За результатами проведення інституційного аудиту надаються висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.
 У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству та/або ліцензійним умовам орган, який проводить аудит, визначає строк усунення недоліків та порушень у роботі закладу освіти. Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних недоліків і порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.
Особливості проведення інституційного аудиту на відповідному рівні освіти визначаються спеціальними законами.

Управління закладом освіти
Відповідно до статті 24 Закону про освіту система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами закладу освіти, котрі повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства.
Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:
- засновник (засновники);
- керівник закладу освіти;
- колегіальний орган управління закладу освіти;
- колегіальний орган громадського самоврядування;
- інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Права і обов’язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються Законом про освіту (зокрема, статтею 25) та іншими законами України (зокрема, спеціальними законами "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", від10.02.98 № 103 "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту"), установчими документами закладу освіти.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону про освіту визначено, що засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
Ураховуючи це, всі повноваження засновників комунальних закладів освіти, що визначені Законом про освіту та спеціальними законами у сфері освіти, виконують відповідні ради, конкретні повноваження і сфера відповідальності яких встановлено статтею 66 цього закону.
Водночас в умовах незавершеної адміністративно-територіальної реформи, спрямованої на децентралізацію системи управління, у тому числі закладами освіти, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації мають виконувати Закон про освіту та інші спеціальні закони у сфері освіти з урахуванням відповідних положень Конституції та законів України від 21.05.97 № 280 "Про місцеве самоврядування в Україні" та від 09.04.99 № 586 "Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до статті 26 Закону про освіту керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.
Керівник закладу освіти:
- є представником у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти;
- призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок його обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Міністерством також відзначено, що в законах України "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту" та "Про позашкільну освіту" суттєво збільшено кількість повноважень педагогічної ради відповідних закладів освіти. Рішення педагогічної ради вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

Обрання керівника закладу загальної середньої освіти
Відповідно до абзаців першого-четвертого  частини другої статті 26 Закону про загальну середню освіту керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого Міністерством освіти і науки України (наразі розробляється).
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (до першого строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше).
Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в тому самому закладі на іншій посаді.

Слід урахувати, що відповідно до підпункту 17 пункту 3 Прикінцевих і Перехідних положень Закону про освіту, після 28.09.2017 року частина друга статті 26 Закону про загальну середню освіту застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.

Крім того, під час проведення конкурсу варто враховувати, що посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків (частина друга статті 24 Закону про загальну середню освіту). Цю статтю, на підставі Закону про освіту, викладено у новій редакції, а  отже, з відповідного положення виключено вимоги щодо:
- обов’язкової наявності саме вищої педагогічної освіти;
- необхідності проходження атестації керівних кадрів освіти у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Міністерством наголошено, що тимчасова відсутність затвердженого зазначеного вище типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону про освіту щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду за результатами конкурсного відбору. 
Тому, керівник:
- державного закладу загальної середньої освіти має обиратися за результатами конкурсного відбору, проведеного відповідно до Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.15 № 827 (надалі – Порядок, постанова № 827);
- комунального закладу загальної середньої освіти має обиратися за результатами конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу. Крім того, пунктом 3 постанови № 827 органам місцевого самоврядування рекомендовано з урахуванням Порядку, визначити протягом місяця процедуру призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору.
Отже, керівник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду виключно за результатами конкурсного відбору.

Призначення працівників закладу загальної середньої освіти
З переліку повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти, визначеного у частині третій статті 37 Закону про загальну середню освіту, виключено повноваження щодо здійснення добору, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів.
Разом з тим, згідно з абзацом п’ятим частини другої статті 26 цього закону (з 28.09.2017 року) заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.
Таким чином, з дати набрання чинності Законом про освіту всі питання призначення (прийняття) на посади та звільнення з посад працівників, а також усі інші питання, пов’язані з трудовими правовідносинами, вирішуються керівником закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

Інші питання
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих і Перехідних положень Закону про освіту:
- заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, що не мають свого бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об’єднання територіальних громад (підпункт 9);
- після набрання чинності цим законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію (підпункт 12).
Страниц (3)123 Вперёд