Порядок виявлення у
працівника підозри на професійне захворювання, встановлення та підтвердження професійного захворювання, а також форми відповідних документів, визначені та
затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.19 № 337 "Про
затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві" (надалі
– Порядок). Зокрема, у разі
підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння)
з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика
умов праці (далі - санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з
документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв’язок хронічного
професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (надалі -
виробничі фактори).
Санітарно-гігієнічна
характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Державної
служби України з питань праці (надалі –
Держпраці) за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи,
організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров’я, що
забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням
лікаря-профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії
закладу охорони здоров’я, який проводить періодичні медичні огляди.
Запит щодо
складення санітарно-гігієнічної характеристики заклад охорони здоров’я згідно з
додатком 13 до Порядку протягом трьох
робочих днів після виявлення у працівника підозри на хронічне професійне
захворювання (отруєння) надає керівнику територіального органу Держпраці за
фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює
(працював) хворий.
Копії запиту
надсилаються:
- робочому органу
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (надалі - робочий орган Фонду) за фактичним місцезнаходженням
підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий;
- роботодавцю.
Високоспеціалізовані
профпатологічні заклади охорони здоров’я, яким надано право встановлювати
остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запити до
територіальних органів Держпраці з обґрунтуванням необхідності внесення
доповнень до санітарно-гігієнічних характеристик.
Для складення
санітарно-гігієнічної характеристики керівник територіального органу Держпраці
надсилає припис роботодавцю для надання необхідних документів за встановленою
формою згідно з додатком 15 до Порядку.
Строк надання
документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання зазначеного
припису.
У разі потреби
зазначений строк може бути продовжено за згодою керівника територіального
органу Держпраці з метою проведення роботодавцем додаткових лабораторних,
інструментальних, хронометражних та інших вимірювань (досліджень) умов праці,
необхідних для складення санітарно-гігієнічної характеристики.
Завірені в
установленому порядку та узгоджені з робочим органом Фонду матеріали подаються
до територіального органу Держпраці разом із супровідним листом.
У разі зміни форми
власності та виду діяльності підприємства (установи, організації) інформацію,
зазначену в додатку 15 до Порядку, надає
його правонаступник.
Роботодавець несе
відповідальність відповідно до чинних актів законодавства за повноту та
достовірність поданих документів.
Територіальний
орган Держпраці протягом 15 робочих днів після одержання матеріалів від роботодавця
проводить вивчення та аналіз документів, поданих власником підприємства,
уповноваженим органом чи наглядовою радою підприємства (у разі її утворення).
Протягом п’яти
робочих днів з дня проведення обстеження об’єкта складається відповідний акт згідно
з додатком 18 до Порядку у трьох
примірниках, що зберігаються:
- у територіальному
органі Держпраці;
- на підприємстві
(в установі, організації), де працює (працював) хворий;
- у робочому органі
Фонду.
Акт в усіх
зазначених організаціях зберігається протягом строку, визначеного типовими та
галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до
законодавства.
Акт підписується
головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії
підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово та
додає до акта як його невід’ємну частину.
З актом
ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалося, або уповноважену ним
особу, що засвідчується їх підписами. У разі відмови їх від підпису акт
підписується свідками. Працівник або його уповноважена особа мають право
обґрунтувати свою відмову.
Територіальний
орган Держпраці протягом п’яти робочих днів після складення та підписання акта
всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 16 до Порядку.
Строк складення
санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів з моменту
отримання відповідного запиту. Вимоги до інформації, яка зазначається в
санітарно-гігієнічній характеристиці шкідливих та небезпечних факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, визначені у додатку 12 до Порядку.
Санітарно-гігієнічна
характеристика підписується лікарем з гігієни праці та затверджується
керівником територіального органу Держпраці.
Особи, які
підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну
характеристику, несуть відповідальність за достовірність зазначеної у них
інформації щодо умов праці та трудового процесу згідно з вимогами
законодавства.
На непрацюючих
пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального
органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у
разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі -
інформаційна довідка) згідно з
додатком 14 до Порядку на підставі
даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць
на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі
їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок),
характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.
У разі проведення
обстеження підприємства (установи, організації) для складення інформаційної
довідки - зазначене обстеження проводиться за участю представника робочого
органу Фонду, профспілки, працівника або уповноваженої особи від працівника.
У разі коли
працівник працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях),
санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом
Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім
підприємством (установою, організацією), де працював працівник, з додаванням у
разі потреби інформаційних довідок від інших територіальних органів Держпраці,
які здійснювали державний нагляд (контроль) за підприємствами (установами,
організаціями), де він працював раніше.
Якщо на час
складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив
шкідливих виробничих факторів, що могли викликати хронічне професійне
захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов’язана з дією
шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на (останньому)
підприємстві (в установі, організації). У такому разі санітарно-гігієнічна
характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював
державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), де були
умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння).
У разі виникнення
підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення
контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі
онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про
його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці,
робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності
даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу
Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на
підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на
аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов
праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.
Санітарно-гігієнічна
характеристика складається територіальним органом Держпраці у чотирьох
примірниках та надсилається:
- закладу охорони
здоров’я, який надіслав запит щодо її отримання;
- робочому органу
Фонду;
- підприємству
(установі, організації), де працює (працював) працівник.
Санітарно-гігієнічна
характеристика:
- зберігається
протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів
документів, затверджених відповідно до законодавства.
- може бути
використана протягом п’яти років, якщо умови праці працівника за цей час не
змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного
територіального органу Держпраці.
Облік
санітарно-гігієнічних характеристик та інформаційних довідок ведеться
територіальними органами Держпраці в журналі за формою згідно
з додатком 17 до
Порядку.
У разі незгоди із
санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її в судовому
порядку.
