77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!

Відпустки під час карантину: відповіді на запитання


Чи може роботодавець примусово відправити працівників у відпустку без збереження заробітної плати у разі встановлення карантину?
Відповідно до статті 29 Закону України від 06.04.2000 № 1645 "Про захист населення від інфекційних хвороб"  карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов’язані вжити всіх можливих заходів. Зокрема:
- надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених чинними законодавчими актами;
- надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників;
- встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;
- запровадження роботи змінами;
- тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;
- введення простою;
- продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту.

Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати регулюється статтями 25 і 26 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки"  (надалі -Закон № 504) та Кодексом законів про працю України (надалі - КЗпП). 
Так, частиною другою статті 25 Закону № 504 визначені випадки та строки щодо надання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника в обов'язковому порядку, зокрема, матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Законом України від 17,03.20 № 530 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)" (надалі - Закон № 530) внесено зміну до статті 84 КЗпП, а саме: у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, строк перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті. 
Зазначені відпустки надаються працівникам виключно на підставі їх особистої заяви. 
Надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати за виключною ініціативою роботодавця законодавчими актами про працю не передбачено. Якщо працівник відмовляється написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не має права примушувати його до цього.

Якої тривалості може надаватись працівнику відпустка без збереження заробітної плати у разі встановлення карантину?
Відповідно до статті 84 КЗпП, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк, обумовлений згодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. При цьому, роботодавцю необхідно враховувати зміну, внесену до цієї статті Законом №530. 

Якої кількості працівників роботодавець може одночасно надати відпустку без збереження заробітної плати?
Чинними законодавчими актами про працю не визначено обмеження щодо кількості працівників, яким роботодавцем може надаватися відпустки без збереження заробітної плати, що визначені статтею 84 КЗпП. 
Тому, з урахуванням специфики діяльності підприємства, організації або установи роботодавцем самостійно приймається рішення щодо надання (або відмови) відпустки без збереження заробітної плати, а також кількість працівників, яким вона може бути надана. 

Який порядок надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством під час карантинних заходів?
Запровадження на території Україні карантину не визначено законодавчими актами як підставу для перенесення щорічних основних, додаткових та інших оплачуваних відпусток. У той же час чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за згодою сторін під час карантину на весь час або частково. Відповідно до статті 80 КЗпП щорічна відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. 
У разі перенесення щорічної відпустки на новий строк, її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. 
Таким чином, у разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням (на підставі особистої заяви) та за згодою роботодавця може бути надано щорічні відпустки (основна, додаткова або інша оплачувана відпустка), що передбачені чинними законодавчими актами (відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, додаткова відпустка окремим категоріям громадян тощо).