На одному підприємстві працівник перебуває на посаді електрика, тобто
працює за трудовим договором. На іншому підприємстві
виконує роботу щодо забезпечення
безаварійної та надійної роботи електроустаткування за договором
цивільно-правового характеру (надалі - ЦПД). Виконання цієї роботи він здійснює щомісяця у вільний від основної
роботи час і на умовах, визначених ЦПД, отримує щомісячну винагороду на
підставі складених актів приймання – передавання виконаних робіт. Постає
запитання: чи можна укладати ЦПД для виконання робіт, які повторюються кожного
місяця?
- Правила безпеки праці під час виконання робіт у
колійному господарстві, затверджено наказом Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12.03.07 №43, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 03 квітня 2007 року за №
303/13570.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України
(надалі – ГК) підприємництво - це
самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська
діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою
досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємці мають право укладати з громадянами договори
щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту) підприємець
зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу
від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші
соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне
забезпечення відповідно до чинного законодавства (стаття 46 ГК).
Таким чином, якщо фізичною особою систематично
(щомісячно укладаються договори цивільно-правового характеру) виконуються
роботи (надаються послуги), постає питання щодо правомірності здійснення господарської
діяльності без засвідчення факту набуття статусу підприємця цією фізичною
особою, відповідно до Закону України від 15.05.03 № 755 "Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань", зокрема, статті 18 цього закону. Оскільки, з поняття підприємництва
(стаття 42 ГК) вбачається, що визначальним критерієм є систематичність
господарської діяльності (виконання робіт чи надання послуг).
При цьому, слід звернути увагу на те, що чинними
нормативно-правовими актами не визначено поняття "систематичність" в
аспекті здійснення суб'єктами господарювання (підприємцями) господарської
діяльності. Тому деякими судами (при розгляді відповідних справ), через
недоведеність систематичності здійснення суб'єктами господарювання
(підприємцями) господарської діяльності, ці особи не можуть бути притягнути до
відповідальності.
Так, наприклад, абзацом другим статті 5 Декрету Кабінету
Міністрів України від 17.03.93 № 24 "Про податок на промисел"
(втратив чинність з 01.01.2011 року, на підставі частини другої розділу XIX Прикінцевих
положень Податкового кодексу України) передбачено, що у разі коли продаж
товарів здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів, така
діяльність вважається систематичною і зобов'язує громадян зареєструватися як
суб'єкти підприємництва відповідно до чинного законодавства України.
Отже, при продажу товарів протягом календарного року 5
(п'ять) разів, така діяльність буде вважатися систематичною і зобов'язує
громадян зареєструватися суб'єктами господарювання (підприємцями). Ураховуючи, що Декрет № 24 втратив чинність з
01.01.2011 року, звертаємося до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.03 № 3 "Про практику застосування судами законодавства про
відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" (надалі – Постанова Суду).
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт
підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що
підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану
із виробництвом чи
реалізацією продукції, виконанням
робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки
підприємницької, тобто провадиться
зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж
три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик (пункт 4 Постанови
Суду).
Тобто, Верховний Суд України визначає поняття "систематично"
- не менше ніж 3 (три) рази протягом
одного календарного року, але при цьому, жодним чином не обґрунтовуючи такий
висновок, який не підкріплений актами законодавства. Разом із цим, на даний
висновок Верховного Суду України посилаються більшість судів при прийнятті
відповідних рішень.
Таким чином, у разі доведення систематичності (не
менше ніж трьох разів протягом одного
календарного року) здійснення суб'єктами господарювання (підприємцями)
господарської діяльності, можна посилатися на пункт 4 Постанови Суду, а також
на судову практику з відповідних питань.
Аналізуючи викладене вище, зазначимо, що чинними
нормативно-правовими актами не передбачено
обмежень щодо кількості укладених підприємством договорів
цивільно-правового характеру з однією особою для виконання робіт або наданням
послуг з метою отримання прибутку.
Разом із цим варто мати на увазі, що укладання таких
договорів із одним виконавцем тричі або більше протягом одного календарного
року може привести до негативних наслідків для підприємства. Адже посадовими
особами контролюючих органів, під час можливої перевірки підприємства, договір
цивільно-правового характеру може бути перекваліфіковано у трудовий договір, а звідси
– застосування до підприємства фінансових санкцій у розмірі тридцять
мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого порушили трудове
законодавство.
Відповідальність за порушення законодавства про працю,
юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю,
несуть у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до
роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на
неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час,
установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без
нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного
працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац перший частини другої статті 265
Кодексу законів про працю України).
Водночас, якщо фізичною особою протягом одного
календарного року буде тричі укладено/продовжено/переукладено договори
цивільно-правового характеру з підприємством на виконання роботи (надання
послуг), це може бути визнано посадовими особами контролюючих органів як здійснення
господарської діяльності без засвідчення факту набуття статусу підприємця цією
фізичною особою.
Керівникам підприємств, установ, організацій слід
пам’ятати, що незалежно від виду
договору (трудовий чи цивільно-правового характеру), особи допускаються до
роботи з електрикою за умови, що вони:
- пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань Правил
безпечної експлуатації електроустановок, із присвоєнням відповідної групи (1-5);
- пройшли медичний огляд (при прийомі на роботу і
періодично, один раз на два роки, при обслуговуванні діючих електроустановок);
- усі необхідні інструктажі на робочому місці, в тому
числі інструктаж з електробезпеки, з відповідним оформленням
в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці підприємства.
Під час роботи з електроінструментом працівники
підприємства та особи, котрими виконуються роботи (надаються послуги) на умовах
договорів цивільно-правового характеру, повинні проходити наступні інструктажі
з охорони праці:
а) первинний (проводиться відразу при прийомі на
роботу, після проходження працівником вступного інструктажу);
б) повторний – залежить
від умов праці, його проводять з різною періодичністю. Періодичність проведення
повторного інструктажу на робочому місці:
- для робіт без підвищеної небезпеки – не рідше одного
разу на півроку;
- для робіт підвищеної небезпеки – не рідше одного
разу на 3 місяці;
в) позаплановий:
- в разі порушення вимог безпеки праці, що призвело чи
могло призвести до аварії або нещасного випадку;
- у разі зміни технологічного процесу чи діючих
нормативних актів про охорону праці;
- у разі перерви в роботі з машинами й
електроінструментом більше 60 календарних днів;
г) цільовий - під час виконання разових робіт,
безпосередньо не пов’язаних з обов'язками за фахом, ліквідації аварії,
стихійного лиха, проведенні робіт, для яких оформляється наряд-допуск, дозвіл
та інші документи.
Особи, якими порушуються вимоги Правил безпечної
експлуатації електроустановок або Інструкції з
охорони праці під час виконання роботи із застосуванням електричних ручних
машин та інструментів, усуваються від роботи і без позачергової перевірки знань
до роботи не допускаються.
- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів,
затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Комітету
по нагляду за охороною праці від 09.01.98 № 4, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 10 лютого 1998 року за
№ 93/2533.
- Правила охорони праці під час експлуатації
електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах, затверджено
наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 05.04.12 № 671, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2012 року за № 641/20954.
- Вимоги безпеки
праці під час виконання робіт із застосуванням ручного електроінструменту - Примірна інструкція (ПІ 2.1.00-107-2000) – тут
- Інструкції
з охорони праці, нормативні акти про охорону праці (НПАОП, ДНПАОП) тощо.
