З 01 січня 2018 року набрав чинності Порядок призначення
тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла
загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.17 № 1098. Цей Порядок визначає механізм призначення у період з 01.01.2018
по 31.12.2020 років тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі,
яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України від 09.07.03 № 1058 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі – Закон № 1058), але не набула
права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого
нормами зазначеної статті (надалі -
тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового
стажу, та її виплати.
Тимчасова допомога перераховується (відповідними
місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення)
особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та
середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою
віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.
Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального
захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного
проживання такі документи:
- заяву;
- документ, що посвідчує особу;
- інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання
(адресу місця фактичного проживання);
- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової
картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання
відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника
податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це
відмітку в паспорті);
- довідку про наявний страховий стаж, видану органами
Пенсійного фонду України;
- декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на
підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних
місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
- копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку
визнано недієздатною).
Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за
призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та
майновий стан.
Довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з
додатком видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої
додаються копія трудової книжки та у разі потреби документи, що підтверджують
трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для
призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у
ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Наказами
Мінсоцполітики затверджено:
- форми Заяви про призначення усіх видів соціальної
допомоги, компенсацій та пільг (від 21.04.15 № 441, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня
2015 року за № 475/26920);
- форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які
звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад
сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (від 22.07.03 №204, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 13 серпня 2003 року за № 709/8030).
Якщо особа звертається за призначенням тимчасової
допомоги за місцем фактичного проживання, до заяви додається довідка про
неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за
зареєстрованим місцем проживання. Відповідальність за достовірність наданої
інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової
допомоги.
Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за
датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26
Закону № 1058, якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж
через три місяці після досягнення такого віку. Якщо звернення за тимчасовою
допомогою відбулося пізніше ніж через три місяці, тимчасова допомога
призначається з дня звернення за нею. Днем звернення за призначенням тимчасової
допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви
з усіма необхідними документами.
Одиноким особам, які не мають інших джерел існування (не
отримують доходів, передбачених Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для
всіх видів соціальної допомоги, затверджено наказом Міністерства праці та
соціальної політики, Міністерства економіки та з питань європейської
інтеграції, Міністерства фінансів, Державного комітету статистики, Державного
комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.01 №486/202/524/455/3370, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 лютого
2002 року за № 112/6400, крім доходів від особистого селянського господарства),
тимчасова допомога призначається з урахуванням їх майнового стану та
середньомісячного сукупного доходу і виплачується таким особам до досягнення
віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.
У разі зміни обставин, які можуть вплинути на розмір або
порядок отримання тимчасової допомоги, особа зобов’язана не пізніше ніж через
десять днів повідомити про це органу соціального захисту населення, який
призначив таку тимчасову допомогу.
Рішення про призначення тимчасової допомоги або про
відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального
захисту населення протягом десяти календарних днів з дня звернення за
призначенням такої допомоги. Про відмову у призначенні тимчасової допомоги
орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася
за її призначенням, у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення.
На кожну особу, якій призначено тимчасову допомогу,
органом соціального захисту населення формується особова справа, у якій
зберігаються документи, необхідні для призначення тимчасової допомоги, а також
розрахунок її розміру. Строк зберігання особової справи особи, якій призначено
тимчасову допомогу, становить п’ять років після припинення її виплати.
Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:
- середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на
одну особу за попередні шість місяців перевищує 100% прожиткового мінімуму для
осіб, які втратили працездатність;
- особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу,
що призначається відповідно до Законів України від 16.11.2000 № 2109 “Про
державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” або від 18.05.04 № 1727 “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на
пенсію, та особам з інвалідністю”;
- особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед
зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки,
квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму),
будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили
послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля,
іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного)
зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та
соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних
послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату
купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;
- особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з
отриманням доходу;
- за результатами вибіркового обстеження
матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для
існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в
оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів
сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку;
можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід
від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки,
вантажних машин, мікроавтобусів тощо);
- у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира
(будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного
члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль,
інший транспортний засіб (механізм).
За наявності обставин, передбачених в зазначених вище абзацах
четвертому - шостому, тимчасова допомога може бути призначена органом соціального
захисту населення на підставі рішень утворених ним комісій, якщо у складі сім’ї
є особа з інвалідністю. Рішення про призначення тимчасової допомоги в таких
випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов особи,
яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Рішення органу соціального захисту населення про
призначення тимчасової допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржене
до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Тимчасова допомога виплачується у грошовій формі щомісяця
за поточний місяць за зареєстрованим місцем проживання (місцем фактичного
проживання) особи відповідно до:
- Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через
поточні рахунки у банках, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.99 № 1596 (у редакції відповідної постанови від 22.09.16 № 662);
- Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних
допомог національним оператором поштового зв’язку, затверджено наказом Міністерства
транспорту та зв'язку, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.09 № 464/156 і постанови правління Пенсійного фонду України від 28.04.09 № 14-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 592/16608.
Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:
- якщо особою приховано відомості або навмисно подано
недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення
тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру
виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені
факти;
- у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою
діяльністю - з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася
підприємницькою діяльністю;
- у разі призначення пенсії - з дати її призначення;
- у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон -
з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;
- у разі смерті особи - з місяця, що настає за тим, у
якому особа померла.
У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести
місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.
Для відновлення
виплати тимчасової допомоги подається заява із зазначенням причини її
неодержання. Відновлення виплати тимчасової допомоги проводиться з дня її
тимчасового припинення, якщо за відповідний період особа мала право на її
одержання, та за умови відсутності обставин для її припинення.
В усіх випадках сума тимчасової допомоги, не витребувана
своєчасно особою, яка мала право на її одержання, виплачується за минулий період,
але не більш як за шість місяців, що передують місяцю звернення за її
одержанням.
У разі зміни особою, що одержує тимчасову допомогу,
зареєстрованого або фактичного місця
проживання допомога виплачується відповідним органом, що призначає тимчасову
допомогу, за новим зареєстрованим або фактичним місцем проживання з часу
припинення її виплати за попереднім місцем проживання.
У разі смерті особи, яка одержує тимчасову допомогу,
допомога на поховання виплачується особам, які провели її поховання, в розмірі
двомісячної суми тимчасової допомоги, призначеної на день смерті особи, яка
одержувала таку допомогу.
Сума коштів тимчасової допомоги, що призначена особі, яка
залишилася недоодержаною у зв’язку з її смертю, включається до складу спадщини
та виплачується по місяць смерті включно непрацездатним членам сім’ї,
зазначеним у частині другій статті 36 Закону № 1058, які перебували на її
утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім’ї, які проживали
разом з особою, яка одержувала тимчасову допомогу, на день її смерті, сума
недоодержаної відповідної допомоги виплачується незалежно від того, чи належать
вони до числа непрацездатних членів сім’ї, зазначених у частині другій статті
36 Закону № 1058, та від перебування на її утриманні.
У разі звернення кількох членів сім’ї померлої особи, яка
одержувала тимчасову допомогу, належна їм сума тимчасової допомоги ділиться між
ними порівну. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло не
пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову
допомогу.
