Відповідно до статті
116 Кодексу законів про працю України (надалі
– КЗпП) у день звільнення роботодавець має повністю розрахуватись із
працівником: виплатити йому заробітну плату, компенсацію невикористаної
відпустки, а в окремих випадках – вихідну допомогу. Такі випадки визначено
статтею 44 КЗпП із зазначенням мінімальних розмірів такої допомоги. Вона
різниться залежно від підстави звільнення. Роботодавці можуть збільшити розмір
допомоги – конкретний розмір варто прописати у трудовому чи колективному
договорі.
Звертаємо увагу. Вихідну допомогу
сумісникам виплачують у таких самих розмірах, що й основним працівникам. Адже
робота на умовах неповного робочого часу (до якої належить і робота за
сумісництвом) не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав
працівників (стаття 56 КЗпП).
Одразу ж попередимо можливими штрафами. Якщо під час інспекційного відвідування інспектор виявить невиплату
вихідної допомоги, кваліфікує це як порушення абзацу другого частини другої
статті 265 КЗпП. Тобто як порушення встановлених строків виплати заробітної плати,
інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
виплата їх не в повному обсязі.
Інспектор зобов'яже об'єкт відвідування усунути порушення. Але і без штрафу не обійдеться.
Доведеться сплатити:
• роботодавцю - три
мінімальні заробітної плати, тобто 11169 гривен (стаття 265 КЗпП);
• посадовій особі,
винній у невиплаті допомоги, - 510-1700 гривен (стаття 41 Кодексу про
адміністративні правопорушення України).
Читайте докладніше ТуТ
Зміст статті:
Окремі категорії
працівників.
Вихідна допомога
при звільненні: розрахунок.
Чи потрібно
коригувати середній заробіток.
Як оподатковується
вихідна допомога при звільненні.
